Перевірте себе

• Що таке фразеологізми?

• Які джерела їхнього походження?

• На які групи діляться фразеологізми?

• Які фразеологізми найчастіше зустрічаються у мові медичних працівників, назвіть приклади.

• Яку роль відіграють фразеологізми у нашій мові?

Цікаво знати!

Перечитайте уривок з твору М. Стельмаха «Щедрий вечір» та прослідкуйте за синонімічними рядками фразеологізмів.

Там (у церкві) я мав покаятися, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків рола капусти, не родило в черепку, не було люю під чуприною, розум якось втулився аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра.

Методичні рекомендації для позааудиторної самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Тема: «Типи термінологічних словників (медичних)»

Спеціальності: 5.12010102 «Сестринська справа»

5.12010101 «Лікувальна справа»

5.12010105 «Акушерська справа»

Семестри:ІІІ - IV

Кількість годин: 2

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

1. Актуальність теми: кожна національна мова – універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова – невмирущий скарб істини, благородства, знань, мистецтва. Сьогодні йдеться про розширення сфер функціонування української мови. це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки вона (мова) не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона – елемент соціальної сфери.

Науково – технічний прогрес, перебудова соціально – економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями й термінами. Разом з піднесенням рівня знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови.

Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. Помітно збагачується словник різних професій науково – технічною, медичною, суспільно – політичною лексикою і термінологією, адже мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

2. Навчальна мета: допомогти студентам у збагаченні їхньої лексики медичною термінологією, навчити правильно використовувати відповідні слова – терміни у діловому спілкуванні, правильно користуватися термінологічними, енциклопедичними, медичними та загальномовними словниками.

3. Виховна мета: виховувати любов до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення, особливо професійне; формувати справжнього громадянина своєї держави.

Студенти повинні знати:

• правила вживання термінів свого фаху;

• правила правопису слів – термінів та слів іншомовного походження.

Уміти:

• працювати з термінологічним словником;

• правильно використовувати терміни свого фаху.

Ключові слова: термін, термінологія, загальнонаукові терміни, міжгалузеві терміни, вузькоспеціальні терміни, кодифікація термінів.

Завдання: перечитайте текст, пригадайте, які ще існують джерела поповнення термінології в справочинстві.

Наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння.

І. Огієнко

Кожний народ бачить світ по – своєму, через призму рідної мови, систему понять, усвідомлену народом і закріплену в значеннях слів, має свої особливості.

Так, у мові є слова, що мають тільки одне лексичне значення, тобто називають якийсь предмет, ознаку, дію. Ці слова однозначні, а переважну їх більшість становлять терміни.

Термін – це слово або словосполучення слів, що називає певне поняття, яке застосовується в науці, техніці, мистецтві.

Є певна кількість загальних термінів, що вживаються в будь-якій науці чи технічній галузі.

Проте найбільше в мові термінів спеціальних, які характерні для певної галузі науки, техніки культури (чимало з них – іншомовного походження).

В основному значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні. Нестандартні терміни в справочинстві небажані, бо вони засмічують і утруднюють складання та функціонування ділових паперів.

Терміни утворюють термінологічну лексику слова. Крім однозначних, у мові є слова багатозначні або полісемічні (від грецького poly – багато, sema – знак).

Властивість слова вживатися в різних значеннях називають багатозначністю або полісемією. Словник української мови в 11-ти томах (1970-1980), у реєстрі якого більш 134 тисяч слів, подає найповніші значення лексики.

Наприклад, до прикметників добрий – 9 значень, малий – 8, сніговий – 5, старий – 12; до іменників крило – 10 значень, голова – 9; до займенників інші – 4, той – 11; до дієслів виступати – 9, іти (йти) – 30 значень.