Тема 3. Інституційний механізм Європейського Союзу

3.1 Організаційний механізм Європейських співтовариств та Європейського Союзу

3.2 Рада ЄС

3.3 Європарламент

3.4 Європейська комісія

3.5 Органи правосуддя

3.6 Рахункова палата

3.7 Європейська рада

3.8 Європол

Література:

1.Договір про Європейський Союз (Маастрихтський) від 07.02.1992

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_029;

2. Энтин Л. М. Право Европейского Союза:основные категории и понятия. –

«ЛНУ», 2003. – 98 с.

3. Кашкин С.Ю., Четвериков А.О.,Калиниченко П.А. Право Европейского Союза:

учебное пособие. – «Проспект», 2011. - 274с.

4. Матіас Гердеґен Європейське право / Пер. з німецької. - К.: «К.І.С.», 2008. -528 с.

5. Энтин Л. М., Наку А. А., Водолагин С. В., Толстопятенко Г. П., Козлов Е. Ю.

Европейское право. – «Норма», 2007.- 960 с.

6. Ильин Н.Ю. Основы права Европейского союза. – «Норма», 2008. – 224 с.

7. М. Н. Марченко, Е. М. Дерябина Право Европейского Союза. Основы теории и

истории. – «Проспект», 2010. -308 с.

8. Э. Аннерс История европейского права. – «Наука», 1994. – 398 с.

3.1 Організаційний механізм Європейських співтовариств та Європейського Союзу

ООрганізаційний механізм Європейського Союзу-це система інститутів та інших органів, за допомогою яких дана організація здійснює свою компетенцію. З точки зору своєї структури (внутрішньої будови) організаційний механізм складається з двох частин.

Керівні органи, наділені, як правило, владними повноваженнями, іменуються в праві Європейського Союзу інститутами. Саме на інститути покладено здійснення завдань Європейських спільнот і Союзу в цілому, саме в особі своїх інституцій Європейський Союз реалізує ті суверенні права, які були делеговані йому державами-членами.

Інститутів у Європейських співтовариств спочатку було чотири, нині їх п'ять: Європейський парламент, Рада, Комісія, Суд та Рахункова палата (§ 1 ст. 4 ДЄС). Інститути утворюють центр, ядро ​​організаційного механізму Європейських співтовариств і Європейського Союзу в цілому. Решта його елементи, набагато більш численні, позначаються в праві Європейського Союзу терміном «орган».

На ділі, звичайно, кожен інститут одночасно виступає в якості органу Співтовариств і Союзу. Але зворотне вже не буде вірним: інститутів як керівних органів п'ять, кількість же «просто» органів в залежності від способу підрахунку можна виміряти десятками чи навіть сотнями (якщо враховувати різного роду допоміжні комітети). У зв'язку з цим з урахуванням теоретичних, так само як і практичних міркувань наведену вище нормативну характеристику структури організаційного механізму Союзу можна змінити: інститути та інші органи. Перші - центральна ланка, другі часто носять допоміжний і / або консультативний характер (наприклад, Економічний і соціальний комітет як консультативний орган, що включає представників різних класів і професій на території ЄС).

Багато з категорії «інших органів» засновані самими інститутами Союзу, складаються при інститутах або навіть є їх структурними підрозділами. В якості прикладу можна привести Європейського контролера із захисту даних - незалежний орган контролю за дотриманням прав і свобод особистості в інформаційній сфері. Він був заснований регламентом, прийнятим спільно Європарламентом і Радою. Військовий штаб Європейського Союзу, створений Радою, входить складовою частиною в його Генеральний секретаріат.

Зі сказаного, однак, не випливає, що «просто» органи Союзу (тобто ті, які не отримали статусу інституту) завжди є чимось маловажним, несуттєвим. Серед даної категорії зустрічаються і такі, значення яких у політичній системі Союзу дуже велике. Як приклад можна привести Європейську раду. (не плутати з Радою ЄС і Радою Європи)

Alpha

Інший приклад - Європейський омбудсман. Навряд чи можна вважати, що цей контрольний орган, який не є інститутом, набагато поступається по своїй важливості такому інституту, як Рахункова палата.

Слід зазначити, що поняття «орган» у праві Європейського Союзу використовується в дуже широкому значенні. До категорії органів тут відносять і такі утворення, які в державах позначаються терміном «установи», наприклад, Європейський соціальний фонд або Європейське агентство з питань навколишнього середовища. Сюди ж включаються і ті частини організаційного механізму, які володіють власною правосуб'єктністю, відмінною від правосуб'єктності Співтовариств і Союзу в цілому.

Як випливає з вищевикладеного, структуру організаційного механізму можна охарактеризувати як дворівневу. Перший (базовий) рівень становить інституційний механізм (система п'яти інститутів), для другого (інші органи) характерно різноманіття організаційно-правових форм і загальних умов діяльності.