Структурні схеми до модуля 4

Основні закони логіки

	Типи законів: Природні закони; Нормативні закони (норми); Логічні закони

Логічні закони: Закон тотожності; Закон протиріччя (суперечності); Закон виключеного третього; Закон достатньої підстави

Під законом логіки розуміють внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками

Перші три закони сформулював давньогрецький філософ –Арістотель, а четвертий – німецький філософ Г.Лейбніц

Загальна характеристика законів логіки

Мають загальнолюдський характер, тобто їх повинні дотримуватися всі люди

Існують і діють незалежно від волі і бажання людей, тобто всі мислять відповідно до законів логіки

Є загальними законами, тобто діють на всіх рівнях мислення, як повсякденному так і науковому

У практиці мислення трапляються двоякого роду помилки, пов'язані з порушенням вимог законів логіки: софізми та паралогізми

.

Порушення вимог законів логіки

призводить до того, що мислення

стає неправильним, нелогічним

С

Паралогізми – це логічна помилка, допущена ненавмисно, звичайно через незнання законів логіки

офізми - це логічна помилка, допущена при міркуванні навмисно, за допомогою закону тотожності.

ЗАКОН ТОТОЖНОСТІ

Закон тотожності

Формулювання закону: «Кожна думка має

бути чіткою за обсягом, ясною за змістом і

залишатися незмінною в ході одного й того ж

самого міркування».

Схема закону: А→А або А↔А (А - всяка

думка)

«Неможливо що-небудь мислити, якщо не мислити щось одне»

Арістотель

Вимоги щодо змісту закону тотожності:

• У процесі міркування необхідно виділити предмет міркування і цей предмет не підміняти якимось

іншим предметом думки даної предметної області;

• У процесі міркування, у суперечці або дискусії поняття мають уживатися в одному й тому ж значенні. Думка тотожна сама по собі, якщо вона однозначна.

Закон протиріччя (суперечності)

«

Формулювання закону: «Два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому випадку одне з них неодмінно хибне».

Схема закону: ~(А^{^} ~А) читається: «Не можуть бути одночасно істинними А і його заперечення -А»

Неможливо, щоб одне і те ж в один

і той же час було властиве одному

і тому ж в одному і тому ж відношенні»

Арістотель