I. Створення навчальної ситуації.

Перевірка домашнього завдання. Повторення правил запису діалогу.

II. Розв'язання окремих задач.

Відновлення граматичних і змістових зв'язків у деформованих реченнях

Учитель. Перш ніж продовжити нашу роботу, трохи відпочинемо — пограємо в гру «Нісенітниця». Будуть грати ведучий і три команди по шестеро учнів. Ведучою буду я. На смужці паперу ви записуватимете відповідь на одне з моїх запитань. Наприклад, я ставлю перше запи­тання: де? Один учень із групи записує будь-яке слово, що може бути відповіддю на це запитання, і загортає смужку так, щоб інші не бачили, що він написав. Потім передає смужку іншому члену команди, той пише відповідь на наступне запитання (демонструє зразок виконання).

Учні об’єднуються в команди. Учитель послідовно ставить запи­тання: коли? який? хто? як? що робить? де? Діти по черзі пишуть відповіді на колене з них. Після того, як усі дадуть відповіді на запи­тання, гра закінчується. Учні розгортають смужки і читають, що у них вийшло. Потім кожна група на дошці записує результат гри.

1-ша група. Уранці залізний жаба весело кукурікає у річці.

2-га група. Сьогодні шкільний тигр швидко співає у літаку.

3-тя група. На канікулах синій хлопчик весело позіхає в небі.

Учитель. Чому вам було смішно читати те, що склали? Чому вийшла нісенітниця? Чому не вийшли речення?

Діти. Ми не знали, що пише інший.

Учитель. Як кожен із вас відповів би на мої запитання, коли б було все відомо? Напишіть, який запис вийшов би тоді.

Кожна група виправляє «нісенітницю», речення, що вийшли, запи­сують у зошитах і на дошці.

1-ша група. Уранці зелена жаба весело кумкає у річці.

2-га група. Сьогодні шкільний хор добре співає на концерті.

3-тя група. На канікулах сусідський хлопчик весело грає у дворі.

Учитель (звертається до представників групи). Чому слово заліз­ний замінили словом зелена!

Діти. Слово залізний не підходить за змістом, а слово зелена підхо­дить — жаби бувають зеленими або коричневими.

Учитель. Якими ще словами можна було замінити це слово?

Діти. Велика, маленька.

• А можна словом червона або біла, бувають і такі жаби, я читав.

• Страшна, витрішкувата. Учитель. Який висновок можна зробити?

Діти. Слова в реченні повинні бути пов'язані за змістом. Учитель. Чудово. Але прикметник залізний — чоловічого роду, а ви його чомусь замінили прикметником жіночого роду: зелена? Діти. Не буде складно: зелений жаба.

— Іменник жіночого роду, значить і прикметник повинен бути жіночого роду.

Учитель. Чому прикметник чоловічого роду шкільний не змінили на жіночій рід?

Діти. Тому що тоді не буде зв'язку між іменником і прикметником.

Учитель. Який зв'язок буде порушено?

Діти. Граматичний, бо всі граматичні значення прикметника зале­жать від значень іменника.

Учитель. Чому слово кукурікає замінили словом кумкає!

Діти. Воно не підходить за змістом: жаба не може кукурікати.

У такій самій послідовності аналізуються речення другої і третьої груп.

Учитель. Який висновок можна зробити? Як повинні бути пов'язані слова в реченні? (За змістом і граматично.)

— Чи знали ви про це раніше? (Звичайно.) Тепер змогли ще раз переконатися в цьому.