16. Інтерактивні технології кооперативного навчання на уроках рідної мови у початкових класах

У кооперативній формі організації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів. Продуктивна кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і учень щораз спілкується з іншими однокласниками.

Ознаки кооперативного навчання на уроках рідної мови:

• наявність спільної мети для всіх членів групи;

• розподіл праці, функцій, обов’язків;

• співпраця і товариська взаємодопомога;

• діяльність усіх і кожного зокрема.

Обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи зокрема.

Поділ групи на підгрупи й визначення для кожної з них завдання, виконання якого залежить від спільних зусиль - ефективний спосіб розвинути в дітей почуття колективності. Учні глибше занурюються в навчання, оскільки їм цікаво працювати з однокласниками. Залучені до спільної роботи, вони відчувають потребу обговорити те, що зробили разом, а це сприяє зміцненню зв’язків між ними.

Техніка "Два - чотири - всі разом" це один із варіантів кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілку­вання в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Як організувати роботу

1. Поставте учням запитан­ня для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної си­туації. Після пояснення пи­тання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можли­вих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попе­редьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попе­редньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в па­рах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорен­ня проблеми.

17. Роль інтерактивних технологій навчання рідної мови у розвитку творчого потенціалу учнів початкових класів.

Розвиток суспільства в усіх сферах життєдіяльності зумовлює необхідність формувати в учнів уміння творчо мислити, швидко орієнтуватися і приймати рішення у складних ситуаціях.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання рольових ігор, спільне розв’язування поставлених завдань на основі аналізу певних подій.

Слово інтерактив (з англ. Inter – взаємний, act - діяти) означає взаємодія. Інтерактивні методи – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

Педагогічна діяльність вчителя в системі інтерактивного (розвивального) навчання має два основні аспекти:

• забезпечує процес розвитку особистості учня;

• постійні зміни самого учителя.

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку й самоспостереження.

Щоб досягти на уроці поставленої мети, учитель застосовує різноманітні методи, прийоми, засоби, тобто використовуєтьсяі комплекс, який охоплює:

• розроблені вчителем моделі навчання;

• засоби оцінки для коригування навчання та вибору оптимальних методів, прийомів навчання для конкретної ситуації;

• заплановані результати.

Використання інтерактивних методів навчання робить урок цікавим, а головне, діти запам’ятовують і розуміють матеріал значно краще, бо самі крок за кроком знаходять відповіді на запитання, які поставив перед ними вчитель.

Завдання вчителя не лише передати готові завдання, а й забезпечити розвиток й саморозвиток особистості учня, активізувати його творчі можливості в навчанні.

Хороший педагог прагне показати, як уже в початкових класах закладається основа знань з української мови, прищеплюється любов дитини до навчання.

Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок — усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні.

У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання.

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо.

Важливість творчих робіт з мови в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й удосконалюють здібності, прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Якщо твір буде результатом свідомої роботи розуму і почуттів, продуктом власної творчості, то в ньому обов’язково відіб’ється особливість автора.