
- •Назва єврорегіону та його місце розташування
- •Час заснування і підписання установчих документів,реорганізації або розширення та входження нових членів
- •Склад єврорегіону, площа території, кількість населення, місцерозташування керівних органів
- •Організаційна структура єврорегіону
- •Нормативно-правове забезпеченняфункціонування єврорегіону
- •Основні цілі, завдання і напрями транскордонного співробітництва в єврорегіоні
- •Основні проекти, які були реалізовані в єврорегіоні за історію його функціонування
- •Проблеми функціонування єврорегіону
- •Висновок
- •Використана література та джерела
Проблеми функціонування єврорегіону
Так, засади функціонування єврорегіонів у Польщі регулюють власні статути та положення. Функціонування Єврорегіону Глаценсіс залежить значною мірою від засад інституціалізації транскордонних контактів, які зумовлені:
ступенем зовнішньої та внутрішньої відкритості територій, які співпрацюють у межах єврорегіону (мова йде про спроможність до внутрішньої регіональної трансформації і до ефективного впливу на середовище);
величиною та глибиною проникнення транскордонної співпраці, яка є результатом багатогранних контактів інституцій, організацій, а також мешканців;
активністю прикордонної смуги, і зокрема, рівнем проникливості кордону.
Для координації і вдосконалення діяльності, пов’язаної із транскордонною співпрацею Польщі, в Раді Міністрів утворено Департамент Транскордонної Співпраці. Транскордонна співпраця є процесом, в якому регіони або територіальні уряди прикладають свої зусилля з метою спільного розв’язання певних проблем. Відносини територіальних органів влади з центральними носять координуючий, узгоджувальний характер.
Висновок
Традиція транскордонного співробітництва між Польщею та Чеською Республікою вже нараховує близько 20 років і, можливо, є найкращим прикладом серед всіх 7 польських транскордонних співпраць. Відносно тривалий досвід дозволяє визначити декілька факторів успіху. По-перше, задля успішного співробітництва у сфері планування over the borders важливо поєднати всі рівні управління в обох країнах. Це означає не лише горизонтальний діалог між відповідними рівнями з обох сторін кордону, але й також вертикальне консультування та висловлення інтересів між місцевими, регіональними та національними рівнями в кожній країні. По-друге, транскордонне планування – як будь-яке інше планування – є тривалим процесом, тому бажано підтримувати відносну стабільність структур та нерозривну наступність на рівні спеціалістів. По-третє, транскордонне планування повинно базуватися на новітньому методологічному досвіді, що буде запорукою відповідності документів національним системам. І по-четверте, плани транскордонного просторового розвитку повинні розроблятися шляхом справжньої міжнародної співпраці, а не використовуючи лише заготовки національних планів.
Єврорегіони переважно створювалися в останнє десятиріччя. Країни, чиї прикордонні території розвивали транскордонне співробітництво, стратегічною метою визначили вступ до ЄС. Це, в свою чергу, визначило пріоритети співпраці, використання однакових фінансових механізмів за програмами допомоги.
Єврорегіон створювався з чіткою метою вирішення спільних проблем в процесі вступу до ЄС. Передусім, це проблема підвищення життєвого рівня населення прикордонних територій, розбудови комунікаційної інфраструктури, охорони довкілля, взаємодопомоги у випадках катастроф та ліквідації наслідків стихійного лиха, співробітництва у сфері економіки, освіти, охорони здоров’я, культури тощо.
У діяльності єврорегіону задіяні широкі верстви населення, інформація про них представлена у пресі, на веб-сторінках. Особливий акцент зроблений на процедурах отримання фінансової допомоги за ініціативами ЄС, національними та регіональними програмами..