59. Цінова політика суб’єкта підприємництва як елемент моделі управління прибутком.

Цінова п-ка – елемент управління приб-ком, -- процедура обґрунтування масштабу цін на його прод-цію та критеріїв, її заст.-ня щодо конкретних категорій покупців.

Ф-ції

- індикатор для фін планув (ГП та ліквідності)

- сприяння формуванню сталого контингенту клієнтів п-ва;

- формування конкурентної позиції п-ва на р-ку його прод-ції;

- сприяння скороченню терміну інкасації ДЗ

60.Зміст та роль управління витратами підприємства в формуванні прибутку.

Управління витратами полягає у контролі за процесом формування та розподілу витрат підприємства в результаті здійснення фінансово-господарської діяльності. Управління витратами спрямоване на обґрунтування рівня витрат підприємства та їх фінансового забезпечення. Основний зміст управлінської діяльності щодо управління формуванням витрат, пов’язаних з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю:

• забезпечення своєчасності та повноти виявлення витрат підприємства, надання відповідної оперативної інформації через служби фінансового контролінгу;

• оцінка обґрунтування та доцільності покриття окремих витрат у розрізі центрів їх формування, структурних підрозділів, видів діяльності та підприємства в цілому;

• пошук та обґрунтування резервів зменшення витрат у наступних періодах, урахування виявлених резервів під час реалізації поточного фінансового плану та складання фінансових планів на наступний плановий період;

• забезпечення об’єктивності, достовірності та повноти локалізації поточних витрат по центрах їх формування з метою інформаційного забезпечення прийняття управлінських фінансових рішень;

• прогнозування на основі отриманої інформації тенденцій зміни величини витрат підприємства у плановому та перспективному періодах, оцінювання точки беззбитковості та планування собівартості продукції;

• забезпечення методологічного та інформаційного підтримання фінансового контролю за формуванням витрат підприємств, виконання планових величин та аналізу відхилень.

Напрями формування витрат підприємства: операційна, інвестиційна, фінансова діяльність.

Формування витрат у межах операційної діяльності визначається сукупністю господарських операцій підприємства, спрямованих на забезпечення виробничого процесу зі створення продукту, просування продукту на ринок, його реалізації та наступного обслуговування у споживача такого продукту. Класифікація витрат з основної діяльності:

• виходячи із зміни абсолютно величини витрат підприємства у разі зміни обсягів випуску продукції розрізняють умовно-постійні (не залежать від зміни обсягів виробництва) та умовно-змінні (змінюються зі зміною обсягів виробництва) витрати;

• залежно від порядку та способу перенесення витрат на продукцію підприємства розрізняють прямі (витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконання робіт) та непрямі (витрати, що пов’язані із фінансуванням додаткових чи обслуговуючих процесів) витрати;

• за періодичністю виникнення та часовими характеристиками розрізняють постійні або регулярні витрати та разові витрати;

• залежно від характеру зв’язку витрат з виробничим процесом розрізняють виробничі та невиробничі;

• для потреб контролінгу витрат у системі цільового планування прибутку суб’єкта господарювання виділяють групи витрат відповідно до центрів їх виникнення або ж за цільовим їх призначенням.

Кваліфіковане управління витратами підприємства передбачає наявність повної і достовірної інформації щодо об’єкта управління. Для цього здійснюється локалізація усіх витрат підприємства та їх структурування за певними критеріями. Варіанти організації калькулювання сукупних витрат підприємства:

• Традиційне калькулювання. Спрямоване на загальне зіставлення витрат та доходів підприємства у межах одного й того самого горизонту планування. (Формування вимог до продукту → Дизайн продукту → Формування виробничого процесу та оцінка рівня витрат → Аналіз ринку → Оцінювання витрат постачання → Витрати прийнятні? Ні – повертаємось до дизайну; Так → Виробництво продукту → Періодичний перегляд витрат);

• Цільове калькулювання. Спрямоване на приведення собівартості продукту до рівня, що забезпечує цільовий рівень прибутку підприємства від виробництва такого продукту за очікуваного рівня доходів від його реалізації (Очікувана виручка – Цільовий рівень прибутку = Планові сукупні витрати → Поточний рівень витрат → Зменшення витрат. Так → Цільовий рівень витрат. Ні → Редизайн продукту, інжинірингові вартості; заміщення витрат).

• Калькулювання за етапами життєвого циклу продукту. Передбачає ідентифікацію витрат із окремими етапами життя продукту.