3. Види грошей
1. Повноцінні і неповноцінні гроші.
Повноцінні (золоті або срібні монети) – це гроші, номінальна вартість яких переважно відповідає вартості металу, що в них міститься.
Неповноцінні (білонні) – монети з міді, алюмінію тощо, номінальна вартість яких перевищує вартість металу, який у них міститься, і витрати на карбування.
2. Готівкові і безготівкові гроші.
1. Готівкові гроші (монети, банкноти)
Монети – розмінні гроші, на які поділяється грошова одиниця.
Банкноти (паперові гроші). Вони є лише номінальними знаками вартості, що мають примусовий курс. Їх вартість визначається тією кількістю товарів і послуг, які можна на них придбати.
Особливості паперових грошей:
- наділені державою примусовим курсом;
- позбавлені власної вартості;
- виконують роль купівельного платіжного засобу.
2. Безготівкові гроші (банківські або електронні гроші). Кредитними називаються гроші, рух яких здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах.
У наш час широкого розповсюдження набули пластикові картки, які є формою електронних грошей. На сьогодні це найбільш прогресивний і зручний платіжний засіб, який діє у рамках спеціального каналу зв”язку з банком (наприклад, між банком і торговельними підприємствами під час розрахунків). Тим самим вони значно прискорюють взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.
Вперше система банківських карток була створена у 1958 р. одним з найбільших банків США Bank of Amerika. У 1974 р. в результаті інтернаціоналізації діяльності Американської компанії банківських карток була утворена система VISA International.
Дебетна картка – розрахунки відбуваються в межах залишку на рахунку, кредитна – в межах ліміту.
Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою платіжних інструментів: акредитив, платіжна вимога, платіжне доручення, вексель, банківські платіжні картки).
З розвитком безготівкових розрахунків з”являється нова форма кредитних грошей – чек. Він являє собою письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві.
Історично першим видом кредитних грошей був вексель. Це боргове зобов”язання, яке дає право власнику по закінченню строку вимагати від боржника виплати вказаної грошової суми. Вексель може передаватися від однієї особи до іншої, тобто він має певні риси грошей, але не виконує роль загального еквівалента.
4. Грошова маса та грошові агрегати.
Емісія грошей в сучасних умовах монополізована державою. Центральний банк, який знаходиться у власності держави, інколи намагається компенсувати нестачу грошових нагромаджень шляхом підвищення грошової маси, емісії надлишкових знаків вартості. Грошова маса – це сукупність готівкових та безготівкових платіжних засобів, які забезпечують рух товарів і послуг в народному господарстві, і якими володіють приватні особи та держава.
У структурі грошової маси виділяють такі сукупні компоненти, або їх ще називають грошові агрегати: М0, М1, М2, М3, які групують різні платіжні засоби за ступенем їх ліквідності, причому кожен наступний агрегат включає в себе попередній.
М1 – це гроші у вузькому розумінні, готівка, обіг якої здійснюється поза банками, а також це гроші на поточних рахунках у банках. Потрібно зазначити, що депозити на поточних рахунках виконують всі функції грошей і в будь-який момент можуть бути перетворені в готівку.
М2 – це гроші в більш широкому розумінні, цей агрегат включає в себе компоненти М1 + строкові депозити. Власники строкових вкладів (депозитів) отримують більш високий процент порівняно з власниками поточних вкладів, хоча в той же час вони не можуть взяти гроші з рахунку раніше умовно визначеного терміну.
Наступний агрегаг М3 включає в себе М2 + довгострокові фінансові інструменти (довгострокові депозити і ЦП).
Грошовий обіг та його закони.
Грошовий обіг - це рух грошей на стадіях виробництва, розподілу, обміну та споживання. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та послуг, гроші переходять від одного економічного суб’єкта до іншого, утворюючи в сукупності грошовий обіг.
Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.
Форми грошового обігу:
безготівковий – рух грошових коштів без використання готівкових грошей, шляхом списання сум з банківського рахунка платника та зарахування на банківський рахунок отримувача.
готівковий – у вигляді грошових знаків;
Переваги безготівкового над готівковим:
сприяє прискоренню обігу грошових коштів суб’єктів господарювання;
скорочує витрати обігу (друк грошей, інкасація);
збільшує можливості державного регулювання обігу грошей.
У розвинених країнах готівка складає 5-7 % грошової маси.
Рівновага товарної і грошової маси залежить від трьох факторів: кількості проданих товарів, рівня товарних цін, швидкості обертання грошової одиниці.
Загальний
закон кількості грошей в обігу -
М – середня маса грошей, яка перебуває в обігу
P – ціна товарів на ринку
Q - обсяг товарів, які перебувають в обігу
V – середня кількість оборотів грошової одиниці на рік.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса.
Маса грошей, помножена на швидкість їх обертання, має дорівнювати обсягу випущених товарів, помноженому на рівень цін. Якщо рівновага порушується, то необхідно або: збільшити виробництво чи імпорт товарів, прискорити швидкість обертання грошей, скоротити грошову масу, і підвищити ціни.
5. Грошова система.
Грошова система — це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.
Ці функції виконує центральний банк (в Україні НБУ), який має державну монополію на емісію грошей, здійснює управління грошовим обігом, регулює економічні процеси через механізми цього обігу.
Типи грошових систем:
грошова система металевого обігу, за якої метал виконував всі функції;
паперово-кредитний обіг, в основі якого лежать кредитні гроші.
Металеві системи:
біметалева – золото і срібло – загальні еквіваленти;
монометалізм – золото.
