1. Політична свідомість: сутність і основні характеристики.

2. Історія становлення поняття “політична культура”. Структура та типи політичної культури.

3. Індивідуальна та соціальна обумовленість політичної культури. Політична культура в пострадянській України

Завдання 3.

Розподіліть наведені держави за наступними групами:

а) унітарні держави

б) складні унітарні держави

в) федерації

г) конфедерації

д) імперії

е) парламентські монархії

ж) дуалістичні монархії.

Іспанія, ФРН, Данія, Чехія, Індія, Йорданія, Швеція, Нігерія, Канада,Росія, Японія, Словені, Мексика, США, Швейцарія, Україна.

Дати відповідь на тестові завдання.

1. Група тиску, що захищає через органи влади свої економічні інтереси, це:

а) еліта.

б) фінансово-промислова група.

в) лобі.

г) клан.

2. Еліта, джерелом впливу якої є спадковість влади, це:

а) аристократія.

б) духівництво.

в) вищій бізнес.

г) бюрократія.

д) діячі культури.

3. Для гільдійської системи рекрутування політично еліти є властивою:

а) відкритість системи відбору.

б) вільна конкуренція кандидатів.

в) увага до особистих якостей кандидата.

г) велика кількість формальних вимог.

д) різноманітність форм залучення кандидатів.

4. Член соціальної групи чи організації, що може скеровувати її діяльність за рахунок особистого впливу, визначається як:

А. авторитет.

Б. керівник.

В. лідер.

Г. управлінець.

ВАРІАНТ 17.

Завдання 1.

Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “геноцид”, “геополітика”, “гласність”, “глобалізм”, “голосування”, “громадянство”, “громадянське суспільство”.

Завдання 2. Політичний маркетинг

План

1. Поняття, функції і види політичного маркетингу.

2. Дослідження політичного ринку. Вивчення суспільної думки. Функції опиту суспільної думки.

3. Виборча інженерія.

4. Імідж. Політичне рекламування.

Завдання 3.

Підберіть визначення, що відповідає кожному з перерахованих нижче ключових понять теми.

Поняття: політична партія, пропорційна система, політичний спектр, партійна система, мажоритарна система, суспільно-політичний рух.

1. Форма суспільно-політичної активності громадян, спрямована на захист їхніх інтересів або на вирішення певної суспільно значимої проблеми.

2. Система голосування, за якої перемагає кандидат, який отримав абсолютну більшість голосів.

3. Організований за участю партій спосіб реалізації політичної влади.

4. Відносно стійка політична організація однодумців, що має на меті здобуття влади або істотний вплив на неї.

5. Голосування за запропонованими партіями списками кандидатів і розподіл мандатів у відповідності до числа зібраних партіями голосів.

6. Уявне розташування партій вздовж або навколо певної осі таким чином, щоб властивості однієї партії плавно переходили у властивості іншої, сусідньої партії.

Дати відповідь на тестові завдання.

1. Що таке Римський клуб:

а) організація, яка займається дослідженням глобальних проблем;

б) міжнародна релігійна організація;

в) конференція керівників держав і бізнес-еліти з економічних питань;

г) феміністське об’єднання.

2. Партії, діяльність яких заборонено законом, називаються:

а) легальні.

б) опозиційні.

в) фашистські.

г) нелегальні.

д) неправлячі.

3. Пануюча політична група, що займає керівні посади в органах влади та безпосередньо здійснює владу, має назву:

а) бюрократія.

б) політичні лідери.

в) політична еліта.

г) державні службовці.

д) олігархія.

4. Теорію політичної еліти створили вчені:

а) Т. Гоббс, Дж. Локк, Ф. Бекон.

б) Н. Макіавелі, В. Парето, Г. Моска.

в) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін.

г) Платон, Арістотель, Конфуцій.

д) Ж-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є, Д. Дідро.

ВАРІАНТ18.

Завдання 1.

Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “декларація”, “делегат”, “демагогія”, “депортація”, “депутат”, “деспотизм”, “децентралізація”.

Завдання 2.

Політичне прогнозування

План

1. Специфіка, підстави й засади політичного прогнозування.

2. Політика як об’єкт політичного прогнозування: внутрішньополітичні, зовнішньополітичні та глобальні прогнози.

3. Принципи та методи політичного прогнозування.

4. Етапи вироблення прогнозу і критерії його ефективності.

Завдання 3.

Підберіть визначення, що відповідає кожному з перерахованих нижче ключових понять теми.

Поняття: тоталітаризм, авторитаризм, теократичний авторитарний режим, «активна» несвобода слова, «партія-держава», абдикація, «перехід» як тип суспільної трансформації, де легітимація влади, лібералізація недемократичного режиму.

1. Тип політичного режиму, який на позір допускає ідеологічний плюралізм та багатопартійність, а насправді влада перебуває в руках вузького кола осіб або диктатора, підтримується силою та вибірковими репресіями і фактично є не обмеженою законом.

2. Тип політичного режиму, за якого держава, очолювана єдиною партією, прагне контролювати не лише всі сфери суспільного життя, але й особисте життя громадян, домагаючись від них масової підтримки і відданості єдиній, нав’язаній згори ідеології.

3. Тип переходу до демократії, за якого відбувається швидка «добровільна» передача влади від старої до нової еліти під тиском масових рухів чи певних очевидних провалів у внутрішній або зовнішній політиці, що роблять владу старої еліти повністю нелегітимною.

4. Своєрідний симбіоз політичних інститутів, що є однією з головних ознак тоталітарного режиму, передбачає повне підпорядкування правлячою партією всіх державних інституцій, фактичне їх злиття з партійними органами, які дістають необмежену владу над суспільством.

5. Втрата владою правочинності, невизнання народом законності панування даної еліти через її неспроможність забезпечити ефективне управління державою.

6. Заміна політичного режиму і формування нових суспільних інституцій при збереженні правової неперервності, нереволюційний спосіб трансформації режиму.

7. Тип недемократичного режиму, який встановлюється після приходу до влади релігійних фанатиків і характеризується набуттям релігією рис політичної ідеології, що стає панівною в суспільстві.

8. Тип політичної поведінки, який нав’язується тоталітарним режимом своїм громадянам. Передбачає не лише їхнє беззаперечне підкорення владі, а й постійну активну підтримку режиму, систематичне демонстрування лояльності до нього.

9. Зменшення контрольованості суспільного життя недемократичною елітою, запровадження елементів демократії та самоуправління. Передбачає запровадження реальної багатопартійності та конкуренції у боротьбі за владу, послаблення контролю за ЗМІ, примирливе ставлення до акцій протесту. Одна із стадій переходу до демократії.

ВАРІАНТ 19.