- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем…………5
- •Тема 2 Економічна інформація…………………..……………15
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)………………………………………………………………74
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі ………………..……………………………………..……..97
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах……………………………………….……………….133
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем
- •1.1 Поняття інформації, інформаційної системи (іс) та інформаційної технології (іт)
- •1.2 Класифікація інформаційних систем
- •1.3 Структура інформаційних систем
- •1.4 Забезпечення інформаційних систем
- •1.5 Особливості інформаційних систем
- •1.6 Основні підходи при створенні інформаційних систем
- •1.7 Принципи проектування інформаційних систем
- •1.8 Етапи проектування інформаційних систем
- •Тема 2 Економічна інформація
- •2.1 Поняття економічної інформації
- •2.2 Властивості економічної інформації
- •2.3 Основні вимоги до економічної інформації
- •2.4 Види економічної інформації
- •2.5 Фіксування економічної інформації
- •2.6 Структуризація економічної інформації
- •2.6.1 Логічна структура даних
- •2.6.2 Фізична структура даних
- •2.6.3 Лінійні та нелінійні структурні дані
- •2.6.4 Ієрархічний метод класифікації інформації
- •2.6.5 Фасетний метод класифікації інформації
- •2.7 Оцінювання економічної інформації
- •2.7.1 Основні поняття теорії інформації
- •2.7.2 Ентропія та інформація
- •2.7.3 Адекватність економічної інформації
- •2.8 Кодування економічної інформації
- •2.8.1 Системи кодування економічної інформації
- •2.8.2 Методи кодування економічної інформації
- •2.8.3 Задачі кодування повідомлень
- •2.8.4 Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
- •2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення
- •2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
- •2.9.2 Класифікатори економічної інформації
- •2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів
- •2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування теі
- •2.10 Штрихове кодування інформації
- •2.11 Графічне кодування
- •2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (аіс)
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.1 Передумови створення та основні переваги баз даних (бд)
- •3.2 Поняття і класифікація автоматизованого банку даних (абд)
- •3.3 Склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.4 Типи моделей даних
- •3.5 Характеристика рівнів моделей баз даних
- •3.6 Створення оптимальної моделі баз даних
- •3.7 Поняття сховища даних та основи його створення
- •3.8 Використання баз даних у мережах
- •3.8.1 Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •3.8.2 Архітектура локальних мереж
- •3.8.3 Технологічні особливості використання бд у мережах
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі
- •4.1. Схеми побудови автоматизованих банківських систем (абс)
- •4.2 Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи
- •4.3 Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
- •4.4 Завдання, функції, структура та архітектура системи електроннх платежів (сеп)
- •4.5 Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в системі електроних платежів Національного банку України
- •4.6 Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •4.7 Моделі управління кореспондетськими рахунками комерційних банків у системі електронних платежів
- •4.8 Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •4.9 Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком
- •4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах
- •5.1 Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.1.1 Призначення та особливості побудови системи
- •5.1.2 Структура асфр і характеристика її підсистем
- •5.1.3 Технологія розв'язання задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах
- •5.2 Автоматизація обробки інформації у податковій системі
- •5.2.1 Характеристика податкової системи України з погляду обробки інформації
- •Загальна характеристика аіс «податки»
- •5.2.3 Зовнішньоінформаційні зв’язки
- •5.2.4 Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України
- •5.3 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •5.3.1 Призначення і мета створення системи
- •5.3.2 Структура аіс «страхування»
- •5.3.3 Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин аіс «страхування»
- •5.4 Інформаційні системи у статистиці
- •5.5 Системи підтримки прийняття рішень
- •5.6 Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •5.7 Корпоративні інформаційні системи (кіс)
- •5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку
- •5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок
- •6.050104 "Фінанси"
- •6.050104 "Фінанси",
4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
5 травня 1973 року в Брюсселі представниками 259 банків із 15 країн Європи і Північної Америки було прийняте рішення про створення Співтовариства міжнародних фінансових телекомунікацій – SWIFT.
Головна мета Співтовариства - розроблення ефективної телекомунікаційної системи передачі даних у міжнародних банківських розрахунках, на базі обчислювальної техніки та засобів зв'язку для задоволення потреб як самих банків, так і їх клієнтів.
Згідно з бельгійським законодавством SWIFT було зареєстровано як кооперативне співтовариство, метою якого банкіри визначили дослідження, розроблення, впровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, що дозволяє передавати дані, зв'язані з міжнародним платіжним оборотом, а також банківську інформацію будь-якого виду.
Членами можуть бути банки, що здійснюють міжнародну діяльність і знаходяться в країні, підключення якої до мережі SWIFT схвалено Правлінням директорів. Власниками акцій можуть бути тільки банки, що є його членами. Управління діяльністю здійснюється Правлінням директорів, що обирається кожного року на загальних зборах. Фінансова телекомунікація, що полягає в передачі фінансових повідомлень на великі відстані, вимагає наявності системи стандартів, розробленням і підтримкою якої зайнято безліч фахівців SWIFT в усьому світі.
Функціонально SWIFT пропонує користувачам своєї мережі безліч унікальних можливостей, що є відповідними досягненнями, а саме:
підвищення ефективності роботи банків за рахунок використання стандартизації і сучасних способів передачі інформації;
забезпечення надійності при передачі повідомлень (шифрування і спеціальний порядок передачі і прийому);
прямий доступ банків - учасників SWIFT - до своїх кореспондентів, відділень і філій в усьому світі. Повідомлення може бути доставлене в будь-яку країну світу за 20 хвилин, а термінове - за 5;
використання стандартизованих повідомлень (допомагає перебороти мовні бар'єри);
гарантію безпеки передачі, тобто захист від підробок, втрат інформації та залишення платіжних доручень і фінансових повідомлень без відповіді.
Законодавча влада SWIFT належить Генеральній асамблеї - загальним зборам представників усіх банків, що придбали акції. Асамблея засідає один раз на рік. Вона обговорює і затверджує бюджет, розглядає спірні питання Ради директорів. Рішення приймаються більшістю голосів з урахуванням акцій, розподілених серед членів Співтовариства за принципом: одна акція - один голос. Рішення набувають чинності за умови представлення не менше 50% голосів у капіталі Співтовариства.
Виконавчим органом SWIFT є Рада директорів чисельністю від 11 до 25 чоловік. Рада директорів переобирається щорічно на Генеральній асамблеї без обмеження кількості переобрань. Оперативне керівництво Радою директорів здійснює Голова Ради директорів, що не менше чотирьох разів на рік проводить засідання Ради. Кворум становить дві третини загальної кількості членів, не менше 50% повинні бути в наявності особисто. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів. Виконавчий директор відповідає за виконання рішень Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (або групи країн). Для висунення кандидатури до Ради директорів країна (група країн) повинна мати не менше 1,5% трафіка SWIFT. Якщо сумарний трафік перевищує 5%, то можна запропонувати в Раду ще одну кандидатуру.
Джерелами фінансування є вступні внески, позики, платежі за послуги, надані банкам - членам Співтовариства.
Членом SWIFT може стати будь-який державний, комерційний або кооперативний банк, якщо він має ліцензію на право відкриття прямих коррахунків у зарубіжних банках, залучений у міжнародний обмін фінансовою інформацією. Рішення про прийом нових членів до складу Співтовариства приймається більшістю голосів Ради директорів. Перед цим банк повинен одержати схвалення від Національної групи користувачів SWIFT. Для України це означає, що банк повинен вступити в групу користувачів SWIFT України, причому голосування приймається абсолютною більшістю голосів. Якщо Рада відхиляє прохання заявника, то питання про членство виноситься на розгляд Генеральної асамблеї.
Для забезпечення стандарту система має свої власні редактори для підготовки банківських повідомлень у форматі МТ-100 та МТ-200. Загалом банківське повідомлення у форматі МТ-100 - це текстовий файл, що містить обов'язкові, відповідним чином названі ключові поля. У мережі SWIFT використовується комунікаційний протокол Х.25, що забезпечує передачу даних між користувачами і керування центрами мережі.
Безпека обміну повідомленнями має дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй надається значна увага. Діяльність головного адміністратора SWIFT з питань безпеки направлена на розроблення і посилення заходів безпеки. Сама система ставить суворі вимоги до процедури підключення робочих станцій до мережі. Робоча станція може бути автоматично відключена при виникненні непередбачених ситуацій (перешкоди при передачі, неправильний номер повідомлення і т.п.). Системою ведеться журнальний файл, у якому фіксуються усі відключення робочих станцій користувачів. Серед інших способів забезпечення безпечної роботи мережі можна назвати:
присвоєння кожному повідомленню вхідних і вихідних номерів і суворий контроль за дотриманням порядку нумерації;
шифрування тексту повідомлення спеціальними криптографічними пристроями;
системні звіти, надані користувачам;
захист повідомлень за допомогою цифрових підписів.
Витрати, що зазнає банк, який є абонентом SWIFT, поділяються на одноразові, щорічні і поточні витрати на передачу повідомлень. Крім прямих витрат, підключені до системи SWIFT, банки зазнають ще й непрямих, зв'язаних з придбанням термінального устаткування, навчанням співробітників і орендою каналів зв'язку. За оцінками аналітиків, вартість робіт із підключення до мережі, що включає установлення устаткування і підготовку фахівців (у варіанті термінального устаткування мінімальної продуктивності) становить близько $400,000. Підтримка рентабельного обсягу переданої інформації практично неможлива без використання електронної пошти між відділеннями банку.
