Молекулярні причини виникнення

Хвороба Шарко-Марі-Тута спричинена мутаціями, які викликають дефекти у білках нейронів. Нервові сигнали проводяться аксонами, які вкриті мієлінової оболонкою. Більшість мутацій при ШМТ уражають мієлінову оболонку та деякі аксони.

Найбільш поширеною причиною виникнення хвороби (70-80% випадків) є дублювання великого регіону в хромосомі 17p12, що включає в себе ген РМР22. Деякі мутації уражають MFN2 ген, який кодує діяльність мітохондріального білка. Клітини містять окремі набори генів в їх ядрі та мітохондріях. У нервових клітинах, мітохондрії рухаються донизу вздовж довгого аксону. При певних формах ШМТ, мутований MFN2 ген спричиняє утворення мітохондрією великого кластера, або згустка, який не може рухатися вниз по аксону до синапсів, що в свою чергу порушує їх функціональність.

Хвороба Кройцфельда—Якоба — захворювання людини (поки що невиліковне), спричинене накопиченням в людському організмі мутагенних пріонів.

Причини захворювання

Ймовірними причинами захворювання може стати споживання ураженого м'яса хворих (на коров'ячий сказ) тварин (яловичини, баранини) або навіть коров'ячого молока чи виробів з нього (наприклад, шоколадні батончики, молочний шоколад, сухе молоко, що входить до складу капучіно, борошняні вироби — печиво, вафлі тощо). Також можна заразитися від іншої інфікованої людини при переливанні крові чи пересадці органів.

Збудник

Збудником захворювання Кройтцфельдта-Якоба є пріон — білок, що не містить у собі нуклеїнових кислот. Пріони значно менші за розмірами від вірусів, вони є в організмі кожної здорової людини, зокрема в лімфоцитах, на поверхні нервових клітин.

Патогенними вони стають при мутації гена, що їх кодує. Так утворюється білок з інфекційними властивостями і починається ланцюгова реакція перетворення нормального пріонового білка на стійкішу патогенну форму, яка витримує дію формальдегіду, високих температур, іонізуючої радіації, протеолізу.

Поки триває інкубаційний період (він може тривати від кількох місяців до кількох років), відбувається накопичення «хворих» пріонів у нервовій системі, які згодом починають руйнувати нейрони. Внаслідок цього уражені частини мозку набувають характерного губчастого вигляду. Оскільки пріони є від народження у кожної людини, то не виникає імунної відповіді на дію патогенних пріонів, тобто внутрішніх захисних механізмів проти цієї інфекції немає.

Клінічна картина

На початку хвороби характерними симптомами є:

перепади настрою,

легке похитування,

погіршення пам'яті,

посмикування м'язів та їх атрофія.

Згодом виникає глибоке недоумство, порушується мова, хворі перестають реагувати на оточуючих, стають дезорієнтованими. Смерть настає при наростанні паралічів, недоумкуватості і коматозному стані.

Спадкові захворювання виникають внаслідок змін спадкового апарату клітин (мутацій), які викликаються променевою, тепловою енергією, хімічними речовинами (у тому числі й лікарськими) і біологічними факторами (вірусами, мігруючими елементами — транспозонами, глистяними токсинами тощо).

Ряд мутацій спричинюється генетичними рекомбінадіями (у людини при кросинговері), недосконалістю процесів репарації, помилками біосинтезу нуклеїнових кислот і білків.

Причиною молекулярних, так само як і хромосомних захворювань є пошкодження нитки ДНК у статевій або в соматичній клітині. Різниця між цими захворюваннями в тому, що при молекулярних захворюваннях у молекулі ДНК пошкоджений один або кілька генів, тобто порівняно невелика частина ДНК, а тому великих морфологічних змін у хромосомах не відбувається. Генетичні зміни мають молекулярний характер, а тому і називаються молекулярними спадковими захворюваннями.

При хромосомних захворюваннях зміни в молекулі ДНК займають більші ділянки, через це формування хромосом проходить неправильно. В цьому випадку під мікроскопом помітні якісні (морфологічні) або кількісні зміни хромосом.

Мутації зачіплюють як соматичні, так і статеві клітини. Розрізняють геномні (зміна геномного набору хромосом), генні (зміни структури гена) мутації і хромосомні аберації. Геном людини складається з 23 хромосом у статевих клітинах (гаплоїдний набір) —п і 46 хромосом (диплоїдний набір) —2л у соматичних клітинах. Зміна структур хромосом або кількості їх і призводить до хромосомних мутацій.