Система класифікації винаходів

Основним засобом організації і пошуку інформації у світовому патентному фонді є системи класифікації винаходів. У ряді країн дотепер застосовуються національні класифікації винаходів (НКВ). Однак зростання обсягу світового патентного фонду і розвиток міжнародного співробітництва призвели до необхідності створення єдиної класифікації - Міжнародної класифікації винаходів (МКВ). МКВ і НКВ являють собою багатоступінчасті системи ділення понять, організовані за принципом від загального до часткового, тобто побудовані по ієрархічному способу.

Міжнародна класифікація винаходів створювалася відповідно до положень Європейської конвенції про міжнародну патентну класифікацію (1954 р.). Органом по впровадженню МКВ є міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). У нашій країні МКВ була введена у ролі єдиної державної класифікації патентної документації в 1970 р.

МКВ охоплює всі галузі знань. В інформаційно-пошуковій мові МКВ використовуються слова, фрази і словосполучення природної мови, постачені алфавітно-цифровою нотацією.

Усі сфери матеріального виробництва в МКВ підрозділяються на розділи, класи, підкласи, групи і підгрупи.

Перший класифікаційний ряд складається з восьми розділів, що позначаються заголовними латинськими літерами:

А – «Задоволення життєвих потреб людини»;

В – «Різні технологічні процеси»;

С – «Хімія і металургія»;

D – «Текстиль і папір»;

Е – «Будівництво»;

F – «Прикладна механіка, освітлення й опалення; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси»;

G – «Фізика»;

Н – «Електрика».

Розділ підрозділяється на класи, індекси яких складаються з індексу розділу і двозначного числа, наприклад А 01. Індекс підкласу складається з індексу класу і заголовної латинської літери, наприклад А 01 В.

Кожен підклас розбитий на підрозділи, називані рубриками. Серед рубрик розрізняють основні групи і підгрупи. Індекс основної групи складається з індексу підкласу, за яким іде одне-, двох- або тризначне число із символом 00 після косої риси, наприклад А 01 В 21/00. Підгрупи підпорядковані основній групі. Індекс підгрупи складається з індексу підкласу, за ним іде одне-, двох- або тризначний номер групи і двох або тризначний номер (замість 00) після косої риси, наприклад А 01 В 21/35.

Ступінь підпорядкованості між підгрупами в групі визначається зрушенням тексту вправо і крапками, що стоять перед текстом підгрупи, а не привласненими їм індексами. Підгрупа підпорядковується найближчій підгрупі з меншим зрушенням тексту і має на одну крапку менше. Крапки, що стоять перед текстом, як би заміняють собою текст ієрархічно більш старших підгруп, щоб уникнути повторення.

МКВ періодично переглядається з метою удосконалювання системи з урахуванням розвитку техніки. Перша редакція МКВ діяла з 1 вересня 1968 р. З 1 січня 1990 р. набрала сили вже п'ята редакція. Опубліковані патентні документи, що класифікуються відповідно до визначеної редакції МКВ, містять вказівку на номер цієї редакції за допомогою постановки арабської цифри поруч із класифікаційним індексом у виді показника ступеня. Наприклад: МКВ, МКВ², МКВ³ , МКВ⁴. Починаючи з патентного документа СРСР №1005673, замість абревіатури «МКВ» проставляється міжнародний код ідентифікації 51 із указівкою відповідної редакції перед ним.

Приклад ієрархічного класифікування з використанням підгрупи з чотирма крапками:

Розділ

Клас

Підклас

Основна група

Підгрупа з 1 крапкою 23/18 .

Підгрупа з 2 крапками 23/26 . .

Підгрупа з 3 крапками 23/28 . . .