Контрольні питання

1. Що ви розумієте під м’ясною продуктивністю худоби?

2. Охарактеризуйте основні закономірності формування м’ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби.

3. Які фактори впливають на м’ясну продуктивність худоби м’ясних порід?

Рекомендована література

1. Довідник по м’ясному скотарству. Зубець М.В. та ін. / К.: Урожай, 1994. – 208 с.

2.Ланина А.В. Мясное скотоводство. – М.: Колос, 1973.-280 с.

3.Підвищення м’ясної продуктивності великої рогатої худоби / О. Г. Тимченко, М.В. Зубець, В.С. Козир та ін.. – К.: Урожай, 1988. – 124 с.

4.Переверзєв Д.Б. Интенсивная технология производства говядины. – Л.: Агропромиздат, 1989. – 223 с.

5.Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / Костенко В.І. та ін.. – К.: Урожай, 1995. – С. 144-165.

Тема 4. – скороспілість м’ясної худоби(

Мета заняття. Опанувати поняття скороспілості тварин та її роль у вирощуванні м’ясної худоби.

Зміст заняття. Скороспілість – це здатність організму досягти високого ступеня свого розвитку, який забезпечує можливість раннього використання тварини для відтворення стада або одержання продукції без шкоди для їх здоров’я, життєздатності та довговічності (Свечін К.Б., 1976).

Скороспілість – це біологічна властивість організму. Вона визначається швидким ростом і розвитком органів і тканини організму в цілому, який тісно пов’язаний з обміном речовин, і повністю може проявитись лише за максимальної відповідності умов зовнішнього середовища спадковим якостям тварин.

Основним критерієм скороспілості є вік тварини, коли вона може бути використана людиною з певною метою. У м’ясному скотарстві скороспілість – це вік молодняку, коли він досягає забійної зрілості.

Скороспілість тварин характеризується раннім посиленим розвитком м’язів, високим приростами живої маси, більш раннім закінченням росту, швидким розвитком бажаних пропорцій. Вони у ранньому віці і при відносно невеликій живій масі досягають такого співвідношення тканин, органів і частин тіла, яке властиве дорослим тваринам пізньостиглих порід при більш високій живій масі.

Скороспілі тварини досягають забійних кондицій на ранній стадії свого розвитку і, як правило, мають досконаліші м’ясні форми. Для них характерний широкий глибокий (діжкоподібний) тулуб, короткі голова, спина і ноги, круто вигнуті ребра.

У скороспілих тварин раніше закінчується інтенсивний синтез м’язового білку з білкових речовин корму і починає розвиватись жирова тканина. Раннє осалювання тварин зумовлюється досягненням організмом певного ступеня розвитку, для якого характерне зниження інтенсивності окислювальних процесів. Скороспілість позитивно корелює з співвідношенням м’язової, кісткової та жирової тканин, масою туші, забійним виходом, оплатою корму.

Скороспілість є видовою і породною особливістю, тобто спадковою. Проте, значний вплив на прискорення індивідуального розвитку, що супроводжується підвищенням скороспілості, мають умови зовнішнього середовища (годівля, утримання тощо). особливого значення це набуває в сучасних умовах, коли кінцевою метою м’ясного скотарства ставиться збільшення виробництва яловичини в коротші строки і при зменшенні витрат кормів на одиницю продукції.

Серед спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби породи скороспілі (герефордська, абердин-ангуська, волинська тощо) та пізньостиглі (шароле, кіанська, українська м’ясна тощо).

Завдання 1. Опанувати суть скороспілості м’ясної худоби та дати характеристику скороспілих і довгорослих порід худоби.