4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift

5 травня 1973 року в Брюсселі представниками 259 банків із 15 країн Європи і Північної Америки було прийняте рішення про створення Співтовариства міжнародних фінансових телекомунікацій – SWIFT.

Головна мета Співтовариства - розроблення ефективної телекомунікаційної системи передачі даних у міжнародних банківських розрахунках, на базі обчислювальної техніки та засобів зв'язку для задоволення потреб як самих банків, так і їх клієнтів.

Згідно з бельгійським законодавством SWIFT було зареєстровано як кооперативне співтовариство, метою якого банкіри визначили дослідження, розроблення, впровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, що дозволяє передавати дані, зв'язані з міжнародним платіжним оборотом, а також банківську інформацію будь-якого виду.

Членами можуть бути банки, що здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі SWIFT схвалено Правлінням директорів. Власниками акцій можуть бути тільки банки, що є його членами. Управління діяльністю здійснюється Правлінням директорів, що обирається кожного року на загальних зборах. Фінансова телекомунікація, що полягає в передачі фінансових повідомлень на великі відстані, вимагає наявності системи стандартів, розробленням і підтримкою якої зайнято безліч фахівців SWIFT в усьому світі.

Функціонально SWIFT пропонує користувачам своєї мережі безліч унікальних можливостей, що є відповідними досягненнями, а саме:

• підвищення ефективності роботи банків за рахунок використання стандартизації і сучасних способів передачі інформації;

• забезпечення надійності при передачі повідомлень (шифрування і спеціальний порядок передачі і прийому);

• прямий доступ банків - учасників SWIFT - до своїх кореспондентів, відділень і філій в усьому світі. Повідомлення може бути доставлене в будь-яку країну світу за 20 хвилин, а термінове - за 5;

• використання стандартизованих повідомлень (допомагає перебороти мовні бар'єри);

• гарантію безпеки передачі, тобто захист від підробок, втрат інформації та залишення платіжних доручень і фінансових повідомлень без відповіді.

Законодавча влада SWIFT належить Генеральній асамблеї - загальним зборам представників усіх банків, що придбали акції. Асамблея засідає один раз на рік. Вона обговорює і затверджує бюджет, розглядає спірні питання Ради директорів. Рішення приймаються більшістю голосів з урахуванням акцій, розподілених серед членів Співтовариства за принципом: одна акція - один голос. Рішення набувають чинності за умови представлення не менше 50% голосів у капіталі Співтовариства.

Виконавчим органом SWIFT є Рада директорів чисельністю від 11 до 25 чоловік. Рада директорів переобирається щорічно на Генеральній асамблеї без обмеження кількості переобрань. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів на рік проводить засідання Ради. Кворум становить дві третини загальної кількості членів, не менше 50% повинні бути в наявності особисто. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів. Виконавчий директор відповідає за виконання рішень Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (або групи країн). Для висунення кандидатури до Ради директорів країна (група країн) повинна мати не менше 1,5% трафіка SWIFT. Якщо сумарний трафік перевищує 5%, то можна запропонувати в Раду ще одну кандидатуру.

Джерелами фінансування є вступні внески, позики, платежі за послуги, надані банкам - членам Співтовариства.

Членом SWIFT може стати будь-який державний, комерційний або кооперативний банк, якщо він має ліцензію на право відкриття прямих коррахунків у зарубіжних банках, залучений у міжнародний обмін фінансовою інформацією. Рішення про прийом нових членів до складу Співтовариства приймається більшістю голосів Ради директорів. Перед цим банк повинен одержати схвалення від Національної групи користувачів SWIFT. Для України це означає, що банк повинен вступити в групу користувачів SWIFT України, причому голосування приймається абсолютною більшістю голосів. Якщо Рада відхиляє прохання заявника, то питання про членство виноситься на розгляд Генеральної асамблеї.

Для забезпечення стандарту система має свої власні редактори для підготовки банківських повідомлень у форматі МТ-100 та МТ-200. Загалом банківське повідомлення у форматі МТ-100 - це текстовий файл, що містить обов'язкові, відповідним чином названі ключові поля. У мережі SWIFT використовується комунікаційний протокол Х.25, що забезпечує передачу даних між користувачами і керування центрами мережі.

Безпека обміну повідомленнями має дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй надається значна увага. Діяльність головного адміністратора SWIFT з питань безпеки направлена на розроблення і посилення заходів безпеки. Сама система ставить суворі вимоги до процедури підключення робочих станцій до мережі. Робоча станція може бути автоматично відключена при виникненні непередбачених ситуацій (перешкоди при передачі, неправильний номер повідомлення і т.п.). Системою ведеться журнальний файл, у якому фіксуються усі відключення робочих станцій користувачів. Серед інших способів забезпечення безпечної роботи мережі можна назвати:

• присвоєння кожному повідомленню вхідних і вихідних номерів і суворий контроль за дотриманням порядку нумерації;

• шифрування тексту повідомлення спеціальними криптографічними пристроями;

• системні звіти, надані користувачам;

• захист повідомлень за допомогою цифрових підписів.

Витрати, що зазнає банк, який є абонентом SWIFT, поділяються на одноразові, щорічні і поточні витрати на передачу повідомлень. Крім прямих витрат, підключені до системи SWIFT, банки зазнають ще й непрямих, зв'язаних з придбанням термінального устаткування, навчанням співробітників і орендою каналів зв'язку. За оцінками аналітиків, вартість робіт із підключення до мережі, що включає установлення устаткування і підготовку фахівців (у варіанті термінального устаткування мінімальної продуктивності) становить близько $400,000. Підтримка рентабельного обсягу переданої інформації практично неможлива без використання електронної пошти між відділеннями банку.