Контрольні питання

1. Дайте коротку характеристику галузі спеціалізованого м’ясного скотарства.

2. Охарактеризуйте основні етапи створення галузі м’ясного скотарства в Україні.

Рекомендована література

1. Баранівський О.П. Стан аграрної галузі в Україні. // Пропозиція. – 2005. - № 3. – С.10-11.

2. Білогірський О., Вдовиченко Ю., Шаран П. Розведення та селекція м’ясної худоби в Україні.//Тваринництво України. – 2004. - №4. –С.2-4.

3. Буркат В.П. Концептуальні підходи до формування галузі м’ясного скотарства.//Тваринництво України. – 1997. – № 4.-С.9-11.

4. Вдовиченко Ю.В. Проблеми розведення м’ясної худоби в Україні.//Вісник Сумського нац. ун-ту: Наук.-метод.журн. – Суми, 2002.-Вип. 6.-с.272-276.

5. Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство: аспекти галузі.//Тваринництво України.-1977.-№4.-С.15.

6. Доротюк Е. Спеціалізоване м’ясне скотарство.//Тваринництво України. – 1993. - № 6. – С.16-17.

7. Доротюк Е.М. Створення галузі м’ясного скотарства в Україні.//зб. наук. праць інститут тваринництва УААН. – Х., 1999.-Вип.38.-С.15-19.

8. Доротюк Э.Н., Глотова Г.А. Состояние и перспективы развития мясного скотоводства в Украине. //Молочное и мясное скотоводство. – 1991. – Вып.78. – С.3-6.

9. Зубець М.В., Буркат В.П. основні положення Концепції розвитку м’ясного скотарства в Україні.// Вісник аграрної науки.-1999.-№ 11. – С.5-11.

10.Концепція м’ясного скотарства в Україні на період до 2010 року / Ю.Ф.Мельник, М.В. Зубець, В.П.Буркат та ін.. – К., 1999.-67 с.

11.Сучасний стан і перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні./ Е.М. Доротюк, М.І. Карташов, В.Г. Прудніков, М.А. Піненко // Проблеми зооінженерії та ветмедицини: Зб.наук.праць / Харківський зооветінститут. – Х., 1998. – Вип.. 3(27).-С.3-7.

12.Тимченко О.Г., Зубець М.В. та ін.. М’ясне скотарство. – К. : Урожай, 1991.-192 с.

13.Шкурін Г. Основні напрямки розвитку м’ясного скотарства. // Тваринництво України. – 1997.- № 4. – С.4-7.

14.Шкурін Г. Створення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства. // Тваринництво України.- 1995. - № 8. – С.1-2.

Тема 3. – Формування м’ясної продуктивності худоби та фактори, що її зумовлюють

Мета заняття: Вивчити закономірності формування м’ясної продуктивності худоби в онтогенезі та набути навичок їх використання з метою спрямованого вирощування тварин бажаного типу.

Зміст заняття. Під м’ясною продуктивність розуміють кількість і якість м’яса в туші забитої тварини. Яловичина (м’ясо великої рогатої худоби) складається з м’язів, жиру, хрящів, сухожиль і кісток, співвідношення між якими у процесі росту і розвитку змінюється. У новонароджених тварин скелетні м’язи розвинені слабше, ніж кістяк. У постембріональний період швидкість росту м’язів зростає і досягає максимуму у період з 4-6 до 14-18-місячного віку. Причому, найінтенсивніше ростуть м’язи задньої частини тіла і задньої кінцівки, коефіцієнт приросту яких складає 7,74 (проти 5,99 м’язів передньої кінцівки).

З настанням статевої зрілості тварин починається поступове відкладання жиру з одночасним зниженням синтезу білка. Через це у молодняка до 18-місячного віку збільшується кількість високоякісної м’язової тканини з помірним жировідкладанням. Це зумовлює зміщення відношення маси внутрішніх органів до маси тіла і, як результат, підвищення забійного виходу.

Вікові зміни морфологічного складу тіла тварини визначають зміни в його хімічному складі. З віком в тілі тварини зменшується вміст води, а жиру, протеїну і мінеральних речовин – збільшується.

Стадії розвитку організму змінюються у строгій послідовності, а сам розвиток організму і його органів – незворотний. На нього впливають численні фактори: генетичні, які зумовлюють верхню межу росту, і паратипові (негенетичні), які визначають фактичний рівень росту та розвитку й, звісно, м’ясної продуктивності.

Генетичні фактори – спадковість тварини – проявляється в породних та індивідуальних особливостях. Тварин спеціалізованих м’ясних порід та м’ясного конституційно-виробничого типу мають вишу інтенсивність росту і оплату корму, у них в молодому віці формується великовагові туші з повноцінною «зрілою» яловичиною.

Одним із дієвих генетипових факторів підвищення м’ясної продуктивності і поліпшення якості яловичини є промислове схрещування маток молочних і комбінованих порід з м’ясними бугаями-плідниками, яке зумовлює прояв гетерозису.

З факторів зовнішнього середовища вирішальними є годівля, утримання і клімат.

Інтенсивність росту тварин перебуває в прямій залежності від споживання енергії поживних речовин раціону. Надмірна годівля («досхочу») може призвести, особливо у кастратів і жіночих особин, до раннього відкладання жиру, а значить - до швидкого зниження середньодобового приросту й оплати корму і одержання жирної яловичини. За низького рівня годівлі гальмується ріст і розвиток, знижується енергія росту, змінюються пропорції тіла, співвідношення органів і тканин. Це призводить до одержання погано обмускуленої туші з низькою якістю яловичини, тобто недобору продукції. За оптимальної повноцінної годівлі повністю використовується здатність тварин до росту і з найменшими витратами кормів на одиницю приросту.

При забої інтенсивно вирощених тварин одержують у ранньому віці достатньо важкі туші, високий забійний вихід і високоякісну яловичину.

Годівля молодняку великої рогатої худоби має бути диференційована з врахуванням породи, статі, віку, способу і умов утримання.

При вирощуванні молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід на м’ясо виділяють три основні періоди: молочний (до 6-8-міс. віку), період дорощування (до 12-14 місяців) та період відгодівлі (до 15-18-міс.), у довгорослих порід – до 18-24 міс. Такий поділ базується на вікових особливостях організму тварин.

У молодняку, який росте, приріст майже наполовину складається з м’язової тканини, а у дорослої худоби – за рахунок потовщення м’язових волокон внаслідок відкладання в них жиру. Тому відгодівлю слід завершувати у віці 14-24 місяці (залежно від породи). Коли поживні речовини м’яса знаходяться у найбажанішому співвідношенні.

Стать тварин впливає на їх ріст, розвиток, морфологічний склад туші, хімічний склад м’яса. Бички у порівнянні з кастратами і теличками, інтенсивніше ростуть, в їх м’ясі більше білка і менше жиру. Найбільше внутрішнього жиру – у кастратів. Кастрація знижує інтенсивність росту бичків і підвищує затрати корму на одиницю приросту. Проте, у кастратів ніжніше м’ясо.

Спосіб і система утримання має сприяти якнайповнішій реалізації генетичного потенціалу м’ясності. Цьому найкраще відповідає безприв’язне утримання, яке забезпечує достатню стимуляцію росту м’язової тканини. На прив’язі бички краще ростуть, у їх тушах на 8,6% більше м’якуша, але у ньому в 1,5 рази більше жиру. Найкраща якість м’яса у тварин при пасовищному утриманні.