Республіка – форма правління, при якій вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, що обирається населенням країни на певний строк

Конфедерація об’єднання суверенних держав, яке створюється для виконання певних завдань

Імперія – складна, примусово утворена держава, яка складається з метрополії та її колоній і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії

Державний: верховенство, самостійність, повнота і непо-дільність державної влади як в середині країни та незалеж - ність і рівноправність країни у зовнішніх відносинах

Народний: повновладдя на-роду, який здійснює свою не-від’ємну і неподільну владу самостійно і незалежно від інших соціальних сил. Хара-ктеризується верховенством волі більшості при додержуванні прав меншості

Національний: повновлад-дя і політична свобода нацїї, її реальна можливість віль-но вирішувати всі питання національного життя, врахо-вуючи здатність політично-го створення самостійної

держави

Верховенство влади означає, що на території даної держави діють виключно закони цієї держави, виконуються приписи і веління тільки цієї держави.

Самостійність влади означає, що владні структури діють без втручання інших іноземних чи наддержавних факторів.

Повнота ( універсальність) влади – означає розповсюдженість державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські об’єднання країни.

Неподільність влади характеризується тим, що структури держави не допускають до управління державними справами інших іноземних або недержавних структур.

Незалежність і рівноправність в міжнародних відносинах являється внутрішнім і зовнішнім показником ступеня суверенітету кожної держави. Суверенітет може бути повним, або обмеженим в залежності від того, як дотримуються принципів верховенства, самостійності, неподільності її влади і спроможності незалежно і рівноправно вступати у зовнішні відносини з іншими державами без втручання іншого іноземного чи наддержавного фактору.

Панування та верховенство закону

Пріоритет прав людини над правами груп, класів, націй, держави

Утвердження суверенності народу як джерела влади, демократія

Взаємна відповідальність держави та особи

Забезпечення прав і свобод громадян

Поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову

Незалежність суду

Наявність Конституційного суду

Формування високої політичної і правової культури в суспільстві

Зв’язаність законом держави, її органів та посадових осіб

Пріоритет норм міжнародного права над нормами національного

Суть ідеї розподілу влади полягає в тому, що кожна із трьох влад у відповідності до своєї природи, характеру функцій і призначенням повинна виконувати лише свої повноваження, ні в якому разі не підміняючи одна одну. Важливо не тільки забезпечити чіткий розподіл компетенцій між різними державними органами, але й створити механізм їх взаємодії, систему взаємних стримувань і противаг. Тільки в єдності всі вони разом творять єдину державну владу.

Одним із важливих принципів організації державної влади, атрибутом правової держави є розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.