МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ

МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Криворізький факультет

кафедра цивільно-правових дисциплін

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

(друга частина)

Навчальньо-методичний посібник для проведення семінарських (практичних) занять для студентів, що навчаються за спеціальністю «Правознавство»

Кривий Ріг

2012

Укладачі: Березовська Олена Анатоліївна, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін КФ НУ «ОЮА»,

Олюха Віталій Георгійович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін КФ НУ «ОЮА»

Методичні вказівки для проведення семінарських (практичних) занять розглянуто і схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін КФ НУ «ОЮА»

Протокол № від 13 квітня 2012 року

Завідувач кафедри Олюха В.Г.

Рецензенти: Міма Ірина Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент КФ НУ «ОЮА»,

Лескова-Годлевська Юлія Кімівна, викладач КФ НУ «ОЮА»

.

Розділ 2 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО» ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НА ЧЕТВЕРТОМУ КУРСІ

Тема 10 зобов’язання з односторонніх дій Питання для обговорення

1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу: поняття, ознаки (умови), права та обов’язки кредитора і боржника.

2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу:поняття, характерні ознаки(умови), права та обов’язки сторін зобов’язання. Відкритий та закритий конкурс.

3. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення: умови виникнення зобов’язання, права та обов’язки суб’єктів зобов’язання. Гестор та домінус як сторони цього зобов’язання.

4. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

5. Зобов’язання зі створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Методичні рекомендації

Нарівні з договорам дуже розповсюдженими підставами виникнення зобов’язань можуть виступати односторонні дій, що є правочинам, а також фактичні дії, які не є правочинами. До таких зобов’язань, зокрема належать зобов’язання, що студенти будуть розглядати, готуючись до семінару за цією темою.

Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу має юридичне значення лише за наявності певних ознак:1) обіцянка винагороди має бути публічною. Вона вважатиметься публічним, якщо вона сповіщена будь-яким чином невизначеному колу осіб. 2) в обіцянці має бути зазначено завдання, яке необхідно виконати та кінцевий результат, якого необхідно досягти; 3) обіцянка має бути майнового характеру, тобто мати грошове або інше матеріальне вираження і вказівку щодо форми та розміру винагороди. . Нагорода повинна бути обіцяна невизначеному колу осіб за правомірні дії. 4) обіцяння винагороди має надати можливість визначити, ким вона обіцяна. За наявності всіх ознак публічне обіцяння винагороди породжуватиме зобов’язання.

Підставою виникнення даного зобов’язання є юридичний склад, що має два елементи - два односторонні правочини: публічну обіцянку винагороди і відгук на неї у вигляді досягнення обумовленого результату. Визначальним серед цих факторів є публічне обіцяння винагороди, що визначає не лише зміст, а й назву цього зобов’язання. Ці два елементи мають зустрічний характер і повинні відповідати один одному, однак їх здійснення не означає укладення договору.

Відповідно до ст.1150 ЦК України право на оголошення конкурсу (змагання) має фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Обіцянка нагороди за досягнення визначеного засновником конкурсу результату повинна бути публічною. Якщо оголошення конкурсу звернене до необмеженого кола осіб, незалежно від того, чи є воно широким чи вузьким (наприклад конкурс серед кондитерів певного цеху хлібокомбінату), такий конкурс називають відкритим. У випадку, коли конкурс проводиться серед обмеженого кола, спеціально запрошених організатором змагання осіб, такий різновид публічного конкурсу називають закритим.

На відміну від публічної обіцянки винагороди без конкурсу, при оголошенні конкурсу винагорода може мати як майновий, так і немайновий характер (вручення диплому, проголошення призером тощо), тобто використання морального заохочення.

Оголошення конкурсу – це односторонній правочин. Оголошуючи конкурс, засновник виражає волю, спрямовану на досягнення певного правового результату, тобто здійснює дію, націлену на встановлення цивільних прав та обов’язків. Перед конкретними особами обов’язок виникає лише тоді, коли вони надішлють заявку про участь в конкурсі виконавців та передадуть обумовлену конкурсом роботу, тобто також здійснять односторонній правочин.

Оголошення конкурсу може бути зроблено в будь-якій формі, частіше за все його оголошують через засоби масової інформації, в Інтернеті, головне, щоб про конкурс змогло дізнатися широке коло осіб чи персональні учасники у разі проведення закритого конкурсу.

ЦК України (ст.1151) передбачає обов’язок організатора конкурсу обов’язково викласти його умови. Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.

Під вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення розуміється не договірне зобов’язання, що виникає в силу навмисного здійснення особою (гестором) добровільних, необхідних, доцільних юридичних та/або фактичних дій в інтересах іншої особи (домінуса), якщо майновим інтересам домінуса загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, а дії гестора направлені на їх попередження, усунення або зменшення, що породжує обов’язок домінуса відшкодувати витрати гестора. Необхідно звернути увагу на умови виникнення цього недоговірного зобов’язання та на права та обов’язки його сторін.

Розглядаючи зобов’язання з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної та юридичної особи, необхідно з’ясувати, що сторонами в цих зобов’язаннях виступають: фізична особа (рятувальник), яка понесла майнові збитки, отримала каліцтво чи іншим чином ушкодила своє здоров’я під час рятування без відповідних на те повноважень, тобто це не пожежник та не працвник Міністерства надзвичайних ситуацій; фізична або юридична особа, яка є власником (володільцем) майна, що рятувалося, або держава.

Особливу увагу слід приділити правовим наслідкам рятування та умовам виникнення цього зобов’язання.

Розглядаючи цю тему необхідно провести порівняння зобов’язання, що виникають у зв’язку із рятуванням життя та здоров’я, майна фізичної та юридичної особи та зобов’язання, що виникають у зв’язку з вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, та розібрати критерії, за якими розмежовуються ці зобов’язання.

Норми, що передбачають виникнення зобов’язання в зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи забезпечують попередження негативних та шкідливих наслідків, що можуть настати у зв’язку з певними обставинами. Фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну, якої загрожує небезпека, мають права вимагати усунення цієї небезпеки від того, хто її створює. Зверніть увагу на сторони, об’єкт цього зобов’язання та на права та обов’язки його сторін.