2.11 Графічне кодування

У 1987 році в Японії запроваджений графічний код товару CARLA-CODE. Код складається з десяти невеликих квадратів, щи поділені на чотири рівні частини. Їм надаються конкретні цифри – 1,2,4,8. Штрихування відповідних полів дає змогу отримати велику кількість комбінацій на десяти квадратах і закодувати N=16¹⁰ алфавітно-цифрових комбінацій.

Система CARLA-CODE порівняно із системою EAN значно простіша в застосуванні. Вона містить великий обсяг інформації, при цьому пристрій для його зчитування і розшифровування значно дешевший та ефективніший за умови нечіткого шрифту. Графічний код можна прочитати при викривленні квадрата до 1мм, у системі ж EAN штрихований код повинен бути виготовлений з точністю до 0,01мм. За оцінками спеціалістів за цією системою майбутнє.

Приклад. За допомогою коду CARLA-CODE закодувати таку інформацію 02769D4FF3. У цьому коді буквам відповідають такі числа: A-10, B-11,C-12,D-13,E-14,F-15. Дана інформація має вигляд:

2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (аіс)

Вибір раціональних рішень з розроблення та впровадження АІС вимагає оцінки ефективності ії використання. Це дозволяє:

• встановити необхідність використання ІС;

• визначити, які види робіт, яких підрозділів підприємства і в якій черзі необхідно виконувати за допомогою ІС;

• обрати найбільш раціональний варіант ІС і всі види ії забезпечення (технічного, програмного, інформаційного, організаційного, лінгвістичного, математичного, правового);

• визначити оптимальний склад методів та засобів автоматизації проектування, який застосовується до конкретного підприємства (його підрозділу);

• оцінити обсяг необхідних капітальних витрат на створення та впровадження ІС;

• оцінити обсяг поточних витрат в процесі експлуатації ІС;

• оцінити очікувані від впровадження результати;

• забезпечити порівняння економічної ефективності конкретної ІС з іншими, у тому числі аналогічними, які використовуються на інших підприємствах.

У загальному випадку джерелами економічного ефекту від впровадження ІС на підприємствах можуть бути:

• зниження трудомісткості робіт на будь-яких стадіях організації та підготовки виробництва, власного виробництва;

• збуту, що призводить до підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції;

• економія виробничих ресурсів: жива праця, сировина, матеріали, паливо, енергія, капітальні вкладення у виробничі фонди;

• зниження браку, підвищення якості продукції, скорочення термінів виконання існуючих замовлень і поява нових, збільшення обсягів збуту продукції за рахунок підвищення оперативності та якості управлінських рішень;

• додатковий дохід, який отримується за рахунок розв'язання завдань, що спрямовані на підвищення ефективності виробництва і збуту, які раніше без ІС не вирішувались. Тут необхідно відзначити, що впровадження ІС здатне змінити сам характер праці, з'являється можливість зосередитися на вирішенні творчих неформальних задач, а складну роботу перекласти на ІС. В результаті з'являється можливість вирішувати завдання, які раніше в принципі були не вирішувані, або ж які потребували величезних витрат (наприклад, комп’ютерне моделювання процесів та явищ);

• підвищення ефективності (продуктивності) праці осіб, які працюють з ІС під впливом соціально-психологічних факторів;

• дохід від реалізації майна, яке стало непотрібним після впровадження ІС.

Для оцінки економічного ефекту та економічної ефективності ІС використовують ті самі показники, що й для оцінки інвестиційних вкладень: чистий зведений дохід (NPV), індекс доходності або рентабельності (РІ), термін окупності (Т), внутрішня норма прибутку (IRR).

Основним критерієм впровадження ІС є:

,

де Р_i; - результати, отримані в і-му періоді;

В_i - витрати, отримані в і-му періоді;

р - норма дисконту;

n - кількість років життєвого циклу ІС.

Нульовий період (при і=0) дозволяє враховувати витрати, які були до початку запуску ІС в експлуатацію, тобто передпроектні вкладення (розроблення ІС, закупівля та монтаж обладнання, тестування та налагодження ІС і т.д.). Результати від впровадження ІС в і-му періоді проявляються у вигляді приросту доходу (прибутку) підприємства за період цого життєвого циклу внаслідок зниження собівартості продукції (товарів або послуг) і збільшення обсягів ії реалізації:

,

де О_і - обсяг збуту;

Ц_і- ціна одиниці продукції;

ВР_і- виручка від ліквідації майна в і-тому періоді.

Зниження собівартості при незмінній ціні призводить до збільшення доходу. Проте цей дохід може бути значно більшим, якщо зниження собівартості (для товарів, попит на які є еластичним) буде супроводжуватися зниженням ціни (тобто зменшенням доходу з одиниці продукції), що може призвести до суттєвого зростання обсягів збуту та сумарного доходу. Крім того, використання ІС дозволяє оперативно та з високою точністю аналізувати ситуації, які склалися на ринку, аналізувати і прогнозувати зміни кон’юнктури ринку, знаходити та оцінювати існуючі ринкові можливості, а також відбирати найбільш прийнятні з них з точки зору конкретного підприємства. Це дає можливість розроблювати ефективні проекти їх реалізації в рамках можливих напрямів розвитку ринкових можливостей: глибоке проникнення на ринок з традиційною продукцією (розширення обсягів ії реалізації традиційним споживачам); вихід з традиційною продукцією на нові ринки; розроблення та реалізація нової продукції на існуючих ринках; диверсифікація виробництва та збуту ( вихід з новою продукцією на нові ринки).

Зниження собівартості продукції підприємства при використанні ІС визначається такими факторами:

• скорочення термінів та витрат ресурсів при освоєнні виробництва нових та модернізованих виробів на основі широкого застосування типових рішень;

• уніфікаціяії та стандартизації методів вирішення поставлених завдань;

• оптимізації управлінських рішень на основі математичних методів та засобів комп’ютерної техніки;

• підвищення творчого початку в роботі виконавців за рахунок автоматизації нетворчих робіт;

• автоматизації оформлення текстової та графічної документації;

• автоматизації процесів пошуку, обробки та видачі інформації на запит користувачів;

• підвищення якості документації, точності розрахунків;

• зниження впливу суб’єктивних факторів при виконанні типових та інших робіт, що піддаються автоматизації;

• створення єдиного банку довідкових даних та знань.

При оцінці ефективності важливо виділити приріст результату, отриманого від впровадження конкретної ІС.

Розрізняють пряму і непряму ефективність АІС. Економічна ефективність АІС досягається за рахунок економії коштів, отриманих від автоматизації управлінських робіт і покращання економічних показників торговельно-господарської діяльності. Економічна ефективність АІС забезпечується під впливом ряду факторів, які піддаються кількісній оцінці: зростання товарообігу, прибутку, продуктивності праці, зниження витрат обігу та ін. Однак встановити точно ступінь впливу АІС на покращання кожного показника досить важко.

Загальна ефективність Е_з АІС знаходиться за формулою

Е_з= Е_п+ Е_н-С_експ ,

де Е_п =З_р-З_АІС – пряма ефективність;

Е_н – непряма ефективність;

С_експ- експлуатаційні витрати;

З_р=QЦ_рК_р/Н_в – затрати на ручну обробку інформації;

З_АІС=Т_мЦ_м – затрати на обробку інформації за допомогою АІС;

Q- обсяг інформації в символах;

Ц_р- вартість однієї години ручної обробки інформації;

Н_в – норма виробітку в символах /годину;

К_р – коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на логічні операції;

Т_м – комп’ютерний час обробки інформації;

Ц_м – вартість однієї години комп’ютерного часу.

Непряма (побічна) ефективність АІС досягається завдяки зменшенню запасів на складах торговельних підприємств, зростання товарообігу, зниженню витрат обігу, зниженню втрат від уцінки товарів, відмов і повернень товарів покупцями.

Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є:

1) термін окупності затрат Т (роки) на створення АІС

Т=К/Е_з

де К- одноразові витрати на створення АІС, грн;

Е_з- загальна річна ефективність, грн;

2) коефіцієнт економічної ефективності Е_р:

Е_р=1/Т.

Галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на заходи щодо впровадження комп’ютерної техніки для споживчої кооперації становить 0,29. У тих випадках, коли Е_р≥0,29, створення і функціонування АІС вважається ефективним.