Контрольні питання

1. Які вимоги ставляться при організації вирощування племінних бугаїв?

2. Як перевіряється статева активність бугаїв-плідників?

3. Охарактеризуйте тип годівлі племінних телиць.

4. Охарактеризуйте основні технологічні елементи використання маточного стада племгоспів.

Тема 19. – Генетичні основи удосконалення м’ясної худоби

Мета заняття. Опанувати способи оцінки племінних якостей м’ясної худоби.

Зміст завдання. Поліпшують генетичну якість стада в основному, шляхом селекції, успіх якої визначається спадковістю, генетичним зв’язком між ознаками, умовами утримання та годівлі.

До ознак, що зумовлені генетичними факторами, належать: форма і об’єм мускулів, розподіл в організмі жиру, здатність до утворення мармуровості мускулів, товщина мускульних волокон.

Частина ознак залежить одночасно від генетичних факторів і умов навколишнього середовища: швидкість росту, ваговий і лінійний ріст, колір м’яса й жиру, відношення маси задньої третини до маси туші, ніжність м’яса.

Деякі ознаки залежать від зовнішніх факторів: вміст жиру в туші, вихід пісного м’яса, температура плавлення жиру, аромат, смак м’яса та жиру.

Контроль селекційно-генетичних досягнень проводять шляхом визначення деяких показників, до яких відносяться середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт спадковості, селекційний диференціал, селекційний ефект тощо.

Кінцевим результатом оцінки селекційних досягнень у м’ясному скотарстві є облік матеріально-грошових витрат і затрат праці на одержання додаткової продукції. Одним із статистичних показників такої оцінки є собівартість приросту, яку використовують у випадку врахування всього циклу вирощування тварин до одержання кінцевої продукції. З віком тварин змінюються функціональна направленість організму і його вимоги до умов годівлі, що в свою чергу, впливає на продуктивність м’ясної худоби і якість м’яса.

Вивчення і застосування генетичних основ формування продуктивних і племінних якостей м’ясної худоби дає можливість глибоко пізнати особливості розвитку тварин і цілеспрямовано управляти процесами росту і формуванням м’ясної продуктивності, особливо у перші 1,5 року життя; створювати умови для максимального прояву генетичної інформації, закладеної в організмі, і визначення строків забою тварин.

Завдання 1. Вивчити і описати показники, за якими проводиться оцінка генетичної якості стада м’ясної худоби.

Контрольні запитання

1. Назвіть ознаки м’ясної худоби, що зумовлюються генетичними і паратиповими факторами.

2. За якими показниками проводиться контроль селекційно-генетичних досягнень у м’ясному скотарстві?

3. Охарактеризуйте значення знання генетичних основ формування продуктивних і племінних якостей м’ясної худоби у організації цілеспрямованого її вирощування і ефективного використання.

Тема 20. – Ознаки відбору м’ясних корів

Мета заняття. Опанувати селекційні ознаки м’ясних корів і набути практичних навичок їх оцінки.

Зміст заняття. Визначити перспективу селекції м’ясних корів важко, бо у них має місце проблема біологічних зв’язків, за яких протиставляється поліпшення м’ясних і племінних властивостей, а також неможливість надання переваги селекції якоїсь одної вирішальної ознаки.

Залежно від системи утримання м’ясних корів і того, що єдиною їх продукцією є теля, відбір проводиться за такими ознаками: добра пристосованість до екстремальних умов, невибагливість, здатність оптимально використовувати власні жирові відкладення, легкість отелень, плодючість, молочність, крупність, тип будови тіла, жива маса новонароджених телят, материнські якості, довголіття і строки господарського використання.

Завдання 1. Вивчити і описати ознаки відбору м’ясних корів.