
- •Тема 10 зобов’язання з односторонніх дій Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Тема 11 зобов’язання з відшкодування шкоди: загальні положення Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Тема 12 спеціальні делікти Питання до обговорення
- •Нормативний матеріал та судова практика
- •Тема 13 відшкодування моральної шкоди Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал
- •Тема 14 набуття, збереження майна без достатньої правової підстави Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал
- •Тема 15 загальні положення про спадкування Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів
- •Нормативний матеріал:
- •Тема 16 спадкування за заповітом та за законом Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів:
- •Нормативний матеріал:
- •Тема 17 оформлення права на спадщину.
- •Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів:
- •Нормативний матеріал:
Тема 15 загальні положення про спадкування Питання для обговорення
Поняття, підстави та значення спадкування.
Склад спадщини. Час та місце відкриття спадщини та їх правове значення. Суб’єкти спадкування.
Усунення від права на спадкування.
Особливості спадкування земельної ділянки, частки у праві спільної сумісної власності, права на вклад у банку (фінансовій установі), права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування), права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки, прав та обов’язків за договором оренди житла з викупом.
Методичні рекомендації
При розгляді даної теми, передусім, слід визначити поняття «спадкування». Спадкування – це перехід цивільних прав і обов’язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, складає особливий інститут цивільного права – спадкове право.
Нормами спадкового права передбачені два види спадкування: за законом і за заповітом. При спадкуванні за законом спадкодавець не виражає свою волю щодо спадщини, і тому вона переходить до тих осіб, коло яких вичерпним чином визначено в законі. Спадкування ж за заповітом здійснюється відповідно до того розпорядження, що залишив спадкодавець на випадок смерті.
Спадкове правовідношення виникає у випадку смерті фізичної особи або оголошення її померлою у встановленому законом порядку. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні особи померлою, за загальним правилом, - день вступу в законну силу рішення суду про оголошення особи померлою.
Місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно не відоме, місце перебування нерухомого майна чи основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Об’єктами спадкування є цивільні права та обов’язки спадкодавця, які не є нерозривно пов’язаними з його особою та які не припинилися внаслідок його смерті. У спадщину можуть передаватися як певні речі ( житлові будинки, квартири, дачі, речі домашнього вжитку тощо), так і майнові права (пайовий внесок членів ЖБК, дачно-будівельного чи гаражно-будівельного кооперативів). Разом із правом до спадкоємців переходять і обов’язки спадкодавця (наприклад, щодо сплати боргів). Студентам слід звернути увагу на перелік прав та обов’язків, передбачених ст. 1219 ЦК України, які не входять до складу спадщини.
Спадкодавцем може бути лише фізична особа. Спадкоємцями за заповітом можуть бути як фізичні так і юридичні особи, а також держава, територіальна громада, АРК, іноземні держави, міжнародні організації, зазначені в заповіті. За законом спадкоємцями можуть бути лише фізичні особи.
Слід звернути увагу на передбачені в ст. 1224 ЦК України випадки усунення від спадкування осіб, які відповідно до заповіту чи закону мають право на спадкування, у тому числі і спадкоємці, які мають право на обов’язкову частку та спадкують за правом представлення. Осіб, які усуваються від спадкування, називають «негідними спадкоємцями».