106. Механізм диверсифікації фінансових ризиків.

Механ-м диверсифікації викор-ся перш за все для нейтралізації негативних фін.наслідків несистематичних видів ризику.Разом з тим,він дозволяє мінімізувати в певній мірі і окремі види систематичних ризиків-валютного,процентного та ін.Принцип дії механізму диверсифікації заснований на розподіленні ризику,які є перепоною їх концентрації.В механізмі диверсифікації фін.ризиків можуть бути викор-ні наступні напрями:1)диверсифікація видів фін.діяльності(викор-ня альтернативних можливостей отримання доходу від різних фін.операцій);2)диверсифікація валютного портфеля підпр-ва (вибір проведення зовнішньоекон-х операцій декількох видів валют);3)диверсифікація депозитного портфеля(розміщення великих сум частково вільних коштів на зберігання в декількох банках); 4)диверсифікація кредитного портфеля(різноманітність покупців продукції під-ва і направлена на зменшення його кредитного ризику);5)диверсифікація портфеля цінних паперів(дозволяє зниження рівня несистематичного ризику портфеля, не зменшуючи при цьому рівня його доходності);6)диверсифікація програми реального інвестування(включення в програму інвестування різних інвес-х проектів з альтернативною галузевою і регіональною направленістю,що дозволяє знизити сукупний ін вест.ризик по програмі.

107. Кількісні показники, що використовуються в моделі управління.

Для кількісної оцінки ризиків суб’єкта господ-ня використовують систему показників, що визначає параметри реалізації моделі управління ризиками. Кількісними показниками є: - середнє квадратичне відхилення або дисперсія очікуваної величини цільового показника: формула 9.1. ст.345; - для кількісного оцінювання ризиків, пов’язаних з активами, що мають активний ринок обігу використовується коефіцієнт β моделі САРМ, який виражає кількісну оцінку системного ризику: формула 9.2 ст. 345; - момент k -го порядку відносно фіксованої величини А: формула 9.3 ст.346 ; - очікувана величина цільового показника розрах на основі факт величин цільового показника за минулі періоди шляхом розрахунку математичного очікування; - медіана як значення , що відповідає середині ранжованого ряду; - коваріація між окремими господарськими операціями , ризиками або ж факторами їх формування використовується для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між окремими об’єктами процесу прийняття управлінських рішень та його кількісної оцінки; - коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками, використовується для встановлення взаємозалежності між цільовими показниками; - стандартизована змінна як змінна Z, середня арифметична якої =0, а середнєж квадратичне відхилення -1; - функція щільності розподілу ймовірності, яка визначає розподіл імовірності настання того чи ін випадку.

108. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.

Фін звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фін обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформ про фін стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Головна мета аналізу фін звітів – своєчасно виявляти й усувати недоліки в фін діяльності та знаходити резерви поліпшення фін стану підпр та підвищення його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішити такі завдання:

1. на підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фін діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фін ресурсів та їх виконання з позиції поліпшення фін стану підпр;

2. прогнозування можливих фін результатів, екон рентабельності, виходячи з реальних умов господ діяльності й наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фін стану за різноманітних варіантів використання ресурсів;

3. розробка конкретних заходів, які спрямовані на ефективніше використання фін ресурсів і зміцнення фін стану підпр.