Інвестиційний клімат України

Як зазначалося вище, одним із завданням інтеграції країни є створення відповідного інвестиційного клімату.

Інвестиції ж є одним з найголовніших засобів, що дозволяє забезпечити вихід економіки з кризи та підвищити якісні показники господарської діяльності, якими визначається конкурентоспроможність та економічне зростання загалом.

На даний час існує значна кількість визначень поняття «інвестиційного клімату», проте більшість вчених трактують його наступним чином - сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні і визначають її привабливість для іноземного інвестора.

Сучасний стан інвестиційного клімату України є незадовільним. Про це свідчать індекси різних світових компаній, що складають рейтинги країн відносно привабливості їх інвестиційного клімату чи загального становища (рейтинг журналу «Euromoney», Institutional Investor, Індекс Глобалізації, рейтинг центру Heritage Foundation, Global Competitiveness Index та ін.).

За індексом економічних свобод, який у даний час становить 46.1, Україна займає 163 місце з 179 країн у рейтингу Heritage Foundation. Значення індексу України найнижче серед усіх країн Європи та не досягає середнього світового рівня. Країна належить до категорії «пригнічених» країн. Щоб перейти хоча б до категорії «переважно невільні» країни, індекс повинен зрости та становити як мінімум 50. Щодо саме інвестиційної свободи, то за 17 років цей показник ні разу не зріс, після кількох років стабільності на рівні 50 у 2003 р. він знизився до 30, а у 2010 р. до 20. Все це не сприяє залученню інвестицій, а лише погрішує інвестиційний клімат країни.

Відповідно до рейтингу Світового економічного форуму, якщо у 2008-2009 р.р. Україна відносилась до країн на стадії «розвитку за рахунок ефективності», то у 2010-2011 р.р. втратила позиції та знаходилась на перехідній стадії між «розвитком за рахунок базових факторів» та «розвитком за рахунок ефективності».

Щодо окремих показників, то за період з 2008 р. по 2011 р.:

• знизились показники якості інститутів, макроекономічної стабільності, ефективності ринку товарів і послуг, ринку праці, розвитку фінансового ринку, розміру внутрішнього ринку, конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу;

• підвищились показники інфраструктури, вищої освіти та професійної підготовки, технологічного рівня;

• незмінними залишились показники здоров’я та початкової освіти.

Хоча кількість прямих іноземних інвестицій, яка за 4 останні роки зростала (2008 р. - 35723,4 млн. дол., 2009 р. - 40026,8 млн. дол., 2010 р. - 44708,0 млн. дол., 2011 р. - 47205,7 млн. дол.), говорить про деяке покращення інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів, проте це відбувається насамперед через наявність в країні дешевої робочої сили джерел сировини та ресурсів, а також перспективних ринків збуту.

До десятки головних країн-інвесторів України входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Росія, Велика Британія, Австрія, США, Швеція, Віргінські острови, Франція.

До головних проблем формування інвестиційного клімату України насамперед слід віднести:

• недосконалість законодавства та політичну нестабільність загалом;

• процвітання корупції та відсутність дієвих методів боротьби з нею;

• зростання видатків на соціальну сферу;

• обтяженість податками.

У правовій сфері відбуваються певні зрушення, зокрема з метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів; усунуто адміністративний бар’єр для входження іноземного капіталу в Україну щодо обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій; утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України; розширено застосування декларативного принципу започаткування бізнесу. Проте все ж залишаються певні складнощі у сфері регулювання, складність системи ліцензування, обтяженість податками та інші.

В країні процвітає корупція, що явно негативно впливає на інвестиційний клімат. Україна займає чи не найостанніші позиції за показником корумпованості серед країн світу у рейтингу Transparency International. Індекс України становить 2.3 (0 – повна корумпованість, 10 – відсутність корупції). За 8 років даний індекс майже не змінився, що свідчить про відсутність дієвих методів боротьби з корупцією.

У країні спостерігається постійне та значне зростання видатків з державного бюджету на соціальну сферу, проте на разі не видно значного її покращення, яке було б пропорційне до підвищення видатків. Причиною цього насамперед є повільний темп впровадження дієвих соціальних реформ та відсутність системного підходу до регулювання даної сфери. Як наслідок до основних напрямків покращення інвестиційного клімату України вчені відносять наступні:

• удосконалення правової та нормативної бази, насамперед її спрощення та приведення до стандартів міжнародного права;

• усунення складностей у сфері оподаткування та розширення надання податкових пільг інвесторам;

• реструктуризація банківської системи;

• викорінення корупції шляхом, насамперед, забезпеченням прозорості процедур виконання адміністративних функцій, а також контролю над їх виконанням;

• покращення умов ведення бізнесу а підприємницької діяльності, насамперед, через спрощення дозвільної системи та сфери ліцензування;

• розвиток сфери інновацій;

• забезпечення відкритості інформації щодо інвестиційної діяльності в країні;

• розгортання мережі інвестиційних фондів і компаній;

• створення механізму якісного обслуговування інвестора («єдиного інвестиційного вікна »).