Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Byudgetna_sistema.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.71 Mб
Скачать

1.2. Роль бюджету у розвитку фінансової діяльності держави

Бюджет як фінансовий план відіграє важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості, пріоритети, роль та форми реалізації закріплених за державою функцій; спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною та фінансово забезпеченою. З матеріального боку бюджет – централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щодня до фонду надходять кошти і проводиться фінансування витрат.

Базовим джерелом нормативного регулювання бюджету є Конституція України. Законодавчо відносини з приводу складання, розгляду звітів про виконання та контролю за виконанням державного бюджету регулює Бюджетний кодекс України, прийнятий 2.06.2001 р. за № 2542-ІІІ. Детальні бюджетні відносини протягом визначального періоду встановлює Закон України “Про Державний бюджет України”.

Порядок встановлення та витрачання коштів бюджету має економічне, соціальне та, навіть, політичне значення для розвитку держави.

При характеристиці економічного значення державного бюджету варто звернути увагу на співвідношення доходів та видатків, їх структурну побудову, склад окремих статей та їх цільове призначення.

Згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” заплановано створити доходи у розмірі — 124.945.131 тис. грн., у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 96.564.420,3 тис. грн. та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 28.380.710,7 тис. грн. Видатки Державного бюджету України на 2006 рік затверджені у сумі, що перевищує доходи – 137.081.485,7 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 108.245.247,8 тис. грн.

Тобто граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2006 рік становив 12.909.044,9 тис. грн.

Зазначені цифри свідчать про те, що бюджет – це загальнодержавний кошторис доходів та витрат. Але процес прийняття бюджету не закінчується його розробкою. Подалі відбувається прийняття рішень щодо покриття дефіциту, реалізації планових показників, взаємодії з місцевими бюджетами.

Деякі автори вважають, що бюджет – це індикатор стану економіки держави. Але й економіка визначає бюджетні показники, оскільки різниця між передбачуваним та дійсним економічними рівнями призводить до диспропорції очікуваних та фактичних результатів виконання бюджету.

Якщо розглядати політичне значення бюджету, слід наголосити на тому, що у цьому документі встановлюється співвідношення між державним та місцевими бюджетами, а тим самим створюються політичні засади взаємин органів державної та місцевої влади. Наприклад, на 2004 р. до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2004 р. належать:

  • єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва (крім частини єдиного податку для суб’єктів нечисленного підприємництва, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов’язкове соціальне страхування);

  • акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим,— до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

  • плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами — до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;

  • дотації та субвенції з Державного бюджету України;

  • доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України;

  • податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів;

  • фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для прибуткового податку з громадян, крім частини цього податку у розмірі 10 відсотків, що згідно з Законом зараховується до Пенсійного фонду України.

Особливо варто підкреслити соціальне значення бюджету. Наприклад, саме законодавством про бюджет на поточний рік встановлюється забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” та “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”.

Згідно з цим законом встановлюється:

  • розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

  • розмір одноразової допомоги при народженні дитини;

  • розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;

  • рівень нарахування страхової суми з державного обов’язкового страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

  • інший перелік сум соціальної допомоги та платежів.

Так, у Донецькій області за рахунок бюджету продовжується будівництво шпиталю для інвалідів ВВВ, дитячого оздоровчого табору для дітей-сиріт, будинку-інтернату для осіб похилого віку і інвалідів у м. Горлівка. Проводиться реконструкція школи олімпійського резерву. Особливе значення приділяється газифікації сільських населених пунктів, здійснюється будівництво житла для військовослужбовців, а також об’єктів охорони здоров’я.

Отже, державний бюджет потребує насамперед чіткого правового оформлення, оскільки він тісно пов'язаний з правовими відно­синами. Проте, як свідчить аналіз чинного законодавства в Україні, упродовж останніх років у сфері державних фінансів ми маємо повну відсутність правових гарантій з боку дер­жави. Великою проблемою є надмірна централізація фінан­сових ресурсів у державному бюджеті. Їхня децентралізація має відбуватися не перерозподілом засобів державного бюд­жету, як законодавчим закріпленням джерел бюджетних до­ходів територіальних громад, а завдяки докорінній зміні під­ходу до правового регламентування управління державним бюджетом.

Сконцентровані у бюджеті кошти призначаються для здій­снення державної соціально-економічної політики, забезпе­чення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконуються державні та місцеві програми з розвитку і ус­пішного функціонування галузей економіки, з проведення конверсії військово-промислового комплексу, охорони здо­ров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, покращення матеріального становища населення та окремих його груп, підтримки соціально-економічного розвитку регіо­нів.

Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки і культури на усій території країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління.

Значення державного бюджету обумовлено не лише обся­гом коштів, які зосереджено у ньому. В безпосередньому взаємозв'язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів на потреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певного проміжку часу. У майбутньому роль державного бюджету у соціальних процесах зростатиме. Обумовлено це тим, що саме бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінан­совим підґрунтям для здійснення соціальних перетворень, переходу на новий, вищий рівень соціального обслуговування населення. Крім того, державний бюджет покликаний нівелю­вати соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками, що викликано переходом до рин­кових умов господарювання.

Таким чином, державний бюджет – це важливий інструмент впливу на розвиток економіки України взагалі, створення соціальних умов та передумова політичних відносин між органами державної та місцевої влади.