Які методи в своїй діяльності використовує моп.-

*нормотворча діяльність(розробка та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за їх виконанням),

*міжнародне технічне співробітництво(надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем);

*дослідницька та видавнича діяльність(проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем у сфері праці).

Методи, які МОП використовує в своїй діяльності: розробка і прийняття міжнародних трудових норм, Конвенції і рекомендації та контроль за їх виконанням; надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем (технічне співробітництво); проведення досліджень і здійснення публікацій з соціально-трудових проблем.

Які методи виробітку ви знаєте? Натуральний, Умовно-натуральний, Вартісний , Трудовий. натурального методу полягає в тому, що обсяг виробничої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах тощо). Трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг робленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо годинах. вартісний (грошовий), який грунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста й умовно-чиста продукція, ВД).

Які моделі ринку праці ви знаєте?

Японська модель. Для неї характерна система трудових відносин в основі якої лежить принцип «довічного наймання»при якому гарантується зайнятість постійного працівника на підприємстві до досягнення ним 55-50-ти років. Заробітки працівників і розміри їм соціальних виплат прямо залежать їм від трудового стажу. Працівники постійно підвищують кваліфікацію у відповідних внутрішньо фірмових службах і переміщуються на нові робочі місця за встановленим планом. Така політика сприяє вихованню в працюючих творчого ставлення до виконання своїх обов’язків, підвищення їх відповідальності за якість роботи, формує турботу про престиж фірми і внутрішньо фірмовий патріотизм. Підприємці при необхідності скорочення виробництва, як правило, вирішують ці проблеми не шляхом звільнення персоналу, а за допомогою скорочення тривалості робочого часу чи переводу частини працівників на ін. під-ва за згодою з ними.

Шведська модель. Хар-ся активною політикою держави у сфері зайнятості, тому й рівень безробіття в країн мінімальний. Головний напрямок політики на ринку праці - попередження безробіття, а не сприяння тим, хто вже втратив роботу. Досягнення повної зайнятості здійснюється в такий спосіб:1)проведення обмежувальної фіскальної політики, спрямованої на підтримку менш прибуткових під-ств і стримування прибутку високоприбуткових фірм для зниження інфляційної конкуренції між фірмами і підвищення з/п; 2) шляхом проведення «політики солідарності» у з/п, мета якої – досягнення рівної оплати за рівну працю незалежно від фін. стану фірми. Такі заходи спонукають малоприбуткові під-ва скорочувати чисельність працюючих, чи змінювати напрямок своєї діяльності. А високоприбуткові фірми – обмежувати з/п рівнем своїх можливостей; 3) проведення активної політики на ринку праці з підтримки малоконкурентноспроможних працівників. Для цього підприємці одержують значні субсидії. 4) підтримкою зайнятості в секторі економіки, що мали низькі результати діяльності, але забезпечували розв’язання соціальних задач.

Модель США. Для цього ринку праці хар-на децентралізація законодавства про зайнятість і допомогу безробітним, що приймається кожним штатом окремо. На під-вах діє стале ставлення до працівників, які можуть бути звільнені за необхідності скорочення обсягів вир-ва, при чому тривалість робочого часу одного працівника не змінюється. Працівників повідомляють про майбутнє звільнення не завчасно, а напередодні цієї події. Колективними договорами охоплена тільки 1/4 усіх співробітників. Мало приділяється уваги внутрішньофірмовій підготовці персоналу за винятком підготовки специфічних для фірми працівників. Просування по службі йде не по лінії підвищення кваліфікації, а при переході працівника на ін. роботу. Подібна політика фірми веде до значної географічної і профспілкової мобілізації працівників і до збільшення високого, ніж у Японії і Швеції, безробіття.

Є ще модель досконалої конкуренції, моделі монопсонічного (монополія 1-го покупця), монополістичного, обопільно монополістичного (монополія 1-го покупця і 1-го продавця), обмежено монополістичного (кілька покупців і кілька продавців), олігополістичного (кілька покупців і багато продавців або навпаки) тощо.