
Лекція № 7 Системи та схеми каналізації
Стічні води та їх класифікація
Системи каналізації
Загальна схема каналізації та її основні елементи
4. Схеми каналізації
Введення в історію водовідведення
Каналізацією називається комплекс інженерних споруд|споруджень| і пристроїв|устроїв|, призначених для прийому і відведення стічних вод з території населених місць|місце-миль| і промислових підприємств, а також їх очищення|очистки| і знезараження до випуску у водоймище. Каналізация є|з'являється| одним з найважливіших елементів санітарного впорядкування|благоустрою| населених місць|місце-миль|. На промислових підприємствах каналізація, крім того, забезпечує технологічний процес виробництва.
Системи водопостачання і каналізації споруджували ще в глибокій старовині, коли виникли перші крупні населені пункти. Такі центри існували в четвертому тисячолітті до нашої ери в долинах річок|рік| Нила, Тигра і Евфрата, де жили і розвивалися народи Єгипту, Шумера і Аккада, Ассірії і Вавілонії, а також на території Індії (р. Хараппа, Махенджо-даро) і Китаю.
Найбільш грандіозні водопровідні і каналізаційні споруди старовини були створені в стародавній|древній| Греції і Римі.
Середні століття|віки| характерні|вдача| як період занепаду і застою в області водопровідного і каналізаційного будівництва. Розвиток каналізації почався|розпочинав| лише з|із| XIX ст.|ст| в Західній Европе і насамперед|передусім| в Англії, де позначилися безпосередні результати промислового перевороту, що привів до бурхливого зростання|зросту| міст. Але|та| впорядкування|благоустрій| їх проводилося поволі|повільно|. Прокладалися каналізаційні мережі|сіті|, по яких відводилися|відводили| стічні води і випускались| у водоймища без всякого|усякого| очищення|очистки|.
Через малопотужність водоймищ Англії вони швидко забруднювалися|, що приводило|призводило| до періодичного розповсюдження|поширення| епідемій. Ця обставина змусила|примусила| видати ряд|лаву| законів по охороні водоймищ від забруднень. Стічні води перед випуском в річки|ріки| почали|розпочинали| очищати, причому найбільший ефект в XIX ст.|ст| в Англії дав метод очищення|очистки| на полях зрошування. Темпи будівництва каналізацій в Західній Європі і США посилилися|підсилювалися| в другій половині XIX і на початку XX ст|.
Підземні канали для відведення дренажних і атмосферних вод почали будувати на Русі в XI—XII ст. у Новгороді, XIV ст. в Москві (Кремль). Каналізація міст Росії, почата в XVIII ст., служила спочатку для відведення дощових вод. У 1770 р. приступили до пристрою водостоків в центральній частині Петербургу. У 1832 р. довжина водостоків в Петербурзі складала 95 км. і перевищувала у той час протяжність водостічних мереж Парижа.
У 1872 р. в Одесі діяла мережа водостоків завдовжки 60 км., що відводила дощові і побутові стічні води в морі; з 1887 р. їх стали направляти для очищення на поля зрошування.
По загальносплавній системі в 1884—1885 рр. побудували|спорудили| каналізацію| в Гатчине, в 1835 р. — в Тбілісі, в 1887 р. — в Ялті. У Ростові-на-Дону почалася|розпочинала| будівництво каналізації по повній|цілковитій| роздільній системі в 1893 р. У цьому ж році почалася|розпочинала| експлуатація перших ділянок каналізації по неповній роздільній системі в Києві. У Москві приступили до будівництва неповної роздільної каналізації в 1894 р. У 1910 р. побудована|спорудити| каналізація в Севастополі, в 1914 р. — в Харкові і так далі Всього до 1917 р. каналізація була побудована|спорудити| в 23 містах. По відношенню до загального|спільного| числа міст в 1917 р. це склало близько 3%.
Каналізація влаштовувалася лише в центральних кварталах міст|, заселених буржуазією, робочі ж околиці утопали в багнюці|грязюці|. Очищення|очистка| стічних вод перед випуском їх у водоймища здійснювалась лише в Москві, Харкові і Одесі. Столиця царської імперії — Петербургу не мала правильно влаштованої|улаштувати| каналізації|.
Не краще йшла справа|річ| з|із| каналізацією промислових підприємств|. Надзвичайно забруднені виробничі стічні води випускалися у водоймища без всякого|усякого| очищення|очистки|, перетворюючи ці водоймища на смердючі клоаки.
Тільки|лише| в умовах радянського ладу|строю| розвернулися роботи по реконструкції старих і будівництву нових міст і розвитку водопостачання і каналізації в них. За перші десять|десятеро| років Радянської влади було в основному закінчено| відновлення зруйнованого в роки імперіалістичної і громадянської війн міського господарства, зокрема водопроводу| і каналізацій.
Характерним|вдача| для радянських умов є|з'являється| комплексне вирішення проблеми водопостачання, обводнення, меліорації і каналізації| цілих районів і областей Радянської країни. Як приклади|зразки| можна привести побудований|спорудити| канал ім. Москви, Волго-донской| канал, Донбасс-Кріворожье і ін.
У капіталістичних державах кожний господарський захід здійснюється за умови отримання|здобуття| високих доходів монополістами. У сучасних капіталістичних містах, таких, як Лондон, Нью-Йорк, Париж, Рим та інші, разом з|поряд з| прекрасно| обладнаними кварталами і місцями розташування вілл капіталістів існують трущоби, населені робочим людом, біднотою, позбавлені елементарних зручностей, таких, як водопровід, каналізація і навіть електричне освітлення.
Для виконання грандіозних планів розвитку каналізації| необхідно збільшити кількість спеціалістів|, що готуються, по будівництву і експлуатації каналізаційних споруд|, а також підвищити рівень підготовки випускників.
Має бути також проведена робота по удосконаленню існуючих|наявний| і розробці нових типів і конструкцій споруд|, ефективніших в експлуатації, при зниженні будівельних і експлуатаційних затрат|затрат|.
Великі дослідження в області каналізації проведені нашими| ученими, інженерно-технічними працівниками і новаторами| виробництва. Значні досягнення в цій справі|речі| мають Всесоюзний науково-дослідний інститут «Водгео», Академія комунального господарства ім. К. Д. Памфілова.
Перші капітальні праці по каналізації були написані професором В.|ст| Е. Тімоновим, Н. К. Чижовим і В|. Ф.Івановим. По ним вчилися покоління фахівців|спеціалістів|. Великі заслуги в підготовці| інженерних кадрів і науковців в області каналізації| належать професорам Н. А. Алексєєву, Н. К.. Чижову, П. С. Белову, Б. О. Ботуку, З. Н. Шишкину, А. І. Жукову і ін.