- •Слайд 2
- •Слайд 3
- •Слайд 4
- •Продовж до сл..4.
- •Слайд 5
- •Слайд 6
- •Усне доповн до слайду 6
- •Слайд 7
- •Усно Після слайду 7
- •Слайд 8
- •Слайд 9
- •Усно до слайду 9
- •Слайд 10
- •Слайд 11
- •Усно до Слайду 11
- •Слайд 12
- •Слайд 13
- •Слайд 14
- •Слайд 15
- •Слайд 16
- •Слайд 17
- •Слайд 18
- •Усне Доповнення до слайду 18
- •Слайд 19
- •Слайд 20
- •Слайд 21
- •Слайд 22
- •Вступ до слайду 23
- •Слайд 23
- •Слайд 24
- •Слайд 25
- •Слайд 26
- •Слайд 27
- •Слайд 28
- •Слайд 29
- •Слайд 30
- •Слайд 31
- •Слайд 32
- •Слайд 33
- •Слайд 34
- •Зробити таблицю
- •Слайд 38
- •Коментар до слайду 38
- •Слайд 39
- •Слайд 40
- •Слайд 41
- •Слайд 42
- •Банки та небанківські фінансові установи, які є первинними іпотечними кредиторами;
- •Слайд 43
- •Слайд 44 – діаграма Структура європейського іпотечного ринку Вступ до слайДу 45
- •Слайд 45
- •Вступ до сдайду 46
- •Слайд 47
- •Слайд 48
- •3 Федосеева и. Несколько фрагментов из истории становления ипотеки / Федосеева и. // Московская Перспектива. – 1999. – №15. – с. 4.
Слайд 42
Щодо правового статусу іпотечного кредитодавця, то відповідно до норм Цивільного кодексу України, зокрема, ст.1054, кредитодавцем за кредитним договором може бути лише банк або інша фінансова установа, яка наділена правом надання кредитів, а іпотекодержатель, відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку”, це кредитор за основним зобов'язанням. У даному випадку основним зобов'язанням виступає кредитний договір.
Іпотечний кредитодавець як учасник ринку іпотечного кредитування охоплює дві групи суб'єктів іпотечного кредитування:
Банки та небанківські фінансові установи, які є первинними іпотечними кредиторами;
іпотечні установи другого рівня, зокрема, Державна іпотечна установа та інші банки, які здійснюють рефінансування первинних іпотечних кредиторів, які, і це цілком логічно, виступають вторинними іпотечними кредиторами.
Відповідно до ч.1ст.1 Закону України від 12.07.2001 року №2664–ІІІ “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” [64, c.1]46, фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. Ця ж стаття дає перелік видів фінансових установ. До фінансових установ належать банки та небанківські фінансові установи: кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Слайд 43
Отже, надавати іпотечні кредити в Україні можуть універсальні та спеціалізовані іпотечні банки, а також кредитні спілки, ломбарди та страхові компанії (не більше 10% резервів зі страхування життя і лише для довготермінового кредитування житлового будівництва), а також Державна спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, серед найважливіших завдань якого є кредитування, в тому числі пільгове, та фінансування витрат на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для молоді та інших верств населення.
Слайд 44 – діаграма Структура європейського іпотечного ринку Вступ до слайДу 45
Зокрема, відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотечне кредитування”, договір про іпотечний борг (яким оформляються відносини щодо іпотечного кредитування) - це цивільно-правова угода, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, які виникають у кредитодавця та боржника з приводу основного зобов'язання за правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. По-перше, такий термін як “угода” не вживається у цивільному законодавстві. Замість нього використовують термін “правочин”. По-друге, договір про іпотечний борг є правочином, що виступає підставою для виникнення між іпотечним кредитодавцем та іпотечним позичальником основного грошового зобов'язання, виконання якого забезпечене іпотекою, тобто іпотечного кредиту.