- •2. Компонування конструктивної схеми каркасу будівлі 1
- •3. Розрахунок поперечної рами будинку 1
- •4. Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово стиснутої колони 1
- •5. Розрахунок та конструювання крокв’яної ферми будинку 1
- •6. Розрахунок підкранової балки 1
- •2.Компонування конструктивної схеми каркасу будинку.
- •2.1 Обчислення вертикальних розмірів.
- •2.2 Обчислення горизонтальних розмірів.
- •2.3. Проектування зв’язків і торцевого фахверка.
- •3.Розрахунок поперечної рами будинку.
- •3.1.Обчислення навантажень на раму.
- •3.1.1.Постійне навантаження від покрівлі та стінових панелей.
- •3.1.2.Навантаження від снігу.
- •3.1.3.Навантаження від мостових кранів.
- •3.1.4.Навантаження від мостових кранів.
- •3.1.5.Постійне навантаження від власної маси колони.
- •3.1.6.Розрахункова схема рами.
- •4. Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово-стисненої колони.
- •4.2. Розрахункові довжини колон.
- •4.3. Підбір перерізу надкранової частини колони.
- •4.4. Підбір перерізу підкранової частини колони.
- •4.5. Розрахунок і конструювання з’єднання надкранової і підкранової частин колони.
- •4.6. Розрахунок і конструювання бази колони.
- •4.4 Розрахунок анкерних болтів.
- •5. Розрахунок та конструювання кроквяної ферми будинку.
- •5.1 Визначення граничних розрахункових навантажень.
- •5.3 Підбір перерізів стержнів ферми.
- •5.4 Розрахунок вузлів.
- •6. Розрахунок підкранової балки.
- •6.1. Розрахункові навантаження на балку від двох зближених кранів:
- •6.2.Визначення розрахункових зусиль у підкрановій балці від двох зближених кранів.
- •3.3. Вибір перерізу підкранової балки.
- •3.4. Розрахунок на витривалість.
- •3.5. Перевірка місцевої стійкості.
- •7. Список використаної літератури.
3.1.3.Навантаження від мостових кранів.
Таблиця 3.Дані заданих мостових кранів.
Кран |
Вантажність,кН |
Проліт крана Lкр,м |
Розміри, мм |
Тиск коліс (максимальний),кН |
Маса, кН |
Кількість коліс крана, nk |
|||||||||
головного гака |
допоміжного гака |
В(B2) |
А(K) |
Fk1max |
Fk2max |
візка GВ |
краназ візком(G) |
||||||||
КР-1 |
800 |
200 |
27 |
9100 |
4350 |
395 |
415 |
380 |
1400 |
8 |
|||||
Рис. 3.2. Геометричні параметри мостового крана.
Зближення кранів:
Вертикальний тиск кранів обчислюють за лінією впливу при найневигіднішому розташуванні зближених кранів( рис.6. ).
Рис.
3.3. Схема розміщення кранів на підкрановій
балці.
Максимальний розрахунковий тиск на колону:
де
–
коефіцієнт поєднання кранового
навантаження;
–
коефіцієнт
надійності за навантаженням;
–
найбільший
тиск колеса згідно зі стандартом;
–
ордината
лінії впливу.
де
–
площа перерізу підкранової балки;
–
площа
перерізу гальмівних конструкцій;
– площа
перерізу рейки КР-100;
– будівельний
коефіцієнт, для зварних балок з поперечними
ребрами жорсткості приймаємо 1,2;
– довжина
підкранової балки;
–
об’ємна
маса сталі;
– корисне
характеристичне навантаження на
гальмівному майданчику;
– ширина
гальмівного майданчика;
–
крок
колон.
Мінімальний розрахунковий тиск на колону:
де:
Q – вантажопідйомність крана, кН;
G – маса крана з візочком, кН;
– кількість
коліс з одного боку крана.
Зосереджені моменти від вертикального тиску кранів такі:
де:
м–відстань від осі підкранової балки,
до осі, що проходить через центр ваги
нижньої частини колони.
Характеристична сила від поперечного горизонтального тиску:
Q – вантажопідйомність крана, кН;
Gв – маса візочка, кН;
Сила на одне колесо крана:
Отже розрахунковий горизонтальний опорний тиск на колону рами:
Рис. 3.1.2. Розрахункова схема від навантажень від мостових кранів.
3.1.4.Навантаження від мостових кранів.
Вітрове
навантаження визначаємо згідно ДБН
В.1.2-2:2006. “Навантаження і впливи”.
Характеристичне значення вітрового
тиску для м. Червонограда розташованого
в IV зоні, згідно [3, Рис. 9.1] становить
Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою:
де
коефіцієнт надійності за граничним
розрахунковим значенням вітрового
навантаження, визначається в залежності
від заданого середнього періоду
повторюваності. Для об’єктів масового
будівництва допускається середній
період повторюваності приймати таким,
що дорівнює встановленому періоду
експлуатації конструкції
.
Період експлуатації
приймаємо згідно чинного ДБН В.1.2-14,
(п.5.3).
коефіцієнт
висоти споруди, що визначається за [3,
п. 9.9 (виправлений)]:
Згідно цього пункту приймаємо розташування будинку в приміській зоні (III зона)
|
|
|
0,40 |
|
0,60 |
20 |
0,85 |
40 |
1,15 |
де
аеродинамічний коефіцієнт, що визначається
за [3, п. 9.8]:
коефіцієнт
географічної висоти, що визначається
за [3, п.9.10];
коефіцієнт
рельєфу, що визначається за [3, п.9.11];
коефіцієнт
напрямку, що визначається за [3, п.9.12];
коефіцієнт
динамічності, що визначається за [3,
п.9.13];
Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою:
де
згідно [3, п. 9.15] коефіцієнт надійності
за експлуатаційним розрахунковим
значенням вітрового навантаження,
визначається залежно від частки часу
,
протягом якого можуть порушуватись
умови другого граничного стану. Для
об’єктів масово будівництва допускається
приймати
що згідно [3, табл. 9.3] відповідає значенню
те
саме, що в попередньому пункті.
Граничне розрахункове значення інтенсивності вітрового навантаження знаходимо за формулою, в залежності від висоти:
На висоті 21,0м – відмітка низу ригеля:
На висоті 28,54м – відмітка верху ліхтаря:
Еквівалентний рівномірно розподілений швидкісний напір вітру:
де М – момент від фактичного напору вітру на колону:
Розрахункове навантаження на 1 м довжини колони:
- від активного тиску:
- від пасивного тиск
Розрахункова зосереджена сила на рівні нижнього поясу ригеля з навітряного боку:
Розрахункова зосереджена сила на рівні нижнього поясу ригеля з завітряного боку:
Рис.3.1.3. Схема вітрового навантаження рами
а) за нормами; б) розрахункова схема рами на дію вітрового навантаження.
