
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем…………5
- •Тема 2 Економічна інформація…………………..……………15
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)………………………………………………………………74
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі ………………..……………………………………..……..97
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах……………………………………….……………….133
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем
- •1.1 Поняття інформації, інформаційної системи (іс) та інформаційної технології (іт)
- •1.2 Класифікація інформаційних систем
- •1.3 Структура інформаційних систем
- •1.4 Забезпечення інформаційних систем
- •1.5 Особливості інформаційних систем
- •1.6 Основні підходи при створенні інформаційних систем
- •1.7 Принципи проектування інформаційних систем
- •1.8 Етапи проектування інформаційних систем
- •Тема 2 Економічна інформація
- •2.1 Поняття економічної інформації
- •2.2 Властивості економічної інформації
- •2.3 Основні вимоги до економічної інформації
- •2.4 Види економічної інформації
- •2.5 Фіксування економічної інформації
- •2.6 Структуризація економічної інформації
- •2.6.1 Логічна структура даних
- •2.6.2 Фізична структура даних
- •2.6.3 Лінійні та нелінійні структурні дані
- •2.6.4 Ієрархічний метод класифікації інформації
- •2.6.5 Фасетний метод класифікації інформації
- •2.7 Оцінювання економічної інформації
- •2.7.1 Основні поняття теорії інформації
- •2.7.2 Ентропія та інформація
- •2.7.3 Адекватність економічної інформації
- •2.8 Кодування економічної інформації
- •2.8.1 Системи кодування економічної інформації
- •2.8.2 Методи кодування економічної інформації
- •2.8.3 Задачі кодування повідомлень
- •2.8.4 Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
- •2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення
- •2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
- •2.9.2 Класифікатори економічної інформації
- •2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів
- •2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування теі
- •2.10 Штрихове кодування інформації
- •2.11 Графічне кодування
- •2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (аіс)
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.1 Передумови створення та основні переваги баз даних (бд)
- •3.2 Поняття і класифікація автоматизованого банку даних (абд)
- •3.3 Склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.4 Типи моделей даних
- •3.5 Характеристика рівнів моделей баз даних
- •3.6 Створення оптимальної моделі баз даних
- •3.7 Поняття сховища даних та основи його створення
- •3.8 Використання баз даних у мережах
- •3.8.1 Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •3.8.2 Архітектура локальних мереж
- •3.8.3 Технологічні особливості використання бд у мережах
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі
- •4.1. Схеми побудови автоматизованих банківських систем (абс)
- •4.2 Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи
- •4.3 Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
- •4.4 Завдання, функції, структура та архітектура системи електроннх платежів (сеп)
- •4.5 Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в системі електроних платежів Національного банку України
- •4.6 Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •4.7 Моделі управління кореспондетськими рахунками комерційних банків у системі електронних платежів
- •4.8 Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •4.9 Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком
- •4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах
- •5.1 Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.1.1 Призначення та особливості побудови системи
- •5.1.2 Структура асфр і характеристика її підсистем
- •5.1.3 Технологія розв'язання задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах
- •5.2 Автоматизація обробки інформації у податковій системі
- •5.2.1 Характеристика податкової системи України з погляду обробки інформації
- •Загальна характеристика аіс «податки»
- •5.2.3 Зовнішньоінформаційні зв’язки
- •5.2.4 Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України
- •5.3 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •5.3.1 Призначення і мета створення системи
- •5.3.2 Структура аіс «страхування»
- •5.3.3 Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин аіс «страхування»
- •5.4 Інформаційні системи у статистиці
- •5.5 Системи підтримки прийняття рішень
- •5.6 Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •5.7 Корпоративні інформаційні системи (кіс)
- •5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку
- •5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок
- •6.050104 "Фінанси"
- •6.050104 "Фінанси",
2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення
2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
Розроблення кодів - це складний процес проектування, який включає розроблення завдання на побудову класифікаторів, підготовку методичних матеріалів з їх проектування, збір і підготовку вхідних даних і, нарешті, безпосереднє складання, апробування, коригування і затвердження конкретних кодів.
Проектування кодів виконується в певній послідовності:
визначається номенклатура кодованих ознак;
складаються списки (картотеки) назв об'єктів кожного класифікаційного угруповання;
систематизується кожна номенклатура із врахуванням прийнятої системи класифікації;
вибирається найраціональніша система кодування, тобто визначаються правила запису коду;
кожному елементу номенклатури присвоюється кодове позначення (код);
остаточно оформляються закодовані номенклатури у вигляді спеціальних кодових книг (кодифікаторів).
Насамперед повинні бути вивчені особливості, визначена номенклатура кодованих об'єктів, її динамічність, глибина класифікації. При цьому ознаки класифікації кожної номенклатури повинні бути пов'язані з класифікаторами інших номенклатур для забезпечення єдності їх використання на усіх ділянках обробки даних.
Систему кодування вибирають на основі побудови різних можливих варіантів і оцінки їх ефективності. Така оцінка виконується за критеріями технічної ефективності. Основними критеріями можуть служити: об'єм пам'яті ЕОМ, необхідної для розміщення кодифікатора, ємність кодифікатора, степінь надлишковості, заповнюваності тощо.
Після вибору системи кодування збираються і готуються вхідні дані, необхідні для безпосереднього складання систематизованого зведення назв класифікаційних угруповань і окремих елементів номенклатур, а також їх кодових позначень. На цьому етапі контролюються і впорядковуються дані за відповідними класифікаційними ознаками, їх ідентифікація і послідовне заповнення позицій кодифікатора, який іноді можна будувати в кількох варіантах.
Одночасно з безпосереднім складанням кодифікаторів розробляється система їх ведення, призначена для актуалізації кодифікаторів, їх коригування в централізованому порядку з нагромадженням інформації про зміни, а також для оперативного повідомлення користувачів про внесені доповнення і зміни.
Складені класифікатори експериментально перевіряють, внаслідок чого визначаються їх коректність, пристосованість до розв'язання конкретних задач управління в умовах машинної обробки даних; при цьому можна виявити певні недоліки, які усуваються внесенням відповідних корективів. Після апробації і коригування класифікатори затверджують і вводять в дію.
2.9.2 Класифікатори економічної інформації
Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.
Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії. Класифікатор може бути призначений:
а)для первинного кодування об'єктів, процесів і т.ін. під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об'єктів;
б)для автоматизованої обробки даних. Тобто йдеться про застосування класифікатора під час внутрішньої машинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т.ін. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об'єктів;
в)для передавання інформації каналами зв'язку.
За сферою дії розрізняють класифікатори:
а)особисті - особистого користування:
б)локальні - використовувані під час розв’язування задачі чи комплексу задач у системі;
в)галузеві- застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі;
г)загальнодержавні - обов’язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.
Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві-до галузевих стандартів, класифікатори підприємств - до стандартів підприємств.
Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов'язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.
Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.
Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.
Впровадження загальнодержавних класифікаторів ТЕІ передбачає або зміну класифікаторів, використовуваних у межах окремих систем, загальнодержавними, або застосування перекодувальних таблиць, що встановлюють відповідність кодів загальнодержавних і внутрішньосистемних класифікаторів на вході і виході системи, тобто при організації інформаційної взаємодії систем.
Впровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.
При проведенні робіт з класифікації та кодування передбачається таке:
1 Забезпечення інформаційної сумісності інформаційних систем обробки даних, що взаємодіють у різних галузях і на різних рівнях управління народним господарством, та підвищення ефективності їх функціонування.
2 Забезпечення упорядкованості, систематизації та уніфікації ТЕІ і її формалізованого опису за допомогою кодів класифікаторів, установлення однозначності і несуперечливості назв об'єктів ТЕІ.
3 Створення умов для ефективної автоматизованої обробки даних за рахунок використання комплексу класифікаторів ТЕІ як при розв'язуванні задач усередині окремої системи, так і при взаємодії систем різного призначення або рівня.
4 Розвиток робіт зі стандартизації, уніфікації, агрегування, усунення, дублювання розроблень і скорочення невиправданої різноманітності номенклатур продукції та інших видів ТЕІ.
5 Організація і проведення робіт з міжнародного співробітництва в галузі класифікації та кодування.