- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем…………5
- •Тема 2 Економічна інформація…………………..……………15
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)………………………………………………………………74
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі ………………..……………………………………..……..97
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах……………………………………….……………….133
- •Тема 1 Загальні положення інформаційних систем
- •1.1 Поняття інформації, інформаційної системи (іс) та інформаційної технології (іт)
- •1.2 Класифікація інформаційних систем
- •1.3 Структура інформаційних систем
- •1.4 Забезпечення інформаційних систем
- •1.5 Особливості інформаційних систем
- •1.6 Основні підходи при створенні інформаційних систем
- •1.7 Принципи проектування інформаційних систем
- •1.8 Етапи проектування інформаційних систем
- •Тема 2 Економічна інформація
- •2.1 Поняття економічної інформації
- •2.2 Властивості економічної інформації
- •2.3 Основні вимоги до економічної інформації
- •2.4 Види економічної інформації
- •2.5 Фіксування економічної інформації
- •2.6 Структуризація економічної інформації
- •2.6.1 Логічна структура даних
- •2.6.2 Фізична структура даних
- •2.6.3 Лінійні та нелінійні структурні дані
- •2.6.4 Ієрархічний метод класифікації інформації
- •2.6.5 Фасетний метод класифікації інформації
- •2.7 Оцінювання економічної інформації
- •2.7.1 Основні поняття теорії інформації
- •2.7.2 Ентропія та інформація
- •2.7.3 Адекватність економічної інформації
- •2.8 Кодування економічної інформації
- •2.8.1 Системи кодування економічної інформації
- •2.8.2 Методи кодування економічної інформації
- •2.8.3 Задачі кодування повідомлень
- •2.8.4 Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
- •2.9 Категорії класифікаторів, порядок їх розроблення, упровадження та ведення
- •2.9.1 Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
- •2.9.2 Класифікатори економічної інформації
- •2.9.3 Розроблення та ведення класифікаторів
- •2.9.4 Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2.9.5 Науково-методичні основи класифікації та кодування теі
- •2.10 Штрихове кодування інформації
- •2.11 Графічне кодування
- •2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (аіс)
- •Тема 3 Створення та склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.1 Передумови створення та основні переваги баз даних (бд)
- •3.2 Поняття і класифікація автоматизованого банку даних (абд)
- •3.3 Склад автоматизованого банку даних (абд)
- •3.4 Типи моделей даних
- •3.5 Характеристика рівнів моделей баз даних
- •3.6 Створення оптимальної моделі баз даних
- •3.7 Поняття сховища даних та основи його створення
- •3.8 Використання баз даних у мережах
- •3.8.1 Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах
- •3.8.2 Архітектура локальних мереж
- •3.8.3 Технологічні особливості використання бд у мережах
- •Тема 4 Інформаційні системи і технології у банківській справі
- •4.1. Схеми побудови автоматизованих банківських систем (абс)
- •4.2 Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи
- •4.3 Види організації систем міжбанківських розрахунків
- •Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
- •4.4 Завдання, функції, структура та архітектура системи електроннх платежів (сеп)
- •4.5 Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в системі електроних платежів Національного банку України
- •4.6 Архітектура системи електронних міжбанківських переказів (семп) нбу
- •4.7 Моделі управління кореспондетськими рахунками комерційних банків у системі електронних платежів
- •4.8 Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України
- •4.9 Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком
- •4.10 Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа swift
- •Тема 5 Інформаційні системи в інших фінансових установах
- •5.1 Автоматизована система фінансових розрахунків
- •5.1.1 Призначення та особливості побудови системи
- •5.1.2 Структура асфр і характеристика її підсистем
- •5.1.3 Технологія розв'язання задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах
- •5.2 Автоматизація обробки інформації у податковій системі
- •5.2.1 Характеристика податкової системи України з погляду обробки інформації
- •Загальна характеристика аіс «податки»
- •5.2.3 Зовнішньоінформаційні зв’язки
- •5.2.4 Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України
- •5.3 Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- •5.3.1 Призначення і мета створення системи
- •5.3.2 Структура аіс «страхування»
- •5.3.3 Склад і структура функціональної і забезпечувальної частин аіс «страхування»
- •5.4 Інформаційні системи у статистиці
- •5.5 Системи підтримки прийняття рішень
- •5.6 Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •5.7 Корпоративні інформаційні системи (кіс)
- •5.8 Автоматизація діяльності на фондовому ринку
- •5.9 Розвиток інформаційних систем і технологій у діяльності кредитних спілок
- •6.050104 "Фінанси"
- •6.050104 "Фінанси",
2.8.2 Методи кодування економічної інформації
При виборі методу кодування слід пам'ятати, що цей метод має забезпечувати:
однозначне визначення об'єкта у межах заданої множини;
необхідну інформацію про об'єкт;
використання як алфавіту коду десяткової цифри, так і літер української абетки, що зручно для машинної обробки і обробки даних людиною;
якомога меншу довжину коду, що спрощує заповнення документів, спрощує їх перевірку, зменшує кількість помилок, розміри машинної пам'яті і час обробки;
достатній резерв незайнятих кодів, щоб можна було кодувати нові об'єкти й угруповання, не порушуючи структури класифікатора;
можливість автоматичного контролю помилок, наприклад, внесенням до коду контрольного розряду.
При кодуванні сукупності властивостей об'єктів, тобто при створенні інформаційного блока застосовують два основних методи створення коду: послідовного кодування на основі використання ієрархічної класифікації і паралельного кодування на основі фасетної класифікації.
1 Послідовне кодування. Код угруповання створюється на основі коду угруповання попереднього рівня додаванням до нього ще одного розряду (або групи розрядів). В ієрархічній класифікації використовується послідовність угруповань під назвами «клас», «підклас», «група», «підгрупа» і для позначення класу можна використовувати одну цифру, для підкласу - дві і т.д. На кожному рівні розподілу може бути до десяти номенклатур. У кожній вітці ієрархічної класифікації використовується своя сукупність властивостей. Значення властивості, записаної на певному розряді коду у вигляді цифр (групи цифр), залежить від значення цифр на попередніх розрядах.
При використанні послідовного методу логічно будується код (кодова комбінація), який має велику інформативність. Він дуже громіздкий і має складну структуру. Через негнучкість послідовного методу кодування його доцільно використовувати лише в тих випадках, коли техніко-економічна інформація змінюється у незначних розмірах або зовсім не змінюється протягом тривалого часу використання класифікаторів. Метод широко застосовується при розробленні загальнодержавних класифікаторів продукції, галузей і т. ін.
2 Паралельне кодування. При використанні фасетної класифікації кожне угруповання системи класифікації відповідає деякій сукупності значень властивостей об'єктів. При цьому кожне угруповання першого рівня поділу відповідає одному значенню, другого - значенню двох властивостей і т.ін. Для позначення кожної окремої ознаки незалежно використовується один або кілька розрядів коду. Структура коду сукупності властивостей відповідає фасетній формулі.
При застосуванні паралельного методу кодування на противагу послідовному значенню ознаки записане на будь-якому розряді коду не залежить від значень ознак, записаних на інших розрядах. Це дає змогу за конкретним кодом легко дізнатися, набором яких ознак описується розглядуваний об'єкт. Найчастіше ознака задається у вигляді кодової таблиці.
Паралельний метод кодування дає багатоаспектну класифікацію. Вона добре пристосована для машинної обробки і розв'язання різних економічних задач. Блокова побудова коду за фасетами спрощує його стандартизацію. До недоліків цього методу кодування належить менша інформативність порівняно з послідовним методом.