42. Модель управління грошовими потоками та її структура.

Модель управління грошовими потоками суб'єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки має враховувати особливості його фінансово-господарської діяльності та специфічні умови зовнішнього і внутрішнього середовища її реалізації. Однак така індивідуальність досягається шляхом використання сукупності загальних підходів, прийомів та методів — інструментарію управління грошовими потоками, який і є предметом подальшого розгляду.

Управління грошовими потоками необхідно розглядати як по¬слідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів (рис. 3.8):

• планування та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошо¬вих потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.);

• імплементація бюджету грошових потоків як невід'ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

• фінансовий контролінг виконання бюджету грошових пото¬ків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

• здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

На кожному із визначених етапів використовуються специфі¬чні методи управління, які відповідають потребам відповідного етапу.

Планування та прогнозування грошових потоків є складовим елементом внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування на підприємстві, шляхом упровадження якого дося¬гається узгодженість величини очікуваних грошових потоків із потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій суб'єкта господарювання в рамках операційної, інвес¬тиційної та фінансової його діяльності.

Зведення фінансової інформації щодо цільових (планових) фі¬нансових показників та коефіцієнтів управління грошовими по¬токами, узагальнення прогнозних та планових величин руху гро¬шових коштів у плановому періоді, їх зіставлення з іншими плановими фінансовими показниками господарської діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування, зо¬крема — бюджетування грошових потоків. Організація бюджету-вання грошових потоків є органічною складовою та основним етапом управління грошовими потоками і спрямована на вирі¬шення таких завдань:

• визначення у розрізі простору та часу потреби підприємства у капіталі для фінансування господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у плановому періоді — прогнозного значення абсолютної величини сукупного вихідного грошового потоку та його часткових складових;

• визначення у розрізі простору та часу джерел покриття по¬треби підприємства у капіталі та їх обсягів — прогнозного зна¬чення абсолютної величини сукупного та часткових

вхідних гро¬шових потоків.

Серед інших інструментів планування та прогнозування гро¬шових потоків можна виділити такі :

• планування ліквідності підприємства, зокрема визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його за¬безпечення;

Детальне дослідження основ фінансового планування та прогнозування на підпри¬ємстві виходить за рамки даної частини підручника і розглядається у розділі 10 «Внут-рішньофірмове фінансове прогнозування та планування».

82

• складання платіжного календаря, у тому числі календаря по¬даткових платежів;

• калькулювання потреби підприємства в капіталі, її порів¬няння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

• формування прогнозного Звіту про рух грошових коштів підприємства (при цьому, нагадаємо, доцільніше використовува¬ти прямий метод розрахунку грошового потоку, який є більш ін¬формативним та зручним у використанні для потреб фінансового менеджменту).

Імплементація результатів фінансового планування та про¬гнозування передбачає здійснення фінансово-господарської дія¬льності підприємства відповідно до запланованих параметрів і може включати такі операції, зокрема:

• установлення масштабу цін на продукцію, товари, послуги підприємства (формування прейскуранта на плановий період);

• визначення політики грошових розрахунків підприємства із покупцями та постачальниками;

• залучення необхідного додаткового капіталу у розпоря¬дження підприємства в рамках фінансової діяльності, зокрема

: отримання короткострокових та довгострокових банківських кредитів, комерційних кредитів; випуск та розміщення цінних паперів;

• реалізація інших заходів, спрямованих на мобілізацію фі¬нансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел (дезінвес-тиції, стягнення дебіторської заборгованості, рефінансування бо¬ргових вимог до третіх осіб);

• інші господарські операції, спрямовані на виконання фінан¬сового плану взагалі та окремих його положень.

Імплементація як етап управління грошовими потоками під¬приємства нерозривно пов'язана з організацією фінансового ко-нтролінгу та коригування прогнозних і планових показників.

Одним із завдань фінансового контролінгу1 є моніторинг ви¬конання планових параметрів фінансово-господарської діяльнос¬ті підприємства та дотримання цільових значень реалізується з метою досягнення цілей та виконання таких завдань:

• своєчасне виявлення відхилень величини та строків форму¬вання вхідних та вихідних грошових потоків від індикаторних величин;

• локалізація виявлених відхилень та проведення аналізу при¬чин їх формування;

• своєчасне інформування фінансового менеджера про вияв¬лене відхилення;

• обгрунтування та подання варіантів урахування відхилень під час прийняття подальших управлінських рішень щодо управ¬ління грошовими потоками підприємства.

Результати контролінгу є інформаційно-методологічною ос¬новою проведення коригування (управління за відхиленнями) прогнозних показників та планових величин як завершального етапу управління грошовими потоками.

Коригування окремих показників фінансових прогнозів та сис¬теми бюджетів підприємства відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема, коригування може передбачати як зміну величини (збільшення — зменшення) прогнозного чи плано¬вого показника, так і здійснення додаткових заходів (господарсь¬ких операцій) з метою

досягнення цільового значення фінансового показника. Коригування може здійснюватися у таких формах:

• перегляд цільових (прогнозних та планових) показників фо¬рмування грошових потоків підприємства;

• відстрочення формування вихідних грошових потоків (на¬приклад, пролонгація заборгованості, реструктуризація боргів);

• інкасація відстрочених вхідних грошових потоків (напри¬клад, рефінансування боргових вимог до третіх осіб).

Слід визнати, що особливості реалізації наведеної послідовно¬сті управління грошовими потоками підприємства будуть зале¬жати від локалізації сукупності грошових потоків за видами дія¬льності такого суб'єкта господарювання — операційної, інвести¬ційної та фінансової діяльності. Такі особливості є предметом подальшого розгляду.