Применение нейронных сетей в экономической безопасности

Рассматривается практическое применение нейронных сетей в сфере экономической безопасности, а именно, выявление инсайдера на предприятии (организации).

В последние несколько лет возникает интерес к нейронным сетям (НС), которые успешно применяются в самых различных областях – бизнесе, медицине, технике, геологии, физике и т.д. [1]. Нейронные сети вошли в практику везде, где нужно решать задачи прогнозирования, классификации или управления [2].

Цель публикации – рассмотреть применение нейронных сетей для решения задач экономической безопасности (ЭБ), на основе обучения нейронных сетей для выявления инсайдерской деятельности с последующим исключением внутренней угрозы ЭБ предприятия (организации).

НС имеют две схемы обучения [3]: с учителем и без учителя. Выявление инсайдерской деятельности предлагается осуществлять с помощью схемы обучения «с учителем», представленной на рис. 1.

Рис.1. Схема обучения НС с учителем

Пользователь НС подбирает представительные данные (к примеру, признак инсайдера и результат выявления), а затем запускает алгоритм обучения, который автоматически обрабатывает структуру внесенных данных.

Рассмотрим описание [4]. НС получает входные сигналы через несколько входных каналов, как показано на рис. 2. Каждый входной сигнал x_i проходит через соединение, имеющее определенную интенсивность (вес w_i). Этот вес соответствует синоптической активности нейрона. С каждым нейроном связано определенное пороговое значение. Вычисляется взвешенная сумма входов, из нее вычитается пороговое значение и в результате – получаем величину активации нейрона (пост-синаптический потенциал нейрона, PSP). Сигнал активации преобразуется с помощью функции активации, что приводит к получению выходного сигнала нейрона – Y.

Рис.2. Нейронные сети

Таким образом, рассмотрено применение НС для решения задач ЭБ, которые построены из большого числа входных элементов (признаков) и обучены, т.е. способны решать сложные задачи выявления инсайдерской деятельности с последующим исключением внутренней угрозы ЭБ предприятия.

Список литературы: 1. Головко В.А. Нейронные сети: обучение, организация и применение / В.А. Головко. – М.: ИПР-ЖР, 2001. – 256 с. 2. Осовский С.В. Нейронные сети для обработки информации / С.В. Осовский; [пер. с польского И. Д. Рудинского]. — М.: Финансы и статистика, 2002 – 344 с. 3. Каллан Р. Основные концепции нейронных сетей / Р. Каллан. – М.: Изд. дом "Вильямс", 2001. – 288 с. 4. Аналитика на практике [Электронный ресурс]. – Режим доступа к ресурсу: http://www.KPIs.ru. 5. РутковскаяД. Нейронные сети, генетические алгоритмы и нечеткие системы / Д. Рутковская, М. Пилиньський, Л. Рутковский. – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 452 с.

УДК 004.781

І.Д. Гаврилов, студент 5 курсу

fatal10error@gmail.com

Аналіз існуючих підходів до побудови ефективної корпоративної інформаційної системи

На ринку інформаційних технологій (ІТ) існує багато підходів до побудови корпоративних інформаційних систем (КІС), але на сьогодні традиційною вважається КІС, що складається із наступних елементів:

1. Сервер єдиної бази даних (ЄБД);

2. Серверна частина, яка маніпулює даними у ЄБД – платформа КІС;

3. Клієнтська частина - місце користувача, через яке він здійснює доступ до дозволених йому функцій системи.

При реалізації серверної і клієнтської частини існує два основні підходи:

1. Товстий клієнт та тонкий сервер – при цьому основна логіка виконується на клієнтському місці, а сервер виконує лише централізовані функції, такі як маніпуляція даними в ЄБД, авторизація та інші;

2. Тонкий клієнт та товстий сервер – коли основна логіка виконується на сервері, а клієнти мають мінімум власного функціоналу, в основному викликаючи функції серверної частини.

Часто другий підхід передбачає, що у якості тонкого клієнту використовується звичайний Інтернет браузер [1].

Але традиційні підходи до побудови КІС не задовольняють сучасним вимогам ринку. Це пояснюється тим, що:

1. При реалізації товстого клієнту ускладнюються процеси адміністрування, оновлення, розширення, втрачається гнучкість (у силу того, що для доступу до системи спочатку необхідно проводити інсталяцію клієнтської частини на комп’ютері);

2. При реалізації тонкого клієнту – збільшується навантаження на сервер, що може привести до необхідності розширення апаратного забезпечення;

3. В цілому традиційна система має велику ціну придбання, розгортання та супроводження, має проблеми з розширенням та оновленням.

Окрім того, ці недоліки не відповідають одній із головних вимог сучасного бізнесу до програмного забезпечення в цілому, і зокрема до КІС – орієнтації на користувача [2].

Відносно нова технологія побудови КІС, що основана на формуванні бізнес-процесу, використовуючи у якості найменшої одиниці модульності web-сервіси частково вирішує проблеми традиційного підходу до побудови КІС. Ця технологія носить назву сервісно орієнтованої архітектури (Service oriented architecture, SOA) [3, 4].

Також перспективною на сьогодні технологією є «Хмарні обчислення» (Cloud computing), що дозволяють виконувати обчислення на віддалених комп’ютерних системах, без знання їх фізичного місця знаходження. Ця технологія тісно зв’язана з SOA [5].

Переваги SOA, на відміну від традиційних підходів: простота розширення, оновлення, супроводження та розгортання; простота та невелика ціна розгортання; невелика ціна використання; обчислення виконуються в хмарі, тому не потрібно виділяти кошти на організацію серверного парку [3].

У літературі все менше згадувань про впровадження традиційних КІС, та все більше про впровадження КІС на основі SOA. Кожна інновація у цій області веде до покращення бізнесу підприємства, бо КІС сьогодні – це основа бізнесу. Методики та технології побудови КІС на основі SOA вже достатньо оптимізовані. Але і тут є недосліджені можливості.

Не менш актуальною в IT сьогодні є методика організації доступу до бази даних не як до таблиць та полів, а як до об’єктів, як це реалізовано наприклад у технологіях NHibernate, ADO.NET Entity Framework, ADO.NET Data Services. Ця методика має назву об’єктно-орієнтованої моделі даних (ООМД) [6, 7, 8].

Для бізнесу актуальна проблема використання об’єктно-орієнтованої моделі даних для організації доступу до ЄБД на підприємствах, що дає змогу розроблювати більш ефективні методи маніпулювання даними ЄДБ при менших затратах часу на розробку. У літературі нема згадувань про використання ООМД у зв'язці з web-сервісами, а це достатньо важлива проблема для бізнесу. Тому проблема розробки ефективної методики інтеграції SOA та ООМД є досить актуальною, а рішення цієї проблеми дасть змогу покращити КІС.

Список літератури: 1. Маглинец Ю.А. Анализ требований к автоматизированным информационным системам [Электронный ресурс] / Ю. А. Маглинец // Интернет университет информационных технологий. – Режим доступа к ресурсу: http://www.intuit.ru/department/itmngt/analisis/1/2.html. 2. Линцер Л.А. Создание корпоративной информационной системы крупного предприятия [Электронный ресурс] / Л.А. Линцер // Ланит в прессе. – Режим доступа: http://www.lanit.ru/press/press.wbp?doc-id=adef8aa0-4b06-4fbc-a983-198bda197a3d. 3. Сервис-ориентированная архитектура [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия. – Режим доступа к ресурсу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Сервис-ориентированная_архитектура. 4. Веб-сервис [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия. – Режим доступа к ресурсу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Веб-сервис. 5. Тормасов А. ИТ уходят в облака? [Электронный ресурс] / А. Тормасов // Открытые системы. – Режим доступа к ресурсу: http://www.osp.ru/os/2009/04/9278675. 6. ADO.NET Entity Framework [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия. – Режим доступа к ресурсу: http://ru.wikipedia.org/wiki/ADO.NET_Entity_Framework. 7. NHibernate [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия. – Режим доступа к ресурсу: http://ru.wikipedia.org/wiki/NHibernate. 8. ADO.NET Data Services [Электронный ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия. – Режим доступа к ресурсу: http://ru.wikipedia.org/wiki/ADO.NET_Data_Services

УДК 519.687.4

М.О. Замков, студент 5 курсу

plumber.ru@mail.ru