Інтеграція України до сот
Одним з етапів інтеграції України до європейської і світової економічної системи є її вступ, приєднання до Світової організації торгівлі (COT).
У макроекономічному вимірі вступ до СОТ є потужним стимулом для здійснення структурних реформ. Загострення конкуренції між українськими та іноземними виробниками на вітчизняному та зовнішніх ринках сприятиме перерозподілу ресурсів від неефективних застарілих виробництв до наукоємних сучасних підприємств та галузей. Конкуренція стимулюватиме реалізацію інноваційних програм, інвестиції в людський капітал та нові технології. Україна поки що слабо включена в інноваційні процеси і як наслідок має сировинний напрямок своєї промисловості й експорту. Перспектива економічного прориву можлива за умови інтеграції в конкурентоспроможну західну цивілізацію. Разом з тим приєднання України до СОТ та її подальша інтеграція до ЄС має відбуватися паралельно з розвитком сильних економічних відносин із Росією.
Вступ до СОТ надасть потужний поштовх для притоку іноземних інвестицій в економіку України. Україна має досить низький міжнародний інвестиційний рейтинг: тільки 112 місце серед 136 країн світу. Невисоким є й інвестиційний рейтинг окремих регіонів та їх промислових комплексів, щоправда у масштабах України у цьому плані краще виглядають Киш, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Львівська області .
Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що обсяги прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку після вступу до СОТ зростають. Так, у Болгарії уже в перший рік членства в СОТ інвестиції зросли в 3,7 рази, а в 1999 - 2000 рр. ще у 1,5 .
Також вступ України до СОТ є чинником формування сприятливого бізнес-клімату.
Для формування сприятливого бізнес-клімату відповідно до вимог СОТ державні органи влади застосували зниження митних тарифів і зміну податкового навантаження (ліквідацію податкових пільг), пристосування вітчизняних стандартів обліку та звітності до світових, розпочали трансформацію виробничих стандартів, визначили групи товарів, що підлягають ліцензуванню задля захисту вітчизняного виробника. Країни, що приєднуються до організації, беруть на себе певні зобов’язання з трьох напрямів: щодо державної підтримки; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів.
Загалом, Вступ до СОТ означає для України:
• інтеграцію до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі;
• доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок;
• створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій;
• більш широкий вибір товарів і послуг;
• отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшить її можливості брати участь у регіональних союзах і об’єднаннях.
Зовнішні чинники впливу на розвиток фінансового ринку України
Сучасний розвиток світової економіки супроводжується процесами інтернаціоналізації та глобалізації. Щоб долучитися до даних процесів, економіка країни має бути добре розвиненою та конкурентоспроможною.
Характер впливу фінансової глобалізації на національну економіку зумовлює вироблення виваженого підходу до регулювання валютно-фінансової сфери й удосконалення механізмів забезпечення економічної безпеки України. Глобалізація вимагає зробити універсальними інвестиційні процеси, уніфікувати механізми і технології функціонування фінансових ринків, а також посилення взаємодії суб’єктів господарювання різних країн на основі єдиних принципів та норм. [2]
Для країн з перехідною економікою глобалізація є вигідною, оскільки відкриваються можливості використання сучасних методів управління та запровадження новітніх технологій, вона відкриває доступ до нових ринків та інвестиційних джерел. Проте глобалізація несе також і загрози, у фінансовій сфері, серед яких найсуттєвішими є ризики, що пов’язані: з діяльністю транснаціональних корпорацій, з можливістю втрати незалежності та загостренням боротьби за інвестиційні ресурси. [2]
На початку XXI століття стрімкий розвиток сегментів вітчизняного фінансового ринку та економічне зростання перетворили його на один із найпривабливіших у Східній Європі секторів міжнародних фінансів. Із приходом в Україну потужного міжнародного фінансового капіталу на фондовий ринок, на вітчизняному фінансовому ринку активізувалися та інтенсифікувалися процеси інтеграції й конвергенції. [1]
Дія інтеграційного чинника полягає у потребі урахування нових підходів та основних складових перебудови регулювання, що зараз відбувається у світі. Це передбачає: уніфікацію процедур нагляду до установ різних сегментів фінансового ринку; впровадження нагляду, що базується на ризиках; контроль за власниками та керівниками фінансових установ; уніфіковані вимоги до корпоративного управління; стандартизовані процедури управління ризиками, активами і пасивами; посилення боротьби з відмиванням грошей; концентрацію та інтеграцію наглядових функцій, їх зосередження у єдиному регуляторному органі; здатність та готовність до ефективної співпраці з міжнародними фінансовими органами та об'єднаннями регуляторів. [2]
Одним з основних завдань держави за умов інтеграційних процесів є ефективне використання переваг від інтеграції до глобального фінансового ринку та, разом з цим, необхідні обмеження наслідків такої інтеграції. Саме така чітка і збалансована позиція України здатна забезпечити сприятливе політичне середовище для розвитку вітчизняного фінансового сектору.