3. Соціокультурний аспект змісту навчання ім

Схема 2.5 Соціокультурний аспект навчання ІМ

Важливого значення на сучасному етапі розвитку середньої школи набуває соціокультурний аспект змісту навчання, який забезпечує формування соціокультурної компетенції.

Соціокультурна компетенція - система уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країни, мова якої вивчається, а також систему навичок та вмінь адекватно поводитись, спираючись на ці знання.

Змістову основу формування іншомовної соціокультурної компетенції становить певний мінімум фонових країнознавчих знань.

Фонові знання - це знання, які є характерними для жителів конкретної країни і здебільшого невідомі іноземцям. А це певною мірою ускладнює процес спілкування.

Наприклад: американцям добре відомо, хто такий “Homes Abe” (прізвисько президента Лінкольна), і що продають в магазинах Woolworth або “cent stores” (дешеві товари повсякденного вжитку); яка різниця між “express trains” і “local trains” в метро: “express trains”, на відміну від “local trains”, зупиняються лише на великих станціях.

Фонові знання реалізуються за допомогою певних мовних засобів. До таких засобів належать: фонова лексика та національні реалії.

Фоновою лексикою називається іншомовна лексика, що відрізняється лексичними фонами (рівень лексичного поняття при цьому співпадає) від лексики рідної мови.

Наприклад, якщо порівняти слова letter, letter-box з українськими - лист, поштова скринька, то в понятійному плані тут повне співпадання. Але відносно лексичного фону існують певні розбіжності, зокрема: англійське та українське оформлення листів, англійське та українське уявлення про поштову скриньку, її колір, розмір, місце розташування тощо. Тому наведені слова є прикладами фонової лексики етикету. Крім того фонова лексика може бути представлена фразеологізмами, афоризмами, формулами мовленнєвого етикету.

Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних вербальних та невербальних одиниць, які прийняті і пропонуються суспільством для встановлення контакту співрозмовників у бажаній тональності згідно з установленими правилами поведінки. Етикет виявляється в найбільш частотних побутових ситуаціях, починаючи з ранніх стадій спілкування. Існують вербальні та невербальні аспекти етикету. Вербальні аспекти етикету – це форми вираження привітання, прощання, вдячності, вибачення, схвалення тощо.

До невербальних аспектів етикету відносять елементи кінесики (національно обумовлені жести ), проксеміки (відстань між комуні кантами), фонації (акустичні характеристики мовлення, вигуки, звуконаслідування).

Так, наприклад, найбільш уживаними національно обумовленими жестами (кінемами) англійців є:

• жест, який супроводжує привітання Hi! Hellо!. Рука при цьому піднята на рівні голови долонею від себе;

• жест, що супроводжує слова прощання – розмахування зі сторони в сторону піднятою на рівні голови рукою долонею від себе;

• характерною для американців та британців лічбою на пальцях тощо.

Цікавими є також такі правила англійського мовленнєвого етикету:

• під час розмови не підходьте один до одного дуже близько. Стійте на відстані витягнутої руки;

• дивіться один одному в вічі;

• посміхайтеся;

• не перебивайте один одного.

Завдяки телебаченню та кіно діти знають значення вигуків: Wow (подив), Oops (досада, прикрість), Ouch (біль). Вони люблять їх вживати під час драматизації деяких сценок, що моделюють реальне спілкування.

Реалії – це назви притаманних тільки певним націям і народам предметів матеріальної культури, фактів історії, державних інститутів, імен національних і фольклорних героїв, міфологічних істот тощо.

До реалій відносяться безеквівалентні лексичні одиниці;

Безеквівалентні лексичні одиниці називають поняття, які не існують (не мають еквівалентів) в рідній мові. Наприклад, Tower, pub.

• абревіатури (the UK, the USA);

• назви іграшок (Barbie, Cindy, Teddy-bear etc.), тварин, дитячих та спортивних ігор (Bingo, Hide and seek, flying kite, cricket, soccer etc), одягу, взуття (T-shirt, jeans, trainers), їжі, напоїв (hot dog, fish and chips, hamburger, Coca-Cola), грошових одиниць (dollar, pence etc), свят тощо;

• персонажі відомих казок, фільмів, імена видатних діячів, історичних осіб, міфічних героїв, діячів культури, назви подій суспільного й культурного життя.