
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем…………5
- •Тема 2 Економічна інформація…………………..……………15
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)………………………………………………………………74
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі ………………..……………………………………..……..97
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах……………………………………….……………….133
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем
- •1.1 Поняття інформації, інформаційної системи (іс) та інформаційної технології (іт)
- •1.2 Класифікація інформаційних систем
- •1.3 Структура інформаційних систем
- •1.4 Забезпечення інформаційних систем
- •1.5 Особливості інформаційних систем
- •1.6 Основні підходи при створенні інформаційних систем
- •1.7 Принципи проектування інформаційних систем
- •1.8 Етапи проектування інформаційних систем
- •Тема 2 Економічна інформація
- •2.1 Поняття економічної інформації
- •2.2 Властивості економічної інформації
- •2.3 Основні вимоги до економічної інформації
- •2.4 Види економічної інформації
- •2.5 Фіксування економічної інформації
- •2.6 Структуризація економічної інформації
- •2.6.1 Логічна структура даних
- •2.6.2 Фізична структура даних
- •2.6.3 Лінійні та нелінійні структурні дані
- •2.6.4 Ієрархічний метод класифікації інформації
- •2.6.5 Фасетний метод класифікації інформації
- •2.7 Оцінювання економічної інформації
- •2.7.1 Основні поняття теорії інформації
- •2.7.2 Ентропія та інформація
- •2.7.3 Адекватність економічної інформації
- •2.8 Кодування економічної інформації
- •2.8.1 Системи кодування економічної інформації
- •2.8.2 Методи кодування економічної інформації
- •2.8.3 Задачі кодування повідомлень
- •2.8.4 Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
- •2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення
- •2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
- •2.9.2 Класифікатори економічної інформації
- •2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів
- •2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування теі
- •2.10 Штрихове кодування інформації
- •2.11 Графічне кодування
- •2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (аіс)
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.1 Передумови створення та основні переваги баз даних (бд)
- •3.2 Поняття і класифікація автоматизованого банку даних (абд)
- •3.3 Склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.4 Типи моделей даних
- •3.5 Характеристика рівнів моделей баз даних
- •3.6 Створення оптимальної моделі баз даних
- •3.7 Поняття сховища даних та основи його створення
- •3.8 Використання баз даних у мережах
- •3.8.1 Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •3.8.2 Архітектура локальних мереж
- •3.8.3 Технологічні особливості використання бд у мережах
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі
- •4.1. Схеми побудови автоматизованих банківських систем (абс)
- •4.2 Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи
- •4.3 Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
- •4.4 Завдання, функції, структура та архітектура системи електроннх платежів (сеп)
- •4.5 Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в системі електроних платежів Національного банку України
- •4.6 Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •4.7 Моделі управління кореспондетськими рахунками комерційних банків у системі електронних платежів
- •4.8 Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •4.9 Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком
- •4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах
- •5.1 Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.1.1 Призначення та особливості побудови системи
- •5.1.2 Структура асфр і характеристика її підсистем
- •5.1.3 Технологія розв'язання задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах
- •5.2 Автоматизація обробки інформації у податковій системі
- •5.2.1 Характеристика податкової системи України з погляду обробки інформації
- •Загальна характеристика аіс «податки»
- •5.2.3 Зовнішньоінформаційні зв’язки
- •5.2.4 Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України
- •5.3 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •5.3.1 Призначення і мета створення системи
- •5.3.2 Структура аіс «страхування»
- •5.3.3 Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин аіс «страхування»
- •5.4 Інформаційні системи у статистиці
- •5.5 Системи підтримки прийняття рішень
- •5.6 Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •5.7 Корпоративні інформаційні системи (кіс)
- •5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку
- •5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок
- •6.050104 "Фінанси"
- •6.050104 "Фінанси",
2.8.4 Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
Проектування процесів контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів пов'язане із знанням методів забезпечення достовірності інформації в економічній інформаційній системі.
Більшість методів контролю базується на введенні і використанні надлишковості розрядів, реквізитів, записів. Можна застосовувати двократну і природну надлишковість.
Надлишкові розряди розраховуються згідно з визначеним алгоритмом перетворення значень контрольованого числа і записуються разом з контрольованим числом. Прикладом такого методу може служити контроль за модулем. Надлишкові реквізити є функцією від маніпулювання сукупністю контрольованих реквізитів. Переважно використовується операція підсумовування. Одержана контрольна сума записується у спеціально відведеній графі.
Надлишкові записи містять контрольну інформацію, що стосується блока записів або файлів загалом (наприклад, балансовий контроль).
Двократна надлишковість утворюється під час повторного переносу даних на машинний носій з подальшим порівнянням результатів, а природна - базується на розумно передбачуваних значеннях контрольованих реквізитів. До них належать контроль за модулем і контрольне підсумовування.
Контроль за модулем. Для розрахунку контрольного розряду широко використовують методи контролю за модулем 9,10,11,13. Їх суть у тому, що спочатку визначається сума S розрядів коду (сума добутків Пі, одержаних при множенні кожного розряду Рі на його вагу, або порядковий номер nі у коді, тобто Пі = Рі*nі), потім її ділять на вибраний модуль m і одержаний залишок d від ділення віднімають з того самого модуля. Одержана різниця R = m - d (або її молодший розряд) у вигляді контрольного розряду приписується до коду справа.
Приклад. Розрахувати контрольний розряд числа 24856 за модулем 9:
S= 2*5 + 4*4 + 8*3 + 5*2 + 6*1 = 66,
S/m = 66/9 = 7 (3), тобто (d=3),
R=m-d=9-3=6.
Отже, число з контрольним розрядом 248566. При вводі таких кодів в ЕОМ програмним шляхом виконуються необхідні контрольні обчислення.
Контрольне підсумовування можна організувати за рядком або графою документа.
Контрольна сума-це сума усіх цифрових реквізитів в контролюючій послідовності. Визначається вона до переносу даних на машинний носій вручну за допомогою калькуляторів. Прикладом може служити пошук контрольних сум для нижченаведеного документа:
Цех |
Табельний номер |
Код деталі |
Кількість |
Контрольна сума |
01 |
1000 |
202 |
30 |
1233 |
01 |
1000 |
103 |
10 |
1114 |
01 |
1000 |
301 |
20 |
1322 |
Після переносу даних на машинні носії контрольну суму знову підраховують, але вже за допомогою програми. Незбіг контрольних сум, підрахованих вручну і автоматично, свідчить про помилковий рядок. Використовуючи контрольну суму за графою документа, аналогічно можна виявити місцезнаходження помилки.
Досить часто в бухгалтерських розрахунках застосовуються надлишкові записи, які характеризують документ в цілому. До таких методів належить балансовий контроль. Припустимо, необхідно видати користувачу відомість такого змісту:
П.І.П/б |
Табельний номер |
Заробітна плата |
Утримано |
До видачі на руки |
А |
100 |
300,00 |
102,00 |
198,00 |
В |
101 |
105,00 |
12,50 |
92,50 |
С |
102 |
175,50 |
19,25 |
157,25 |
|
|
581,50 |
133,75 |
447,75 |
Контроль полягає в обчисленні і порівнянні сум:
581,50-133,75 = 447,75.
До методів, що базуються на природній надлишковості, належать :
метод перевірки границь (метод "вилки");
метод довідника;
метод перевірки структури коду;
метод перевірки сум і добутків.
Метод перевірки границь можливий, якщо множина дозволених значень контрольованого реквізиту знаходиться в деяких границях заборонених значень, тобто
АminА ≤ Аmax .
Допустимо, значення реквізиту "код складу" знаходиться в діапазоні від 1 до 12. Тоді контроль організується за допомогою правила вигляду: 1 ≤код складу ≤ 12.
Метод ефективний, якщо значення контрольованого реквізиту розміщені рівномірно на числовій осі.
Метод довідника базується на спеціально створених таблицях, де розміщуються правильні коди реквізитів (наприклад, коди постачальників). Під час контролю відбувається звертання до таблиці-довідника з метою пошуку контрольованого коду. Якщо такий код знайдений, вважається, що помилка відсутня.
При методі перевірки структури коду використовують окремі його розряди. Наприклад, п'ятирозрядний табельний номер має таку структуру:
1-й розряд - номер цеху;
2-й – 5-й розряди - номер робітника в цеху.
Якщо на підприємстві три цехи, то можна використати перший розряд для контролю шляхом порівняння його з цифрами 1, 2 або 3.
Метод перевірки сум і добутків передбачає наявність у документі, який вводять, сум і чисел, які складають ці суми. Таке саме відбувається з добутками. Припустимо, в документі зазначена кількість поставлених матеріалів за кварталами. Кількість за рік повинна дорівнювати сумі поставок за квартали.
Існують також методи автоматичного виправлення помилок. Вони базуються на розв'язанні системи рівнянь, кількість яких дорівнює сумі рядків і стовпців документа. Інформаційні елементи складаються з двох частин: власне, код реквізиту і його контрольного розряду (розраховується за модулем).
На сьогодні існують програмні системи, які забезпечують введення і контроль даних. Здебільшого ці пакети контролюють формат реквізиту, наявність заборонених символів, значення надлишкових розрядів, діапазон значень, номенклатуру значень за довідником, підсумкові суми.
Всі розглянуті вище методи контролю достовірності інформації реалізуються винятково програмним шляхом. Ті ж методи, які не вимагають цього, виконуються вручну на основі інструкцій. Наприклад, контроль правильності заповнення первинних документів.