Слайд 10

Серед найважливіших законодавчих актів, які регулюють діяльність іпотечних інститутів, є Закон про ощадні каси з кредитування будівництва від 16 листопада 1872 року та Закон про іпотечні банки від 1 січня 1900 року [104, c.161]⁶. Крім цього, іпотечне кредитування в Німеччнині регулюється Федеральним законом про будівництво, Законом про кредитні операції та Німецьким Цивільним уложенням [74, c.25–27]⁷. Останнім визначаються умови та порядок укладання кредитного договору та основні положення заставного права.

Слайд 11

У Франції іпотечна система законодавчо склалась до середини ХІХ століття. В цей час тут уже діяло кілька великих земельних банків, які здійснювали іпотечне кредитування великих землевласників і промисловців. У Франції найбільший земельний банк (“Credit Foncier de France”) та його філія (Контора підприємців) надають позики землевласникам і будівельним компаніям на житлове та промислове будівництво, здійснюючи іпотечні операції, пов’язані з видачею середньо­строкових і довгострокових іпотечних позичок строком від 3 до 20 років [163, c.33]⁸.

Усно до Слайду 11

В Італії можна виділити категорію пільгових позик, що почали надавати Інститути земельного кредиту з 1978 року. У 1986 році був прийнятий закон, за яким позики можуть надаватися усім найманим робітникам у межах суми, що дорівнює 2,5 річної заробітної плати, максимальна процентна ставка дорівнювала 13 %.

Слайд 12

У Великобританії з XIX ст. успішно функціонує система будівельних товариств, власниками яких є позичальники. Механізм їхньої роботи дещо схожий на діяльність німецьких, але для одержання жит­лового кредиту не обов’язково бути вкладником будівельного товариства. У результаті лібералізації банківського законодавства Сполученого Королівства на сьогоднішній день буді­вельні товариства перетворилися на банки.

Слайд 13

У Сполучених Штатах Америки іпотеку в господарську діяльність було впроваджено пізніше, ніж у Європі. Федеральні земельні банки, які почали надавати довгострокові позики фермерам під заставу земель, тут створено лише в 1916 році, але завдяки спрощеній процедурі обігу нерухомості ринок іпотечного капіталу в США став, зрештою, найдинамічнішим і найбільшим у світі [45, c.18]⁹.

Слайд 14

Правове регулювання іпотечних відносин у США ґрунтується на загальному прецедентному праві, федеральному законодавстві та законодавстві окремих штатів, а саме, на рівні федерального законодавства дані відносини регулюються Єдиним торгівельним кодексом США (ЄТК), який було створено за фінансової підтримки найбільших американських банків, зацікавлених у створенні такого уніфікованого нормативного акту в галузі фінансового права. На цьому ж рівні, поряд з ЄТК, виступають Федеральний закон про іпотеку, Уніфікований закон про дохід від заставних (ULSIA) [104, c.127]¹⁰, Закон про врегулювання процедур, пов'язаних з нерухомістю, Закон про надання інформації, пов'язаної з іпотекою, Закон про право на фінансову конфіденційність, Закон про рівні кредитні можливості [27, c.18–20]¹¹ та інші закони, що регламентують діяльність іпотечних інститутів США та встановлюють межі державної підтримки іпотечного кредитування. Решта питань, наприклад, щодо конкретних вимог до оформлення договірних відносин, пов'язаних з іпотекою, та щодо правових наслідків невиконання таких договірних зобов'язань, регулюються законодавством окремих штатів.