VII. Автоматизація патенто-інформаційної діяльності.

Розробка нової техніки неможлива без патентної інформації. Цінність патентної інформації – тільки 10% нових технічних рішень, які є в патентних документах, можна знайти в інших джерелах науково-технічної інформації.

Підвищення ефективності в-ва та економіки країни значною мірою визначається якістю інформаційного забезпечення. 5 млн. Статей, 1 млн. патентів, а загальний потік науково-технічної інформації - 10 млн. одиниць в рік. На оного інженера в світі біля 1500 сторінок текста в день. Затрати на систему наукової інформації в США – 1\4 витрат на наукові дослідження. Витрати від недостатньої інформації керівників в різних галузях народного господарства країни складають ~ 5 % національного доходу.

Автоматика, телемеханіка, обчислювальна техніка, приладобудування – 70 -80% публікації в патентній інформації. По даним, в США на Німмечені кожна десята НДР дублікується.

Патентно-інформаційна діяльність – збір, збереження, пошук та розповсюдження патентної інформації, а також її аналітико-синтезна переробка. Задачі :інформаційне забезпечення розробників нової техніки; узагальнення даних для прогнозування розвитку науково-технічного процесу; виявлення перспективних напрямів в окремих предметних областях;

вдосконалення засобів та методів інформаційного забезпечення.

Найбільш суттєвий напрям підвищення ефективності патентно-інформаційної діяльності – комплексна автоматизація фунцій та процесів. Суть цих процесів - одноразовий ввід даних та їх багаторазове використання, в тому числі в режимі ТК мережі.

Інформаційна система – інтегрована обробка даних, системи колективного користування, бази даних, діалоговий режим роботи. Тепер ці системи стали інформаційно-пошуковими системами (ІПС); автоматизованими ІПС можуть бути двох типів: класифікаційні і дискретні.

В класифікаційних масивах даних розглядають як деяка впорядкована структура, побудована по заданому принципу (ІДК, МКВ). В дескретних пошуках здійснюється по ключовим словам, які утворюють тезаурус даної системи.

Ознака системи визначається видом пошуку, який здійснюється в системі. Види патентного пошуку: тематичний (дискретні системи), іменний, нумераційний (класифікаційні системи).

І нформаційний запит на Документ, релевинтний природній мові

Тезаурус дескрипторів

Засоби індексування

Засоби організації інформаційного пошуку

Інформаційний

масив (база даних)

Релевантність – відповідність.

Рис. 1. Дискрипторна ІПС.

Дискриптори – сукупність ознак, які характерезують предмет пошуку.

Рис. 2. Автоматизована інформаційна система.

Фунції адміністратора бази даних – захист та збереження даних, секретність управління і доступ до інформації.

В СУБД виділяють три рівні представлення даних – концептуальний, внутріній, зовнішній.

Широкого розповсюдження набувають процеси автоматичного індексування. Методу аналізу текстів:

1. позиційний – «вага» слів залежить від «позицій» в тексті;

2. метод заголовків - основний зміст в заголовках;

3. – залежить між частотою використання слова в тексті і його значимістю;

4. синтаксичний – лінгвістика тексту;

5. метод – локалізації найбільш інформативні є певні місця тексту

Послідовність операцій автоматизованого патентного пошуку

• індексування запиту, тобто виділення пошукових ознак;

• складання пошукового плану та визначення стратегії пошуку;

• ввід пошукового плану в СУБД;

• аналіз проміжних результатів та замовлення копій;

• отримання повного друкованого звіту.

Патентною інформацією володіють організації двох типів: патентні відомості; державні та комерційні інформаційні фірми. Найбільш потужні патентно-інформаційні фірми: ІНПАДОК ( INPADOK) – АВСТРІЯ, CAS, BRS SDC – США. ПЕРГАМОН ( PERGAMON) Великобританія

В європі є ряд фірм, які здійснюють доступ до великого числа баз даних, які належать різним власникам:

BRS - 84 бази , SDC – 66 баз.

Інформаційні технології:

1. зберігаючі – економія праці, часу, ресурсів (управлінські пошукові, передача інформації)

2. раціоналізуючі – автоматизовані системи замовлення квитків, бронювання місць, фінансових розрахунків.

3. Створюючі (творчі) системи переробки та використання інформації, які виключають людину як складову частину так званий «мозковий штурм» проблеми з використанням ВД, ЕОМ, моделювання, статистичних матеріалів.

Розвиток технічних засобів інформатики має два напрями

1. розробка та створення великих та малих ЕОМ;

2. розвиток мереж передачі даних.

Досконала система патентного пошуку забезпечує:

• прямий доступ до пошукових масивів в діалоговому режимі;

• включення в базу даних як текстової, так і графічної інформації;

• пошук повсім бібліографічним елементам, в т.ч. індекси МКВ, повному тексту заголовку, реферат, основний пункт формули винаходу;

• ввід, коректування та вивід даних в режимі прямого доступу;

• забезпечення передачі даних по каналам та вивід даних на друк.

Розвиток технології оптичних дисків (ОД) :

1. Відеодиски «Zazervition» 1981 діам =30 см., на кожній стороні до 54 тис. відеозображень. Пошук по порядкованому номеру кадра. Основний недолік необхідність трансформації телевізійних стандартів. Невисока роздільна здатність.

2. СD – компактні аудіодиски.

3. СD- ROM Compact Disk –Read Quly Mewory 80 р. діам. 12 см. ~ 600 М байт інформації – 12 тис. сторінок тексту. Інформаційна ємність СD- ROM = 300 М байт (все інше довідково-пошуковий апарат до інформації).

4. СD- I. Фірми Phlips та Soni. Це є комплексні носії, який включає текстову, звукову та графічну інформацію. Мікропроцесор програвач дозволяє розділити різні види інформації.

5. Цифрові оптичні диски ( DOD). Технологія OROM (optical...) діам. 9, 13, 20 см. Запис і відтворення з постійною кутовою швидкістю (СD- ROM постійна лінійна швидкість). Ємність ~ 250-350 М байт, але швидкість пошуку в 10 раз більша, ніж на СD- ROM .)

Підтверджені дані про 50-літній термін зберігання даних на OD.

Оптичні запам'ятовуючі карти – 880 стор. Тексту записують на 35-мм полосі по кредитній карті.

Основні переваги - вартість ~ 1 $.

Фірма Praus-Zingyal (США) – жорсткі магнітні диски. Зберігання в 4 рази надійніше, вартість – набагато менша.

Основна вимога при патентному пошуку – повнота, але пошук повний текстам має високий рівень інформаційного шуму. Необхідність проглядати велику кількість нерелевантних документів часто робить весь пошук беззмістовним. Вихід – створення двох-трьох контурних ІС з взаємодоповнюючими базами даних різних типів.

Одна БД дає можливість отримати 50-60% потрібної інформації. Режим перехресного пошуку - безпосередній доступ до декількох БД без необхідності повторно вводити пошукові терміни. Діє в сучасних потужних інформаційних мережах.

Локальна мережа

В межах невиликої території локальна мережа забезпечує передачу даних з швидкістю 1Мб/с при відносно невеликих витратах. Конфігурація мережі:

1. Зірка – центральний вузол є слабким місцем в той же час його наявність срощує ф-ії всіх інших вузлів.

2. Кінцева структура – децентралізована.Повідомлення рухається по колу від вузла до вузла незалежно від адрусу, поки не попаде в центральний вузол.В цьому випадку кожний вузол повинен бути здатний розпізнавати тільки своє повідомлення, тобто мати активний ретранслятор.

3. Шина – від вузла – джерела інформація пакет розповсюдження приймає тільки свої пакети інформації. Застосовується ієрархічний тип взаємодії.

Розповсюдження патентної інформації.

Повні тексти винаходів записує в базах даних.

Це дозволяє:

1. проводити пошук релевантних документів по світовому потоку документів;

2. організовувати випуск повних текстів на мікроносіях. СОМ - система – Computer Output Microform;

3. з фпагментів без даних можна формувати по замовленню різних інформаційні видання.

Система CAR Computer Assioted Retrill - для збереження та пошуку мікрофіш з бар-кодами (ідентифікація документів).

Компанія RPS – Rapid Patent Service – найбільш в світі приватний розповсюджувач патентів документації.

Вузьке місце в мережах передачі даних - канали зв'язку, які обмежують швидкість передачі телетекст.

Електронна пошта.

Електронана пошта – використання електроних методів передачі та обробки інформації для обміну кореспонденцією по аналогії з поштою.

Дві форми електронної пошти в патентно – інформаційній діяльності:

1. електронна передача патентних документів по замовленню споживача;

2)встановлення постійних службових зв'язків між електонними «поштовими скриньками» різних відомств;

По своїй сутті електронна пошта створює передумови для масового впровадження «безпаперової технології». Вся інформація, яка діє при обміні, зберігається в пам'яті комп'ютерів, а на папір виводяться тільки потрібна інформація з потрібним тиражем.

Принцип роботи електронної пошти – користувач з терміналу може передавати повідомлення з вказанням адресу. Повідомлення попадає в комп'ютер, який після необхідного сортування направляє його у відповідний файл адресату. Користувачі системи при перегляді своїх файлів знаходять повідомлення, які їм поступили. Для передачі оригіналу використовується факсимільний зв'язок, який є складовою частиною електронної пошти. Факсовий зв'язок забезпечує передачу документальної інформації любого типу (тексту, газету, графіку, фотографії і т.д.) при повній автоматизації процесів передачі та прийому.

Переваги електонної пошти:

1. непотрібна присутність отримувача на другому кінці лінії;

2. незалежність від відстані між абонентами;

3. вільний доступ до поштової скриньки.

Системи штучного інтелекту в патентно-інформаційній діяльності.

Знання в системах штучного інтелекту реалізуються в спеціальних структурах, які називають базами знань.

В базах знань на спеціальній мові представлена сукупність всіх відомомтей про предметну область, яка відображає фактичну інформацію, правила та умови.

Знання представляються модульно з допомогою правил формальної логіки. Сукупність методів та систем моніпулювання знаннями називається інженерія знань.

Системи штучного інтелекту мають три класи:

1. інтелектуальні інформаційно-пошукові системи

Ці системи мають розвинуті логічні засоби, придатні для імітації різних аспектів розумової діяльності людини.

Головна риса цих систем – здатність імітувати хід людських міркувань в умовах неповної інформації. Можливість інтелектуальної ІПС:

• пошук знаходженя та селекція релевантної інформації по розв'язаній проблемі.

• використання її в пошуку розв'язку, імітації роздумів спеціаліста-експерта;

• підтвердження або відхилення знайденого розв'язку.

2. розрахунково-логічні системи – сладні моделі;

3. експертні системи – спрощено це програмовані комп'ютерні системи, чкі складаються з двох основних вузлів. В одному будуються гіпотези та робляться висновки, а в другому зберігаються специфічні знання та інформація. Проводиться оцінка невизначених ситуацій.

Склад експертної системи: 1) база знань; 2) блок пояснень; 3) блок логічних висновків; 4) інтерфейс.

Два канали поповнення бази знань:

• опис винаходів, інструкцій та інших патентних документів.

• знання від спеціалістів-експертів.

Інформаційна мережа (ІМ)

ІМ – інформаційний центер та мережі передачі даних.

Сладові довільної мережі :

1. Фізична мережа, яка складається з комутаційних процедур та каналів зв'язку;

2. Потік повідомлень, який рухається по мережі у відповідності з методом передачі з проміжним збереженням;

3. Множина операційних правил, по яким обробляється потік повідомлень.

Програмні засоби спряження ЕОМ з мережею мають наступні рівні: фізичний, електричний, логічний та процедурний.

Протокол – система програмних засобів для повного спряження ОС мережі – спеціальне програмне забезпечення мережі.

Мережа з комунацією каналів – телефонна мережа.

Наступний етап – комутація повідомлень, тобто з'єднання відбувається в момент передачі інформації.

Метод патентної комутації – повідомлення розбивається на окремі блоки фіксованої довжини. Кожний має службовий підблок, який включає адрес доставки.

Пакети передаються по принципу нагромадження та відправки при наявності шляхів проходження.

Основна перевага – між відправником та отримувачем немає фізичного з'єднання, а пакети від різних користувачів по різним шляхам передається адресату. На приймальній стороні з пакетів збирається повідомлення.

Комутаційний процесор (вузол) записує вхідні інформаційні пакети в пам'ять даних, де вони зберігаються до отримання підтвердження. Вузол перевіряє ці пакети на наявність помилок, і по адресу призначення передає їх при наявності лінії.

Пересування пакетів по мережі відбувається «стрибками» від одного вузла до іншого. Якщо «сусід» приймає пакет (тобто немає помилок і є місця в пам'яті) то він направляє назад квитанію про успішну передаче пакету. Якщо «квитанція» немаєна протязі таймауту, то передача пакету повторюється.

Кретерії обслуговування патентної комутації:

1. Датаграмне – пакети від джерела інформації і наступають в мережу і направляють далі в порядку, незалежному від їх надходження в мережу тому на приймальному пункту треба провести впорядження пакетів для відтворення повідомлення.

2. Віртуальне – з допомогою спеціальної сигналізації спочатку для пакету вибирається маршрут в мережі. Задача мережі – забезпечити постеплення пакетів даних до місця призначення в правильній послідовності. Фізичне з'єднання між відправлення та отримувачем може в даний момент бути відсутнє, але пакет передається по так званому віртуальному шляху і наближається до отримувача. Може бути декілька віртуальних шляхів. Тут головну роль відіграє спеціальна процедура сигналізації.

Діалог комп'ютерів неможливі без процедерних правил. З точки зору формальних процедур взаємодії. Комп'ютерна мережа – множина дистрибутивних процесів, які організовані в деяку ієрархічну структуру. Протоколи, тобто формальні правила, дозволяють узгодити взаємодію в мережі комп'ютерів, терміналів, комутаційних вузлів та апаратурі передачі даних.

Весь процес взаємодії в мережі представляє собою ієрархію рівнів. В світі розроблена ієрархія з семи рівнів, в яку складаються всі можливі процедури, правила та дії. Підсистема одного рангу на кінцях мережі створює відповідні рівні. Взаємодія в окремих підсистемах визначається своїми протоколами, а сусідні рівні ( по вертикалі) взаємодіють одним з одним через міжрівневий інтерфейс.

По міжнародній стандартизації розглядаються наступні рівні :

1. Фізичний – здійснює керування фізичним каналом тобто визначає електричні та механічні характеристики підключення до апаратури передачі сигналів каналу зв'язку (величини напруг, довжина імпульсів). Якщо виконані умови першого рівня, то можна переходити до виконання правил наступного.

2. Канальний – організовує канал, слідкує за його з'єднанням та роз'єднанням. Він забузпечує передачу даних через апаратуру в канал.

3. Мережевий – виконує функції маршрутизації інформації адресації та керує потокими інформації.

4. Транспортний – відповідає за передачу даних від джерела до адресата. Вказаних чотири рівні визначають транспортний сервіс.

5. Сеансовий – забезпечення проведення сеансів зв'язку їх підтримування та закінчення.

6. Представницький – відповідає за взаємодію процесів, представляє дані у відповідності з програмою користувача.

7. Прикладний – відповідає за виконання програм користувача, змістом яких є інформаційно-довідникові або обчислювальні роботи.

HDLC – High Zivel Data Zink Control Procedure – міжнародний протокол керування інформаційним каналом.

Х. 25 – стандарт для протоколів трьох нижніх рівнів.

Мереживий доступ до баз даних.

1966 – перші спроби створення мережі з пакетною комутацією (Великобританія).

Internet, Arpanet EIN, Mark III, Europen – маркетинг ліцензійної тематики.

Три режими доступу до бази даних :

1. пакетна обробка запитів;

2. віддаленний доступ по каналам зв'язку;

3. локальний доступ з терміналів.

Функції диспетчера абонентної мережі :

1. перевірка повноважень користувача;

2. ввід узагальнених даних;

3. опрацювання статистичних даних;

4. ввід файлів товарифів;

5. здійснення функцій електронної пошти;

6. оперативне керування в режимі діалогу з використанням різноманітних меню.

2 Файл з даними Файл

1

про заявки публікації

3

4 Електронні

5 публікації,

Публікації

7 на папері.

3

8

Рис. 3. Схема діловиробництва в патентному

Відомстві Японії. Інформація

Інф. служба

Електронні

дані

Папір

1. отримання заявки; 2. заявки та зміни; 3. діалоговий режим; 4. ОД;

5. паперові носіє; 6. відправлення; 8. пошта (паперовий носій); 9. інформація про публікації; 10. публічна бібліотека; 11. патентна бібліотека; 12. діловиробництво по заявкам; 13. заявки; 14. зміни; 15. автоматизовані засоби; 16. експертиза та товарна експертиза; 17. документи при визначенні рівня техніки; 18. пошук.

Важливий момент – дієздатність електронної інформації як юридичного документу.