- •Тема 1. Європейський Союз та Європейські співтовариства
- •1.1 Європейські співтовариства та «трьохстовпова» база єс
- •1) Європейське об'єднання вугілля і сталі (єовс);
- •2) Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) ;
- •3) Європейське співтовариство (іменувалося спочатку «економічне» - Європейське економічне співтовариство).
- •Європейське співтовариство, Європейське об’єднання з вугілля та сталі,
- •2) Спільна зовнішня політика та політика безпеки;
- •3) Співробітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ.
- •1.2 Право Європейського Союзу: поняття, джерела, принципи.
- •1.3 Право Європейського Союзу відповідно до Лісабонського договору 2007
- •Тема 2. Компетенція Європейського Союзу
- •2.1 Поняття та сутність компетенції єс
- •2.2 Компетенція Європейського Союзу в сфері спільної зовнішньої політики та
- •2.3 Компетенція Європейського Союзу з питань боротьби зі злочинністю.
- •2.4 Цілі діяльності Європейського Союзу
- •Тема 3. Інституційний механізм Європейського Союзу
- •3.1 Організаційний механізм Європейських співтовариств та Європейського Союзу
- •3.2 Рада єс
- •3.3 Європарламент
- •3.4 Європейська комісія
- •3.5 Органи правосуддя
- •3.6 Рахункова палата
- •3.7 Європейська Рада
- •3.8 Європол
- •Тема 4. Основи правового положення людини і громадянина в єс
- •1. Договір про Європейський Союз (Маастрихтський) від 07.02.1992
- •8. Энтин л.М. И др. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека. — 2-е изд., пересмотр, и доп. — м.: Норма, 2007. — 960 с.
- •4.1 Поняття, система та джерела
- •4.2 Громадянство єс
- •4.3 Принципи правового положення людини і громадянина
- •4.4 Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5. Основи правового регулювання внутрішнього ринку єс
- •5.1 Право внутрішнього ринку єс
- •5.2 Митний союз та спільний митний тариф єс
- •5.3 Антимонопольна політика і право конкуренції єс
- •Тема 6. Основи правового регулювання фінансова-економічних відносин
- •6.1 Правове регулювання Економічного і валютного союзу
- •6.2 Європейський центральний банк
- •6.3 Податкове право Європейськго Союзу
- •Джерела податкового права Європейського союзу
- •Територіальна сфера дії податкового права Європейського союзу
- •Місце податкового права єс в системі права
3.4 Європейська комісія
Європейська Комісія — унікальна інституція ЄС, що не має аналогів у національних системах урядування.
Європейську комісію часто представляють як виконавчий орган ЄС, хоч насправді вона має обмежені повноваження та можливості втілювати політику ЄС. Точніше роль Комісії відбиває неформальна назва «двигун європейської інтеграції». І не лише тому, що в рамках повноважень першого стовпа вона має майже виняткове право на законодавчу ініціативу, але також і через її історію, склад, культуру й радше європейський, ніж національний світогляд. Крім того, Комісія наглядає за тим, щоб не порушувались угоди, і традиційно захищає інтереси малих держав-членів.
Відповідно до записаного в угодах Комісія має:
розробляти й пропонувати законодавчі акти;
керувати запровадженням політики Співтовариства;
розпоряджатися бюджетом;
підтримувати зовнішні відносини;
наглядати за дотриманням законів Співтовариства;
вказувати шляхи та перспективи розвитку.
Комісія складається з двадцяти семи незалежних членів (по одному від кожної країни-члена), разом з Президентом і п'ятьма віце-президентами. Комісію призначають на п'ятирічний термін за згодою країн-членів, рішення про її призначання ухвалює Європейський Парламент. Комісії допомагає в роботі адміністрація, до якої входять генеральні директорати та генеральний секретаріат.
3.5 Органи правосуддя
З моменту заснування в рамках Європейських співтовариств, а нині Союзу в цілому функціонують наднаціональні органи правосуддя, які здійснюють від їх імені судову владу, а також виробляють нові юридичні норми - прецедентне право Європейського Союзу.
Відповідно до принципу правової держави суди Союзу представляють собою окрему систему органів публічної влади, незалежну у своїй діяльності від інших інститутів Європейського Союзу, а так само від держав-членів. В сукупності органи правосуддя Союзу виступають як єдина судова система. Вона складається з декількох ланок, пов'язаних один з одним ієрархічними відносинами:
1) спочатку єдина, а нині вища ланка судової системи - Суд (Суд Європейських Співтовариств). Він функціонує з 1952 р., коли вступив в дію Договір про ЄОВС;
2) наступним ланкою є Трибунал першої інстанції, створений в 1989 р. ;
3) Ніццьким договором 2001 р. була передбачена установа ще однієї ланки судової системи - спеціалізованих трибуналів («судових палат»), тобто судів спеціальної юрисдикції, що розглядають суворо певні категорії правових спорів (службові, в сфері інтелектуальної власності та ін.) Кількість такого роду органів не обмежується .
Рішення спеціалізованих трибуналів можуть бути оскаржені в Трибунал першої інстанції, а рішення останнього - до Суду. Рішення Суду є безумовно обов'язковими для виконання всіма державами, інститутами, громадянами та юридичними особами Європейського Союзу. Оскарженню або опротестування в будь-які інші інстанції вони не підлягають.
Підвідомчість, тобто коло справ, віднесених установчими документами Союзу до юрисдикції його судів, як правило, має виняткове характер, тобто подібні справи не можуть виноситися на розгляд інших судових органів, у тому числі міжнародних судів і арбітражів.