2.2 Обчислення горизонтальних розмірів.

Ширина верхньої частини колони з умов жорсткості:

_{Для крана важкого режиму роботи необхідний прохід уздовж підкранових балок. Оскільки ширина верхньої частини колони повинна бути більша 500мм, то ширину} з проходом шириною 400мм у колоні.

Прив’язку колон до повздовжньої розбивочної осі при крані Q=80т і режимом роботи 7К приймаємо . Вздовж підкранових колій проектуємо прохід шириною 400мм для обслуговування кранів, мінімальний просвіт між внутрішньою гранню колони і краном – 75мм (за ГОСТ 6711-81). Тоді відстань від осі підкранової балки до розбивочної осі:

– розмір частини кранового моста, що виступає за вісь рейки [1,дод.2, таблиця 2].

Заокруглюючи до більшого розміру кратного 250мм, приймаю .

Проліт мостового крана:

Ширина нижньої частини колони:

Щоб забезпечити необхідну жорсткість колони в площині рами, ширина нижньої частини колони повинна бути не меншою

Прийнята ширина , задовольняє умову.

Поперечний переріз верхньої частини колони визначаємо суцільним двотавром, нижньої – наскрізним.

Рис. 2.1. Схема поперечної рами.

2.3. Проектування зв’язків і торцевого фахверка.

Зв’язки між колонами по верхніх і нижніх поясах ферм, вертикальні між фермами та рамами ліхтаря зображені на рис.2.2. Схема торцевого фахверка показана на рис.2.3.

Вертикальні зв’язки між колонами забезпечують жорсткість та незмінність каркаса будівлі в поздовжньому напрямку від дії поздовжнього вітрового навантаження, поздовжніх сил гальмування мостових кранів.

Оскільки довжина будинку L=240м=240м (для неопалюваної будівлі), то заданий будинок не потребує температурних розривів (поміщається в один температурний блок).

Так як раціональний кут нахилу розкосів зв’язків до горизонту складає 35-55°, то нижні зв’язки виконують у вигляді двох хрестів із затяжкою. Зв’язки, які встановлюються в межах висоти ригелів у зв’язковому блоці і торцевих кроках, проектуються у вигляді самостійних ферм, в інших місцях встановлюються розпірки.

Зв’язки по покриттю встановлюють для забезпечення просторової жорсткості каркасу і стійкості покриття. Вони розташовуються: в площині верхніх поясів ферм – в торцях цеху і при великій довжині температурного блоку через 60м; в площині нижніх поясів ферм – по периметру споруди; між фермами (вертикальні) – через 12….15м.

Торцевий фахверк запроектований з кроком 5,0м, крайній проліт – 4,25м у вигляді двотаврів.

Рис.2.2. Схема зв’язків по верхніх та нижніх поясах ферм та між колон

Рис. 2.3. Схема торцевого фахверку.

3.Розрахунок поперечної рами будинку.

3.1.Обчислення навантажень на раму.

На поперечну раму діють навантаження: постійні – від маси огороджувальних і несучих конструкцій; тимчасові – технологічні (від маси мостових кранів, робочих майданчиків, підвісного транспорту та іншого обладнання); атмосферні – сніг, вітер.

Ширина розрахункового блоку при однаковому кроці колон відповідає кроку колон 12м.