2.4 Цілі діяльності Європейського Союзу

Принцип правової держави, на якому заснований Європейський Союз (ст. 6 Договору про Європейський Союз), передбачає не тільки визначення власне компетенції (предметів відання та повноважень) наднаціональної організації політичної влади і окремих її органів.

Важливе значення мають також норми, що визначають порядок реалізації цієї компетенції, у першу чергу - цілі і принципи діяльності Союзу.

Основоположні цілі та принципи діяльності Союзу закріплені в перших розділах цих документів, перш за все в розд. 1 Договору про Європейський Союз «Загальні умови» та частини першої ДЄС - «Принципи».

Поняття і класифікація

Поняття «цілі Європейського Союзу» означає дві групи правових положень: по-перше, цілі створення, по-друге, цілі діяльності Союзу.

Цілі створення Європейського Союзу відображають волю, прагнення, цінності держав-членів та їх народів, в ім'я яких вони заснували організацію Європейський Союз і наділили її владної компетенції. Ці цілі вказані в преамбулі установчих договорів і включають, в першу чергу, резолюцію «закласти основи для все більш тісного союзу європейських народів» та «необхідність створення міцних основ для будівництва майбутньої Європи».

На цій основі покликані здійснюватися інші цілі: поглиблення солідарності між народами держав-членів; подальший розвиток демократичних і ефективних інститутів; економічний і соціальний прогрес; зміцнення «самобутності та індивідуальності Європи в інтересах миру, безпеки і прогресу Європи і всієї планети» та ін.

Преамбули установчих договорів не є самі по собі джерелами правових норм. Закріплені в них положення не мають юридично обов'язкового характеру. Вони набувають такої шляхом трансформації в цілі діяльності Європейського Союзу, які містяться в конкретних статтях основної частини союзної «Конституції».

Цілями діяльності Європейського Союзу є сприятливі зміни в суспільному житті, до яких повинна прагнути дана організація при розробці та прийнятті правових актів та інших рішень. Іншими словами, цілі діяльності - це те, до чого має прагнути Союз при здійсненні політики в різних сферах. В залежності від предмета ці цілі можуть носити загальний (тобто охоплювати всі напрямки діяльності Союзу) або спеціальний характер. У другому випадку вони відносяться до окремих видів суспільних відносин (цілі екологічної, культурної, промислової політики і т.д.).

Загальні цілі

Загальні цілі діяльності Європейського Союзу закріплені в ст. 2 його установчого договору. Дані цілі є єдиними для всього Союзу, тобто охоплюють всі три його опори. На їх основі формуються цілі Європейських співтовариств, СЗПБ і СПСО, які розвивають і доповнюють цілі Союзу в цілому з урахуванням предметів ведення і повноважень кожного з його структурних компонентів (ст. 2 Договору про Європейське співтовариство; ст. 11 ​​і 29 Договору про Європейський Союз).

В даний час Союз ставить перед собою п'ять основних цілей:

1) соціально-економічні цілі - «сприяти економічному і соціальному прогресу, високому рівню зайнятості і досягненню збалансованого та сталого розвитку».

У розвитку цих положень ДЄС (ст. 2) додатково вказує наступні цілі: високий рівень соціального захисту, високий рівень конкурентоспроможності господарства і зближення економічних показників, рівноправність чоловіків і жінок, високий рівень захисту і поліпшення якості навколишнього середовища, підвищення рівня та якості життя, економічне і соціальне згуртування та солідарність держав-членів.

Виходячи з наведеного переліку можна зробити висновок, що цілі діяльності Співтовариства і Союзу в цілому в соціально-економічній сфері полягають у підвищенні добробуту країн і народів, що входять в цю організацію. У той же час (попри те, що іноді стверджують в засобах масової інформації) загальний ринок і єдина валюта не виступають самі по собі цілями, до яких прагне Союз. Згідно із зазначеними статтями і загальний ринок, і економічний і валютний союз є не більше ніж засіб для підвищення загального добробуту, а не мета сама по собі;

2) зовнішньополітичні цілі - «сприяти утвердженню його (Союзу) самобутності на міжнародній арені». Ці положення розвиває ст. 11 Договору про Європейський Союз, яка фіксує цілі СЗПБ як спеціальної зовнішньополітичної «опори» Союзу:

захист спільних цінностей, основних інтересів, незалежності і цілісності Союзу

відповідно до принципів Статуту ООН;

всебічне зміцнення безпеки Союзу;

збереження миру і зміцнення міжнародної безпеки;

сприяння міжнародному співробітництву;

розвиток і консолідація демократії і законності, повага прав людини та основних свобод;

3) гуманітарні цілі - «посилити захист прав та інтересів громадян держав-членів за допомогою введення громадянства Союзу». Ця мета досягається насамперед зусиллями Європейського співтовариства (тобто першої опори), в установчому документі якого закріплені основні права громадян Союзу (частина друга - «Громадянство Союзу»). Положення цього розділу можуть бути доповнені новими правами за рішенням Ради за згодою всіх держав-членів (ст. 22 Договору про Європейське співтовариство);

4) правоохоронні цілі - «зберігати і розвивати Союз як простір свободи, безпеки і правосуддя». В рамках Європейського співтовариства до цієї мети потрібно вести заходи в сфері візової, імміграційної політики, політики притулку, а також видання законодавства з питань правосуддя по громадянських справ (розд. IV частини третьої «візи, надання притулку, імміграційна політика та інші напрями політики, пов'язані з вільним пересуванням Введите текст или адрес веб-сайта либо переведите документ.

Отмена

lyudyeĭ»). V ramkakh tretʹyeĭ ugolovno-pravovoĭ opory Soyuza «eta tselʹ dostigaet·sya posredstvom predotvrashcheniya i presecheniya organizovannoĭ i inoĭ prestupno¬sti, osobenno terrorizma, torgovli lyudʹmi i prestupleniĭ protiv detyeĭ, nezakonnykh operatsiĭ s narkotikami i oruzhiem, korruptsii i moshennichestva» (st. 29 Dogovora o Yevropyeĭskom Soyuze); 5) organizatsionnye tseli — «polnostʹyu sokhranyatʹ dostizheniya Soobshchestva (acquis communautaire1) i opiratʹsya na nikh, chtoby oprede¬litʹ, v kakoĭ mere politika i formy sotrudnichestva, sformulirovan¬nye nastoyashchim Dogovorom, nuzhdayut·sya v peresmotre dlya obespecheniya effektivnosti mekhanizmov i institutov Soobshchestv». Rechʹ idet, sledovatelʹno, o postoyannom sovershenstvovanii ustroĭstva samoĭ organizatsii Yevropyeĭskiĭ Soyuz, pravovykh osnov dyeyatelʹnosti yee institutov. Dostizhenie etoĭ tseli dostigaet·sya, prezhde vsego, sovmestnymi usiliyami vsekh gosudarstv-chlenov putem vneseniya izmeneniĭ i dopolneniĭ v uchreditelʹnye dogovory Yevro¬pyeĭskogo Soyuza. Poslednim po vremeni, no ne okonchatelʹnym shagom v ukazannom napravlenii stal Nitstskiĭ dogovor 2001 g. V. Spetsialʹnye tseli K spetsialʹnym otnosyat·sya tseli, opredelyayushchie soderzhanie otdelʹ¬nykh napravleniĭ dyeyatelʹnosti Soyuza. V osnovnom oni zakrepleny v polozheniyakh Dogovora o Yevropyeĭskom soobshchestve, posvyashchennykh konkretnym sferam yego politiki. Naprimer, tselyami promyshlennoĭ politiki YeS yavlyayut·sya: uskorenie adaptatsii promyshlennosti k strukturnym sdvigam; sodyeĭstvie formirovaniyu blagopriyatnoĭ sredy dlya razvitiya povsemestno v Soobshchestve predprinimatelʹstva, osobenno malogo i srednego; sodyeĭstvie sozdaniyu blagopriyatnykh usloviĭ dlya sotrudnichestva mezhdu predpriyatiyami; sodyeĭstvie luchshemu ispolʹzovaniyu promyshlennogo potentsiala politiki innovatsiĭ, razvitiya issledovaniĭ i tekhnologiĭ (st. 157). Tselʹ nauchno-tekhnicheskoĭ politiki YeS — «ukrepitʹ nauchnuyu i tekhnologicheskuyu bazu yevropyeĭskoĭ promyshlennosti i podnyatʹ yee mezhdunarodnuyu konkurentosposobnostʹ» (st. 163).

Alpha

людей »). В рамках третьої кримінально-правової опори Союзу «ця мета досягається за допомогою запобігання і припинення організованої та іншої злочинності, особливо тероризму, торгівлі людьми та злочинів проти дітей, незаконних операцій з наркотиками і зброєю, корупції і шахрайства» (ст. 29 Договору про Європейський Союз);

5) організаційні цілі - «повністю зберігати досягнення Співтовариства (acquis communautaire) і спиратися на них, щоб визначити, якою мірою політика та форми співробітництва, сформульовані цим Договором, потребують перегляду для забезпечення ефективності механізмів та інститутів Співтовариств».

Йдеться, отже, про постійне вдосконалення устрою самої організації Європейський Союз, правових основ діяльності її інститутів. Досягнення цієї мети досягається, насамперед, спільними зусиллями всіх держав-членів шляхом внесення змін та доповнень до установчих договорів Європейського Союзу. Останнім за часом, але не остаточним кроком у вказаному напрямку став Ніццький договір 2001.

Спеціальні цілі

До спеціальних відносяться цілі, що визначають зміст окремих напрямів діяльності Союзу. В основному вони закріплені в положеннях Договору про Європейське співтовариство, присвячених конкретним сферам його політики.

Наприклад, цілями промислової політики ЄС є: прискорення адаптації промисловості до структурних зрушень; сприяння формуванню сприятливого середовища для розвитку повсюдно в Співтоваристві підприємництва, особливо малого і середнього; сприяння створенню сприятливих умов для співробітництва між підприємствами; сприяння кращому використанню промислового потенціалу політики інновацій, розвитку досліджень і технологій (ст. 157).

Мета науково-технічної політики ЄС - «зміцнити наукову та технологічну базу європейської промисловості та підняти її міжнародну конкурентоспроможність» (ст. 163).