- •2. Компонування конструктивної схеми каркасу будівлі 1
- •3. Розрахунок поперечної рами будинку 1
- •4. Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово стиснутої колони 1
- •5. Розрахунок та конструювання крокв’яної ферми будинку 1
- •6. Розрахунок підкранової балки 1
- •2.Компонування конструктивної схеми каркасу будинку.
- •2.1 Обчислення вертикальних розмірів.
- •2.2 Обчислення горизонтальних розмірів.
- •2.3. Проектування зв’язків і торцевого фахверка.
- •3.Розрахунок поперечної рами будинку.
- •3.1.Обчислення навантажень на раму.
- •3.1.1.Постійне навантаження від покрівлі та стінових панелей.
- •3.1.2.Навантаження від снігу.
- •3.1.3.Навантаження від мостових кранів.
- •3.1.4.Навантаження від мостових кранів.
- •3.1.5.Постійне навантаження від власної маси колони.
- •3.1.6.Розрахункова схема рами.
- •4. Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово-стисненої колони.
- •4.2. Розрахункові довжини колон.
- •4.3. Підбір перерізу надкранової частини колони.
- •4.4. Підбір перерізу підкранової частини колони.
- •4.5. Розрахунок і конструювання з’єднання надкранової і підкранової частин колони.
- •4.6. Розрахунок і конструювання бази колони.
- •4.4 Розрахунок анкерних болтів.
- •5. Розрахунок та конструювання кроквяної ферми будинку.
- •5.1 Визначення граничних розрахункових навантажень.
- •5.3 Підбір перерізів стержнів ферми.
- •5.4 Розрахунок вузлів.
- •6. Розрахунок підкранової балки.
- •6.1. Розрахункові навантаження на балку від двох зближених кранів:
- •6.2.Визначення розрахункових зусиль у підкрановій балці від двох зближених кранів.
- •3.3. Вибір перерізу підкранової балки.
- •3.4. Розрахунок на витривалість.
- •3.5. Перевірка місцевої стійкості.
- •7. Список використаної літератури.
3.4. Розрахунок на витривалість.
Перевіряємо
витривалість поясів на нормативне
навантаження від одного крана, помножене
на 0,8. Напруження у верхньому поясі, який
належить до першої групи за
при:
За
для стисненого поясу при:
знаходимо значення:
Витривалість верхнього поясу забезпечена, оскільки:
Тут:
розрахунковий опір втомлюваності
Аналогічно
для нижнього поясу, віднесеного до
четвертої групи при
Перенапруження
складає:
що допустимо.
Витривалість забезпечена.
Перевіряємо витривалість верхньої зони стінки:
Витривалість верхньої зони стінки не забезпечена, тому збільшуємо розміри нижнього та верхнього поясу.
Рис. 6.7. Переріз підкранової балки.
Знаходимо положення центра ваги перерізу:
Момент інерції перерізу балки відносно осі
Перевірка місцевої стійкості не потрібна оскільки:
Перевіряємо для новоприйнятих розмірів балки верхню зону стінки на витривалість.
-
умовна довжина розподілу місцевого
тиску.
Тут
(2864,73-момент
інерції рейки КР-100);
Найбільші дотичні напруження на нейтральній осі стінки біля опор:
-для зварних балак.
- момент інерції кручення рейки КР-100).
Загальну стійкість підкранової балки не перевіряємо, оскільки її верхній пояс закріплений гальмівною балкою по всій довжині.
3.5. Перевірка місцевої стійкості.
Місцева стійкість стисненого верхнього поясу забезпечена, оскільки:
Місцеву стійкість стінки не перевіряємо, тому що:
Для балок з двобічними поясними швами і наявністю місцевих напружень.
Поперечні
ребра встановлюємо конструктивно з
кроком
для надійності конструкції. Для балок
не симетричного перерізу:
Перша ділянка. Визначаємо згинальний момент і поперечну силу в перерізі при встановлені кранів.
Розрахункові зусилля на першій ділянці:
Визначаємо напруження:
Рис. 6.8. Перевірка місцевої стійкості стінки:
схема балки (а), розміщення кранів для визначення максимального згинального моменту
і поперечної сили в перерізі 1-1 (б), в перерізі 4-4(в), в перерізі 3-3(г)
Визначаємо критичні напруження на ділянці:
Переший випадок:
Де
де для кранів з гнучким підвісом;
значення розрахункового зосередженого навантаження (без урахування коефіцієнтів динамічності і поєднання);
- умовна довжина розподілу місцевого тиску.
Тут (2864,73-момент інерції рейки КР-100);
Тут
менша
сторона пластини
або
Перевіряємо місцеву стійкість стінки:
Другийвипадок:
Перевіряємо місцеву стійкість стінки:
Стійкість стінки забезпечена.
Середня ділянка:
Розрахункові зусилля:
Визначаємо напруження:
Критичні напруження на четверті ділянці такі ж, як і в першому випадку
Другий випадок
Розміри ребер жорсткості.
Приймемо
,
які приварюють двобічними швами катетом
.
Ребра не приварюються до верхнього
поясу. З’єднання з нжнім поясом виконують
через прокладку, приварену до ребра.
Прокладку до нижнього поясу не приварюють.
Відстань між ребрами жорсткості і
заводським вертикальним стиком стінки
повинна бути не менше 10
=16
см.
Опорне
ребро перерізу 450х20 мм приварюють до
стійки напівавтоматичним зварюванням
швом з катетом
.
Ребро виступає за нижній пояс на
Кріплення
верхнього і нижнього поясів до опорного
ребра забезпечується конструктивними
швами
(табл.38 СНиП ІІ-23-81*) ручним зварюванням.
Верхні поясні шви виконують з повним проварюванням і не контролюють:
Нижні поясні шви з катетом ( виконують автоматичним зварюванням в човник (табл. 34 СНиП ІІ-23-81*) і перевіряють за формулою:
де
