3.7 Європейська Рада

Статтею 4 Договору про ЄС визначається , що «Європейська Рада дає Союзу необхідний імпульс для розвитку та визначає його загальні політичні орієнтири».

Слід сказати, що Європейська Рада є основним політичним інститутом Європейського Союзу. До Європейської Ради входять керівники держав або урядів держав-членів та Голова Комісії, їх помічниками є міністри закордонних справ держав-членів та один із членів Комісії.

Посада Головуючого в Європейській Раді по черзі займається представником кожної держави-учасниці ЄС на шестимісячний термін у порядку, передбаченому Радою шляхом одноголосного прийняття рішення про це.

Європейська Рада збирається принаймні двічі на рік під керівництвом голови держави або уряду держави-члена, що головує в Раді (ст.4 Договору про ЄС). Можливе також скликання позачергових сесій. Засідання проходить, як правило, на території тієї країни-учасниці представника від якої обрано Головуючим. Останній забезпечує скликання засідань Європейської Ради та підготовку всіх необхідних документів і матеріалів.

В період між сесіями Європейської Ради представництво ЄС в сфері міжнародних відносин здійснює Головуючий Європейської Ради.

Прийняття рішень Європейською Радою відбувається на основі принципу одноголосності. Крім того, рішення може бути прийнятим і вважатися одноголосним, якщо проти нього не проголосувала жодна з держав-учасниць ЄС. Проте, в останньому випадку прийняте рішення є обов’язковим тільки для тих держав, які підтримали дане рішення, а для держав, які утрималися від голосування – ні. Останні повинні просто не протидіяти виконанню прийнятого рішення.

За своєю природою рішення Європейської Ради є по суті політичними і мають загальний характер. Вони не мають сили закону і можуть бути реалізовані тільки шляхом їх належного впровадження в правове поле ЄС. За своїм характером рішення Європейської Ради – це імперативні вказівки, яких повинні дотримуватися і якими повинні керуватися в своїй діяльності держави-учасниці.

За підсумками кожного засідання Європейської Ради публікується комюніке, яке містить інформацію про обговорювані на засіданні питання і прийняті по ним рішення. Крім того, Європейська Рада надає Європейському Парламенту звіт про результати своїх засідань та щорічний письмовий звіт про досягнутий ЄС прогрес. Таким чином, Європейську Раду можна визначити, як верховний політичний інститут Європейського Союзу на який покладено вирішення найважливіших питань життєдіяльності ЄС. Європейська Рада покликана вирішувати найбільш складні питання, які неможливо вирішити на інших рівнях інституційної структури ЄС.

3.8 Європол

Європейське поліцейське управління — установа правопорядку Європейського Союзу; збирає інформацію щодо кримінальних злочинів. Створення Європолу передбачено в Договорі про ЄС. З січня 1994 року розпочав роботу як управління з боротьби з наркотиками. Поступово поширював свою діяльність на інші види кримінальної злочинності. 1 жовтня 1998 року, після ратифікації в усіх державах-членах набули чинності Конвенція про створення Європолу та пов'язані з нею правові акти. Як наслідок, 1 липня 1999 року Європол розпочав повномасштабну роботу в усіх сферах своїх повноважень, а саме: незаконна торгівля наркотиками; незаконні мережі імміграції; тероризм, незаконна торгівля автотранспортом, торгівля людьми і дитяча порнографія, виготовлення фальшивих грошей та інших платіжних засобів, відмивання грошей.

Крім того, до пріоритетних сфер дослідження Європолу належать злочини проти особи, фінансові та кіберзлочини. Діяльність Європолу обмежена структурами організованої злочинності, в яких задіяні дві чи більше країни ЄС. Європол допомагає державам-членам в обміні інформацією; здійснює оперативний аналіз заходів, до яких вдаються держави-члени; готує стратегічні звіти (зокрема, формулює загрози) та дослідження злочинності; виконує експертизу і надає технічну підтримку в рамках розслідувань і операцій всередині ЄС; а також сприяє гармонізації процедур розслідування у державах-членах. Базується в Гаазі (Нідерланди).