
- •Тема№1: Підприємство, як суб’єкт господарювання
- •I. Економіка підприємства – наука про ефективність господарювання, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших витратах.
- •II. Економіка, як сфера народного господарства має структуру, що включає багато галузей, видів виробництва і територіальних комплексів, які об’єднують відповідні підприємства.
- •Основними ознаками, що впливають на формування галузей промисловості (народного господарства) є:
- •III. Підприємство – організаційно відокремлена і економічно самостійна основна ланка виробничої сфери економіки, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги)
- •Комунальні унітарні підприємства
- •Підприємства колективної власності
- •Селянське (фермерське) господарство
- •Орендне підприємство
- •Підприємство з іноземними інвестиціями
- •Іноземне підприємство
- •Асоціація
- •Методи управління - способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому.
- •2. Використання економічних категорій;
- •Функції ринку:
- •Тема№2: Трудові ресурси підприємства.
- •VI. Фактори зростання продуктивності праці:
- •Тема№3: Основні виробничі фонди.
- •III. Поступова втрата основними фондами своєї вартості у період функціонування називається спрацюванням.
- •IV. Методи амортизації
- •VI. Основними показниками, що характеризує наявність основних виробничих фондів на підприємстві як в цілому так і частково є показник фондомісткості
- •Коефіцієнт інтегрального використання обладнання
- •II. За способом визначення потреб і планового регулювання оборотні кошти поділяють на нормовані і не нормовані.
- •Сердньодобові витрати на виробництво
- •III. Оборотні кошти виконують дві функції:
- •IV. Показники використання оборотних коштів
- •V. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів (шляхи поліпшення).
- •Тема№5: Нематеріальні ресурси.
- •II. У міжнародній практиці існує декілька методів оцінки нематеріальних активів:
- •Тема№6: Фінансові ресурси підприємства.
- •Тема №7: Одноразові витрати.
- •V. Шляхи:
- •Тема№8: Поточні витрати підприємства.
- •3А економічними елементами:
- •V. Методи калькулювання витрат виробництва:
- •Тема№9: Продукція підприємства
- •Тема№10: Доход та прибуток підприємства
- •II. Методи ціноутворення
- •За характером отримання:
- •За видами діяльності:
- •Тема№11: Мотивація та оплата праці
- •III. Державна політика оплати праці:
- •IV. Основні елементи:
- •Тема№12: Економічна ефективність. Регулювання діяльності.
- •I. Поняття ефекту та ефективності. Види ефективності.
- •II. Показники та критерії абсолютної та порівняльної економічної ефективності
- •III. Оцінка економічної ефективності ресурсів і витрат
- •I. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.
- •II. Технічний розвиток нтп. Технічний розвиток підприємств.
- •IV. Оцінка ефективності інноваційних процесів.
- •Тема№14: Організація виробництва.
- •I. Структура і принципи виробничого процесу.
- •II. Організаційні типи виробництва.
- •III. Виробничий цикл.
- •IV. Методи організації виробництва
- •Тема№15: Виробнича і соціальна інфраструктура підприємства.
- •I. Поняття, види і значення інфраструктури
- •1.Ремонтне господарство
- •4. Енергетичне господарство.
- •5. Складське господарство
- •III. Соціальна діяльність підприємства
- •IV. Капітальне будівництво
- •Тема№16: Техніко-технологічна база підприємства
- •II. Організаційно-технічне управління технічним розвитком підприємства
- •III. Формування та використання виробничої потужності підприємства
- •IV. Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей
- •III. Характерні риси податкової системи:
- •I. Базові стратегії:
- •1. Фактографічні методи:
Тема№16: Техніко-технологічна база підприємства
1.Характеристика техніко- технологічної бази підприємства.
2.Організаційно-технічне управління технічним розвитком підприємства.
3.Формування та використання виробничої потужності підприємства
4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей
I. Характеристика техніко- технологічної бази підприємства.
Технiко-технологiчна база (ттб) пiдприємства виробничої сфери — системна сукупнiсть найбiльш активних елементiв виробництва, яка визначає технологiчний спосiб одержання продукції (виконання робiт, надання послуг), здiйснюваний за допомогою машинної технiки (устаткування, приладiв, апаратiв), рiзноманiтних транспортних, передавальних, дiагностичних та iнформацiйних засобiв, органiзованих у технологiчнi системи виробничих пiдроздiлiв і пiдприємства в цiлому.
До складу технiчної компоненти бази входять лише тi види знарядь i засобiв працi, якi беруть безпосередню участь у реалiзацiї виробничих технологiй. Це дає можливiсть: по-перше, виокремлювати особливi сукупнi характеристики; по-друге, виявляти взаємозв’язки, прiоритети, чинники i способи оновлення та пiдвищення ефективностi системного функцiонування технологiчних процесiв i виробничої технiки.
Тенденцiї розвитку ттб пiдприємств виробничої сфери.
1) пiдвищення наукомiсткостi засобiв працi, рiвня фундаментальностi втiлюваних у них знань;
2) зростання масштабiв i розширення спектра застосування сучасного мiкроелектронного устаткування;
3) перетворення засобiв працi на технiчну цiлiснiсть бiльш високого порядку;
4) трансформацiя технiко-технологiчних засобiв у все бiльш унiверсальнi системи;
5) поглиблення iнтеграцiї окремих елементiв ттб та органiзацiйно-управлiнських компонентiв виробництва;
6) пiдвищення ступеня автоматизацiї технiки й технiчних систем, поступовий перехiд до гнучкої автоматизацiї виробництва, зумовленої його кiлькiсним урiзноманiтненням i зменшенням серiйностi.
Цi тенденцiї якiсної змiни ттб виробництва визначають тi основнi вимоги, якi треба враховувати за формування технiчного базису пiдприємств та обгрунтування стратегiї його оновлення.
Структурну характеристику технiко-технологiчної бази пiдприємства добре відображено на рис.16.1.
Рис.16.1.
Структурна характеристика
технiко-технологiчної
бази пiдприємства.
II. Організаційно-технічне управління технічним розвитком підприємства
Технiчний розвиток вiдображає процес формування та вдосконалення технiко-технологiчної бази пiдприємства, що має бути постiйно зорiєнтованим на кiнцевi результати його виробничо-господарської, комерцiйної чи iншої дiяльностi.
Оцiнку технiчного рiвня рiзногалузевих підприємств треба проводити перiодично (один раз на кiлька рокiв) у процесi аналiзу та узагальнення певної системи показникiв, якi вiдбивають ступiнь технiчної оснащеностi працi персоналу, рiвень прогресивностi застосовуваної технологiї, технiчний рiвень виробничого устаткування. Рiвень механiзацiї та автоматизацiї основного й допомiжного виробництва.
Найбiльш важливi й типовi для всiх пiдприємств (незалежно вiд галузевої належностi) показники наведено в табл. 16.1.
Ознаки групування показників |
Показники |
Ступiнь технiчної оснащеностi працi |
|
Рiвень прогресивностi технологій |
|
Технічний рiвень устаткування |
|
Рiвень механiзації та автоматизацiї виробництва |
|
Таблиця 16.1
Процес економiчного управлiння технiчним розвитком пiдприємства зазвичай включає такi основнi етапи:
• установлення цiлей — визначення, ранжирування, виокремлення прiоритетiв;
• пiдготовчий — аналiз виробничих умов, пiдготовка прогнозної iнформацii;
• варiантний вибiр рiшень — розробка, вибiр критерiю та оцiнка ефективностi можливих варiантiв;
• програмування (планування) робiт — узгодження вибраних i прийнятих рiшень, їхнє iнтегрування в єдиний комплекс заходiв у межах програми технiчного розвитку пiдприємства на найближчу та вiддалену перспективу;
• супровождення реалiзації програми — контроль за виконанням передбачених програмою заходiв, проведення необхiдного коригування програми.
Цiлi та прiоритети технiчного розвитку треба визначати згiдно iз загальною стратегiєю пiдприємства на тому чи іншому етапi його функцiонування.
Головним недолiком чинного нинi в Українi порядку розробки програми (планiв) технiчного розвитку пiдприємства є механiчне «пiдсумовування» рiзних пропозицiй, брак їхньої реальної iнтеграції в єдиний цiлеспрямований комплекс заходiв. Подолати цей недолiк можна попередньо опрацювавши програму (план) технiчного розвитку в так званому режимi групової роботи. Мета такої роботи полягає в ретельному переглядi та узгодженнi пропозицiй, що рекомендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано проводити у виглядi проблемної наради, учасниками якої мають бути керiвники пiдприємства i група експертiв, включаючи незалежних. Це певною мiрою забезпечує здiйснення конкурсного вiдбору конкретних об’єктiв i напрямкiв технiчного розвитку пiдприємства.