Слайд 27

Перше визначення поняття “іпотечний кредит” в законодавстві було дане у 1995 р. у Положенні “Про кредитування” (№246 від 28.09.1995р., яке втратило чинність лише в 2004 році на підставі постанови Національного банку України №54 від 18.02.2004р.), де “іпотечний кредит” було визначено як особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. А вже у першій редакції Закону України “Про іпотечне кредитування” (до внесення вищезазначених змін у ст.1) було дане визначення іпотечного кредиту як правовідносин, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування зі встановленням іпотеки. Це визначення відповідало правовій природі коментованих відносин.

Оскільки, на нашу думку, зазначені терміни є тотожними за змістом, видається доцільним уніфікувати термінологію, а саме, слід застосувати термін “іпотечний кредит”, оскільки він акцентує увагу на особливому характері основного зобов'язання – його грошовому виразі. Такий висновок випливає із тлумачення терміну “кредит” цивільним законодавством, зокрема, ст.1054 ЦК України, як грошових коштів, що надаються позичальникові кредитодавцем за кредитним договором.

Слайд 28

Отже, доцільно було б внести зміни до ст.1 Закону України “Про іпотечне кредитування”, де викласти визначення поняття “іпотечний кредит” у такій редакції: “Іпотечний кредит – це грошове зобов'язання, яке виникає між іпотечним кредитодавцем (банком чи небанківською фінансовою установою) та іпотечним позичальником з метою задоволення певних його потреб (цільове призначення) на підставі договору про іпотечний кредит, що містить умову про забезпечення іпотекою, чи кредитного договору, забезпеченого іпотекою майна, що є у власності іпотечного позичальника чи майнового поручителя, або іпотекою документально підтверджених майнових прав, пов'язаних з нерухомістю, передбачених законодавством”. Це визначення акцентує увагу на грошовому характері основного зобов'язання, чітко визначає учасників даних правовідносин, називає правові підстави їх виникнення та наголошує на цільовому характері використання грошових коштів, наданих в кредит.

Слайд 29

Класифікація іпотечних кредитів здійснюється за різними критеріями. Якщо звернутися до класифікації іпотечного кредиту та іпотечного кредитування в українському законодавстві, то можна виділити наступні їх види.

По-перше, за предметом іпотеки (відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку”), яким забезпечується іпотечний кредит, він буває таких видів:

• під іпотеку будівель, споруд, житлових будинків, квартир та їх частин,

• під іпотеку земельних ділянок,

• під іпотеку об'єктів незавершеного будівництва,

• під іпотеку повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів,

• під іпотеку майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.

Слайд 30

По-друге, за строками користування іпотечний кредит поділяється на:

• короткостроковий (до 1 року),

• середньостроковий (від1 до3 років),

• довгостроковий (більше 3 років).

По-третє, за зовнішньою субординацією іпотечного позичальника іпотечний кредит поділяється на той, що забезпечений першою, другою, третьою і т.д. іпотекою.

За внутрішньою субординацією іпотечного позичальника іпотечний кредит поділяється на:

• той, що забезпечений першою іпотекою,

• той, що забезпечений наступною іпотекою,

• той, що забезпечений останньою іпотекою.

За видом іпотечного кредитодавця можна виділити такі два види іпотечного кредиту:

• банківський,

• небанківський.