Слайд 7

Новий розвиток інститут іпотеки одержав у Римській імперії. У І ст. н.е. створювалися іпотечні установи, що видавали кредити під заставу майна приватним особам. Отже, іпотека поступово ставала одним з інститутів цивільного права, який сприяв зміцненню фінансово-економічного становища боржника. В період правління імператора Антонія Пія (ІІ ст.н.е.) було розроблено особливе законодавство для іпотечних банків, що існували поряд з іншими спеціалізованими банками, а також іншими кредитними установами – прообразами ощадкас і ощадних асоціацій.

Усно Після слайду 7

На основі досвіду римського права заставне право, в тому числі інститут іпотеки, почав розвиватись і вдосконалюватись. Зокрема, до західноєвропейського законодавства іпотека перейшла з двома головними відмінностями: по-перше, вона застосовується тільки до нерухомих речей, по-друге, продаж заставленого майна проводиться в судовому порядку.

Слайд 8

Поступово іпотека входить і в середньовічне європейське законодавство. Іпотека стає надійним речовим правом, але тільки після внесення спеціального запису про іпотеку в особливу книгу. Середньовічні кодекси зберегли визначення, що ”внесена іпотека за своєю природою неподільна, вона заснована на праві одержання задоволення”. ”Hypotheka est tota in toto, et tota in qualibet parte” – право одержання задоволення зали­шається на цілому предметі, обтяженому іпотекою, поки існує будь-яка частина зобов’язання. Іпотека поширювалася на нерухомість (як правило, маєток), незалежно від зміни власника. У Німеччині вона з’являється не раніше XIV ст., у Франції з кінця XVI ст. діяла не­г­ласна іпотека.

Слайд 9

Все ж іпотечне кредитування як система почало формуватися лише в кінці ХVІІІ століття з появою перших спеціалізованих кредитних установ. Розвиток іпотечних кредитних відносин в буржуазну епоху супроводжувався створенням спеціальних іпотечних кредитних установ, іпотечних банків, позичкових кас, кредитних асоціацій. Уряди європейських держав, починаючи з перших років діяльності іпотечних інститутів, започаткували активний розвиток законодавчого регулювання їх діяльності. Таким чином, в європейських країнах досить швидко з'явилися законодавчі системи, що регулювали основи іпотечного кредитування.

Усно до слайду 9

Так, в Прусії у 1783 році було прийнято перший в світі Устав (Закон) про іпотеку, а в Австрії у 1811 році – Цивільне уложення [104, c.72]⁴.

Початок німецькій іпотеці поклав король Прусії Фрідріх ІІ, заснувавши у 1770 р. в Бреславі Сілезьке кредитне товариство, – по суті, перший іпотечний банк [40, c.106]⁵.

Усно вступ до Слайду 10

На сьогоднішній день розвиток іпотечного кредитування Німеччини грунтується на чинному законодавстві (щодо банківської системи) і державному нагляді за діяльністю банків та характеризується суттєвою підтримкою з боку держави даної сфери суспільних відносин. Основою німецької іпотечного системи є іпотечні інститути. І власне надійність функціонування іпотечних інститутів обумовлена детальною законодавчою регламентацією їх діяльності.