3.1. Напрями методологічних основ наукового дослідження

Конкретнонаукова (або частковонаукова) методологія - це сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв'язання конкретної дослідницької проблеми; це наукові концепції, на які спирається дослідник.

Пошуки методологічних основ дослідження здійснюють­ся за такими напрямами:

- вивчення наукових праць відомих учених, які застосо­вували загальнонаукову методологію для вивчення конкрет­ної галузі науки;

- аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної галузі;

- узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивча­ли дану проблему;

- проведення досліджень специфічних підходів для вирі­шення цієї проблеми професіоналами-практиками, які не лише розробили, а й реалізували на практиці свої ідеї;

- аналіз концепцій у даній сфері наукової і практичної діяльності українських учених і практиків;

- вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків. Виходячи з методологічних основ наукового дослі­дження, необхідно чітко відповісти на запитання про: передбачувану провідну наукову ідею, сутність явища (об'єкта, пред­мета дослідження), суперечності, що виникають у процесі чи явищі, стадії, етапи розвитку (або тенденції). Це і становить наукову концепцію дослідження.

Концепція — це система поглядів, система опису певного предмета або явища стосовно його побудови, функціонуван­ня, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню голов­них ідей. Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним, визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.

3.2. Методологія конкретнонаукового пошуку

Методологічний апарат конкретнонаукового пошуку включає:

- принципи організації та проведення наукового дослідження;

- методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;

- науковий апарат - понятійно-категоріальну основу наукового дослідження (актуальність, наукову новизну, евристичну теоретичну та практичну значущість, проблематику, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання).

Усі складові наукового пошуку в сукупності є основою методологічного апарату.

Основні принципи методології пізнання:

• принцип єдності теорії та практики;

• принцип об'єктивності, що потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище;

• принцип конкретності, що вказує на суттєві сторони та законо­мірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінки;

• принцип розвитку, що полягає в формуванні наукового знання з відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об'єкта пізнання;

• принцип закономірності, що потребує аналізу обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв'язків між ними.

Існують різні рівні методологічного аналізу, зокрема:

• динамічний рівень: світоглядна інтерпретація результатів науки, аналіз загальних форм та методів наукового мис­лення, його категоріального підходу;

• статичний рівень: принципи, підходи, форми досліджен­ня, що носять загальнонауковий характер;

• апалітико-синтетичний рівень, тобто конкретно-науко­ва методологія як сукупність методів та принципів дослід­ження, що застосовуються в тій чи іншій галузі науки;

• предметний рівень, тобто дисциплінарна методологія як су­купність методів та принципів дослідження, що використо­вуються в тій чи іншій науковій дисципліні конкретної га­лузі наук або на стику наук, де сама наукова дисципліна виступає основною формою організації наукового знання;

• міждисциплінарний рівень - методологія міждисциплінарного комплексного дослідження, що відповідно до логіки наукового пошуку є сферою взаємодії різних наук, коли отримання знан­ня про предмет дослідження можливе лише у взаємодії різних підсистем з урахуванням комплексного знання про предмет.

Основним елементом наукового пізнання, поряд із методоло­гію, є логіка наукового дослідження, під якою розуміють пев­ний шлях у науковому пошуку. Наукове дослідження вимагає логічної послідовності певних етапів, основу яких складає ра­ціональне мислення як відображення закономірностей реальної дійсності, що відповідає таким вимогам:

• конкретність;

• послідовність;

• обґрунтованість.