2.2 Компетенція Європейського Союзу в сфері спільної зовнішньої політики та

політики безпеки.

Правові основи загальної зовнішньої політики і політики безпеки.

Спільна зовнішня політика та політика безпеки займає подвійне становище в Європейському Союзі. З одного боку, СЗПБ - окрема сфера діяльності Союзу, в рамках якої він наділяється спеціальною компетенцією. З іншого боку, це один із структурних компонентів даної організації - друга опора Європейського Союзу. На відміну від першої опори СЗПБ - не окрема організація з власною правосуб'єктністю (хоча правові акти у цій області видаються як акти СЗПБ). Відповідно в даному випадку слід говорити не про компетенцію СЗПБ як такої, а про компетенцію Європейського Союзу в цілому в рамках спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

СЗПБ не має свого установчого договору. Джерелом компетенції в цій галузі виступає розд. V Договору про Європейський Союз «Положення про спільну зовнішню політику і політику безпеки», де і закріплюються правові основи даної сфери діяльності. Предмет загальної зовнішньої політики і політики безпеки

Згідно ст. 11 - першої статті розд. V Положення про СЗПБ - спільна зовнішня політика та політика безпеки охоплює всі її сфери. З цієї норми випливає, що предмет СЗПБ в принципі не обмежений. Іншими словами, не існує таких сфер міжнародних відносин, які становлять виняткову компетенцію держав-членів і в які Союзу заборонено втручатися в рамках СЗПБ. Проте обмеження на предмет СЗПБ існують, хоч і лежать вони на рівні самого Союзу. Зовнішня політика Європейського Союзу в цілому включає дві складові: зовнішня політика Європейських співтовариств, розглянута раніше і політика самого ОВПБ.

З урахуванням правил, що визначають співвідношення за юридичною силою норм Договору про Союз та договорів про Співтовариства, норми останніх мають пріоритетну силу. Відповідно в рамках СЗПБ Європейський Союз здійснює ті заходи, які виходять за рамки компетенції Співтовариств.

Отже, Європейський Союз здійснює свою діяльність на міжнародній арені за двома напрямками: комунітарна зовнішня політика і СЗПБ. Предмет першої - головним чином, питання міжнародного співробітництва в економічній та соціальній областях, включаючи питання науки, культури та охорони навколишнього середовища. В предмет ОВПБ, стало бути, входять будь-які питання міжнародних відносин, які не охоплює в собі зовнішньополітична компетенція ЄС. Сюди належать, зокрема, питання охорони міжнародного миру і безпеки, «у тому числі поступове формування спільної оборонної політики» (ст. 17).

Повноваження і акти Європейського Союзу з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Повноваження Союзу в рамках другої «опори» помітно відрізняються від розглянутих вище повноважень Європейського співтовариства. Це обумовлено, зокрема, предметом СЗПБ: тільки питання зовнішньої політики, в рамках якої Союз, природно, не може давати обов’язкові для третіх країн вказівки (видавати для них нормативні акти і т.п.). Інша причина носить політичний характер: у другій, а також і в третій опорі суверенітет держав - членів Союзу обмежений в набагато меншому ступені, ніж усередині Співтовариств. При прийнятті всіх рішень тут ключове місце займають міжурядові органи - Рада ЄС і Європейська рада, а за державами-членами з найважливіших питань зберігається право вето.

Коло основних повноважень Союзу в сфері СЗПБ визначено в ст. 12-14 його установчого договору і включає прийняття наступних рішень:

А. Визначення принципів і загальних орієнтирів зовнішньої політики;

Б. Вироблення спільної стратегії Союзу по відношенню до окремих країн та регіонів планети;

В. Прийняття спільних позицій у міжнародних відносинах;

Г. Здійснення практичних заходів (спільні акції);

Д. Укладення міжнародних договорів.