
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Харків 2010
- •Методичні вказівки
- •Харків 2010
- •1 Завдання та початкові дані до курсового проекту
- •2 Рекомендації щодо компонування несучої системи будівлі
- •3. Рекомендації щодо розрахунку і конструювання несучих конструкцій
- •3.1 Збірна залізобетонна ребриста плита перекриття
- •3.2 Збірна залізобетонна колона
- •3.3 Монолітний залізобетонний фундамент під колону
- •3.4 Конструктивні вимоги
- •Розрахунок збірного залізобетонного балкового перекриття
- •Компонування конструктивної схеми
- •4.2 Рядова ребриста плита перекриття
- •4.2.1 Характеристики міцності бетону та арматури
- •Розрахунок міцності перерізів, нормальних до подовжньої осі елемента
- •Розрахунок полиці плити
- •5. Розрахунок залізобетонної колони першого поверху
- •6 Розрахунок фундаменту під колону середнього ряду
- •7. Розрахунок перекриття з металевими балками та залізобетонним настилом
- •7.1 Компонування конструктивної схеми
- •7.2 Розрахунок металевої балки
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
3.2 Збірна залізобетонна колона
У курсовому проекті виконують розрахунок і конструювання залізобетонної колони першого поверху.
Відповідно до норм [10] розрахунок
стиснутих елементів з важкого бетону
класів В15…В40 і марок за середньою
щільністю не нижче Д1800 на дію подовжньої
сили, прикладеної з ексцентриситетом,
прийнятим відповідно до п. 1.21 [2],
рівним випадковому ексцентриситету
,
при
допускається виконувати з умови
,
де
- площа перерізу бетону колони в стиснутій
зоні;
- коефіцієнт, що знаходиться
за формулою
,
але
приймається не більшим за величину
.
Тут
і
- коефіцієнти, які приймаються за табл.
А.5, А.6.
10
,
10
де
- площа всієї арматури в перерізі
елемента.
При
можна, не користуючись формулою, приймати
.
3.3 Монолітний залізобетонний фундамент під колону
Розрахунок центрально
навантажених фундаментів складається
з двох частин: розрахунку основи та тіла
фундаменту. За розрахунком основи
визначають розміри підошви фундаменту,
а за розрахунком тіла – загальну висоту
фундаменту
,
висоту уступів і необхідне армування.
При
мм
фундамент виконують з одним уступом,
при
мм – з двома уступами, при
мм
– з трьома уступами. Робочу висоту
перерізу нижнього уступу визначають з
умови міцності за поперечною силою без
поперечного армування.
Армування фундаменту по підошві визначають розрахунком нормальних перерізів, припускаючи, що уступи під дією реактивного тиску грунту знизу працюють подібно консолям, замурованим у цих перерізах.
3.4 Конструктивні вимоги
Під час проектування бетонних і залізобетонних конструкцій для забезпечення умов їхнього виготовлення, необхідної довговічності і спільної роботи арматури і бетону слід виконувати конструктивні вимоги, викладені в [ 2 ] .
Товщина захисного шару бетону для подовжньої робочої арматури повин-на бути, як правило, не меншого за діаметр стержня і не меншого:
- у плитах товщиною до 100 мм включно – 10 мм;
- у балках і ребрах висотою 250 мм і більше – 20 мм;
- у колонах – 20 мм.
Відстань «у світлі» між окремими стержнями подовжньої ненапруженої арматури, а також між подовжніми стержнями сусідніх плоских зварених каркасів повинна бути не меншою за максимального діаметра стержнів, а також:
а) якщо стержні під час бетонування займають горизонтальне або похиле положення, то не меншою: для нижньої арматури – за 25 мм, для верхньої – за 30 мм;
б) якщо стержні під час бетонуванні займають вертикальне положення – не меншою за 50 мм. При систематичному контролі фракціонування заповнювачів бетону ця відстань може бути зменшена до 35 мм, але за умови, що вона не менше, ніж у 1,5 рази перевищує найбільший діаметр великого заповнювача.
За стиснутих умов допускається розташовувати стержні арматури попарно (без зазору між ними).
11
Стержні періодичного профілю, а також гладенькі, застосовані в зварених каркасах і сітках, виконуються без гаків.
Площа перерізу подовжньої арматури в залізобетонних елементах, що згинаються, повинна складати не менше 0,05% від площі перерізу бетону.
У лінійних позацентрово стиснутих елементах відстань між осями стержнів подовжньої арматури в напрямку, перпендикулярному площині вигину, не повинна перевищувати 400 мм, а в напрямку площини вигину - 500 мм.
В елементах, що згинаються, при висоті перерізу понад 700 мм біля бічних граней необхідно ставити конструктивні подовжні стержні з відстанню між ними по висоті не більше 400 мм із дотриманням додаткових вимог [ 2 ].
У всіх поверхонь залізобетонних елементів, поблизу яких ставиться подовжня арматура, варто передбачити також поперечну арматуру, що охоплює крайні подовжні стержні. При цьому відстані між поперечними стержнями біля кожної поверхні повинні бути не більшима за 600 мм і не більше подвоєної ширини відповідної грані елемента.
У позацентрово стиснутих
лінійних елементах з важкого бетону
при
хомути ставляться на відстані не більше
500 мм і не більше 15
d при
в’язаних каркасах і 20 d
– при зварених каркасах.
Під час армування позацентрово стиснутих елементів плоскими звареними каркасами два крайніх каркаси, розташовані біля протилежних граней, повинні бути з'єднані один з одним для утворення просторового каркасу. Для цього біля граней елементів, нормальних до площини каркасів, необхідно ставити поперечні стержні, що приварюються контактним зварюванням до кутових подовжніх стержнів каркаса, або шпильки, що зв'язують ці стержні, на тих самих відстанях, що й поперечні стержні плоских каркасів.
Діаметр хомутів у в’язаних каркасах позацентрово стиснутих лінійних елементів варто приймати не меншим за 0,25 d і не менше, ніж 5 мм, де d – найбільший діаметр подовжніх стержнів.
Діаметр хомутів у в’язаних каркасах елементів, що згинаються, повинне бути не меншим за 5 мм при висоті перерізу елемента, рівній або меншій за 800 мм.
Співвідношення діаметрів поперечних і подовжніх стержнів у зварених каркасах і сітках встановлюють, виходячи з умови зварювання, за відповідними нормативними документами.
Поперечна арматура в балкових конструкціях установлюється на відстанях, рівних:
- на приопорних ділянках при рівномірно розподіленому навантаженні – ¼ прольоту;
- при зосереджених навантаженнях – на відстані від опори до найближчого до неї вантажу, але не менше за ¼ прольоту.
Крок поперечних стержнів призначається:
- при висоті перерізу елемента
450 мм – не більше за
і не більше за 150 мм;
12
- при
450 мм – не більше за
і не більше за 500 мм.
На іншій частині прольоту
при висоті перерізу
300 мм поперечна арматура встановлюється
з кроком не більше за ¾
і
не більше за 500 мм.
Фундамент армують звареними
сітками із стержнів періодичного профілю
класів А300С (А-II), А400С (А-III) та, в крайньому
випадку, гладенькими стержнями класу
А240С (А-I) діаметром не менше за 12 мм.
Розміри чарунок сітки приймають не
менше за 100 мм і не більше за 200 мм. У
великих фундаментах (зі стороною підошви
3 м і більше) половину стержнів приймають
довжиною 0,8
,
де
-
розмір довгих стержнів. Короткі та довгі
стержні укладають через один. Захисний
шар бетону за наявності бетонної
підготовки приймається не меншим за 35
мм, за відсутності – 70 мм.