Тема 2. Компетенція Європейського Союзу

2.1 Поняття та сутність компетенції ЄС

2.2 Компетенція Європейського Союзу в сфері спільної зовнішньої політики та

політики безпеки

2.3 Компетенція Європейського Союзу з питань боротьби зі злочинністю

2.4 Цілі та принципи діяльності Європейського Союзу

Література:

1.Договір про Європейський Союз (Маастрихтський) від 07.02.1992

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_029;

2. Договір про заснування Європейського(Економічного) Співтовариства

(Римський) від 25 березня 1957

http://www.intelect.org.ua/index.php?id=74;

3. Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії (Євроатом)

(Римський) від 25 березня 1957

http://eulaw.edu.ru/documents/legislation/uchred_docs/euratom_nice.htm;

4. Договір про заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі від 18.04.1951

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_026;

5. Кашкин С.Ю., Четвериков А.О.,Калиниченко П.А. Право Европейского Союза:

учебное пособие. – «Проспект», 2011. - 274с.

6. Матіас Гердеґен Європейське право / Пер. з німецької. - К.: «К.І.С.», 2008. -528 с.

7. Энтин Л. М., Наку А. А., Водолагин С. В., Толстопятенко Г. П., Козлов Е. Ю.

Европейское право. – «Норма», 2007.- 960 с.

8. Ильин Н.Ю. Основы права Европейского союза. – «Норма», 2008. – 224 с.

9. М. Н. Марченко, Е. М. Дерябина Право Европейского Союза. Основы теории и

истории. – «Проспект», 2010. -308 с.

10. Э. Аннерс История европейского права. – «Наука», 1994. – 398 с.

2.1 Поняття та сутність компетенції єс

Юридичні кордони діяльності ЄС характеризує поняття компетенція, яка складається з предметів відання та повноважень.

Предмети відання — ті сфери суспільного життя, щодо яких ЄС може приймати нормативні акти та інші рішення.

Повноваження — права і обов’язки ЄС у підвідомчих йому сферах суспільного життя. Як і в інших організаціях, повноваження ЄС здійснюють його керівні органи, які за останньою редакцією установчих договорів називаються «інститути».

За своєю суттю компетенція ЄС є владною, оскільки передбачає видання органами Союзу загальнообов’язкових норм та індивідуальних приписів.

За походженням компетенція ЄС похідна : вона створена за рахунок поступки державами-членами частини своїх суверенних прав на користь національних інститутів ЄС.

Основна компетенція

З точки зору співвідношення з компетенцією держав-членів компетенція ЄС поділяється на виключну (питання встановлення єдиного митного тарифу, правове регулювання свобод спільного ринку, емісія євро тощо) та невиключну(спільну).

Обсяг компетенції організації постійно росте. На сьогодні ЄС перебрав на себе повноваження Європейської спільноти (колишня перша опора), та компетенцію по питанням співробітництва поліції та судових органів в кримінально-правовій сфері (колишня третя опора). Крім того розширилися предмети відання та повноваження.

Відповідно до Лісабонського договору сферами виключної компетенції ЄС є :

• митний союз (зокрема, встановлення спільного ситного тарифу в торгівлі з третіми країнами);

• встановлення правил конкуренції, необхідних для функціонування внутрішнього ринку;

• грошова політика відносно держав-членів, грошовою одиницею яких є євро;

• збереження морських біологічних ресурсів в рамках спільної політики щодо рибальства (зокрема, встановлення квот на вилов риби);

• спільна торгова політика (зовнішньоторговельні зв’язки з третіми країнами).

Союз також володіє виключною компетенцією щодо укладання міжнародних угод, коли такі є необхідними для реалізації його внутрішньої компетенції, коли їх укладання передбачено в законодавчих актах ЄС чи коли міжнародні угоди здатні зачепити дію правових норм, раніше встановлених на рівні ЄС.

Практично усі інші сфери віднесені до спільної компетенції, наприклад, внутрішній ринок, соціальна політика, простір свободи, безпеки та правосуддя, сільське господарство та рибальство тощо (ст.4). З цих питань національні органи не позбавляються своєї законодавчої компетенції, однак, можуть це робити лише в тій мірі, в які Союз не скористався цією компетенцією (ст.. 2). За будь-яких обставин нормативні акти Союзу мають пріоритет над національним законодавством.

В окремих сферах, де є важливим збереження національної індивідуальності. ЄС отримує обмежені повноваження, які зводяться до підтримки та координації заходів, що здійснюються на національному рівні, чи сприянню їх здійснення. В даних сферах ЄС не може проводити гармонізацію чи уніфікацію національного права. Тому дані сфери відносять до так званої допоміжної компетенції.

До даних сфер (ст.. 6) відносяться охорона та покращення здоров’я людей; промисловість (підтримка конкурентноздатності та допомога модернізації промисловості); туризм; освіта, професійна освіта, молодь, спорт; цивільна оборона; адміністративне співробітництво (допомога державам-членам у виконанні права ЄС).

Лісабонський договір розповсюдив компетенцію ЄС на нові сфери суспільного життя, які раніше відносились до повноважень, що передбачаються : енергія, тризм, спорт, цивільна оборона, космос, служби загальноекономічного значення, гуманітарна допомога третім країнам, координація заходів з надання допомоги державам-членам, які стали жертвами терористичних актів, стихійних лих та інших «катастроф», координація адміністративного співробітництва держав-членів у питаннях втілення в життя права ЄС, боротьба зі змінами клімату та іншими глобальними і регіональними проблемами оточуючого середовища.

Компетенцію ЄС можна поділити на :

1. Компетенція ЄС по економічним питанням

   • спільний внутрішній ринок

   • економічний та валютний союз

2. Сфери політики

3. Компетенція ЄС в сфері загальної зовнішньої політики і політики безпеки

   • комунітарна зовнішня політика

   • загальна зовнішня політика і політика безпеки, яка включає в якості спеціального напряму «загальну політику безпеки та політику оборони»

повноваження : 1) визначення принципів та загальних орієнтирів; 2) вироблення загальної стратегії ЄС щодо окремих країн та регіонів планети; 3) прийняття спільних позицій в міжнародних відносинах; 4) здійснення практичних заходів; 5) укладання міжнародних договорів

4. Компетенція ЄС по питанням боротьби з злочинністю

   • тероризм

   • торгівля людьми,

   • злочини проти дітей

   • торгівля наркотиками,

   • торгівля зброєю,

   • корупція,

   • шахрайство

повноваження : 1)прийняття спільних позицій; 2) розробка конвенцій; 3) законодавчі та розпорядчі повноваження; 4) укладання міжнародних договорів.

Також компетенцію можна поділити на внутрішню та зовнішню

Повноваження ЄС поділяються на :

• законодавчі

• фінансові

• виконавчо-розпорядчі

• юрисдикційні

• контрольні

• зовнішньополітичні

• повноваження по прийняттю рекомендаційних та заохочувальних заходів

Додаткова компетенція

За загальним правилом, надання ЄС додаткових предметів відання та повноважень здійснюється за допомогою внесення в його установчі договори доповнень. Існують правові механізми розширення компетенції ЄС і без перегляду установчих документів. Перший з них, це повноваження, що маються на увазі, другий — механізм просунутого співробітництва.

Повноваження, що маються на увазі — право приймати рішення, в тому числі нормативні акти, з тих питань суспільного життя, які прямо не віднесені до відання ЄС установчим договором, але мають значення для реалізації його цілей та завдань.

Дані повноваження закріплені в спеціальних статтях установчих договорів, і, таким чином, ЄС, здійснюючи їх, не порушує принципу законності як однієї з керівних засад своєї діяльності. Компетенція ЄС таким чином становиться відкритою, здатною до поступового росту за рахунок компетенції держав-членів. На практиці найбільш важливим обмеженням даних повноважень виступає порядок їх реалізації (держава-член може накласти вето на розширення компетенції, з якою вона незгодна).

Механізм просунутого співробітництва — сукупність правил і процедур, в рамках яких здійснюється делегування ЄС додаткової компетенції з боку окремих держав-членів. Спочатку він здійснювався на базі спеціальних протоколів до Договору про ЄС, які фіксували правила участі та неучасті окремих держав-членів в конкретних інтеграційних заходах. Однак для завершення цього процесу вимагалась складна процедура. Тому Амстердамський договір доповнив Договір про ЄС спеціальним розділом VII — Положення про просунуте співробітництво. Проте, ці норми були складними та досить не розробленим. У 2001 р. Ницьким договором було переглянуто правила просунутого співробітництва. Предметом такого співробітництва може слугувати одна зі сфер, яка передбачена установчим договором.