3.14. Перша допомога при кровотечах
Кровотеча – це витікання крові з кровоносних судин внаслідок порушення цілісності їх стінки.
Кровотечі бувають внутрішні та зовнішні. Інтенсивність кровотеч залежить від площі та глибини рани (кількості ушкоджених судин), характеру ушкоджень, виду судини, що кровоточить. Залежно від виду ушкодженої судини розрізняють артеріальні, венозні та капілярні кровотечі.
Під час капілярної кровотечі кров сочиться по всій рані, витікаючи повільно по краплинах.
Під час венозної кровотечі кров має темно-червоний колір і витікає з рани повільно, рівномірним струменем. Небезпечним моментом венозної кровотечі, разом із значним об'ємом втраченої крові, є те, що при пораненнях вен, особливо шийних, може відбутися всмоктування повітря в судини через пошкоджені місця. Повітря, яке проникло в судину, може потрапити в серце і викликати смертельний стан – повітряну емболію.
Найбільш небезпечним для життя потерпілого є артеріальна кровотеча, коли з рани під великим тиском струмує яскраво-червона кров.
3.14.1. Як спинити кровотечу?
Капілярна кровотеча, що виникає при незначних і неглибоких пораненнях, найчастіше припиняється самостійно завдяки властивості крові зсідатися. Її можна легко спинити, наклавши на рану стерильну марлеву пов'язку.
При венозній кровотечі поранену кінцівку (руку чи ногу) необхідно відразу підняти. При невеликих кровотечах цього іноді достатньо, оскільки рана закупорюється утвореним згустком крові. Якщо цього недостатньо, то саму рану обробляють 3% перекисом водню, а шкіру навколо неї – спиртовим розчином йоду, потім накладають на ушкоджене місце тугу пов'язку. При бинтуванні руки чи ноги виток бинта повинен іти знизу догори – від пальців до тулуба.
Артеріальна кровотеча є самою небезпечною, оскільки при ньому може швидко наступити повне знекровлення потерпілого. При кровотечах з сонної, пахової або стегнової артерії потерпілий може загинути через 2,5…3 хвилини. Негайно зупинити витікання крові можна придавивши артерію вище місця поранення. Артерію притискують пальцем до тих пір, поки не підготують і не накладуть тугу пов'язку. На рис.3.17 вказані найбільш ефективні місця пальцьового передавлювання артерій при кровотечі.
Кровотечу кінцівки можна спинити шляхом згинання її у суглобі вище місця ушкодження, якщо нема, перелому цієї кінцівки (рис.3.3). У потерпілого звільняють ушкоджену кінцівку від одягу та якомога сильніше згинають її у суглобі, попередньо поклавши в заглиблення, що утворилося, згорток будь-якої тканини. Таким чином перетискається артерія, якою до рани надходить кров. Зігнуту кінцівку в такому положенні прибинтовують до тулуба.
3.14.2. Основні правила накладання джгута чи закрутки при артеріальній кровотечі
При сильній кровотечі на ушкоджену кінцівку необхідно накласти джгут або закрутку (рис.3.4). Для цього можна використати все, що є під рукою: гумову трубку, пружну еластичну тканину, підтяжки, галстук, ремінь, рушник тощо.
Джгут або закрутку накладають вище рани (ближче до тулуба) поверх одягу чи будь-якої м'якої прокладки (бинт, марля, хустина, які складені в кілька шарів і обгорнуті навколо кінцівки) для зменшення болю та недопущення защемлення шкіри.
Перед накладанням джгут необхідно розтягнути, а потім туго забинтувати ним кінцівку таким чином, щоб між його витками не залишалося проміжків (рис. 3.4, б).
За відсутності джгута чи іншого пружного матеріалу зупинити кровотечу можна скруткою, яка робиться з матеріалу, що не розтягується (галстук, пояс, носова хустинка тощо). Матеріал, з якого робиться закрутка обводиться навкруги піднятої кінцівки, покритої відповідною прокладкою, і зав’язується вузлом на зовнішній стороні кінцівки. В цей вузол або під нього протягається будь-який предмет у вигляді палички, який закручують до зупинення кровотечі (рис.3.4, а). Далі паличку закріплюють так, щоб вона не змогла самовільно розкрутитися (закріплюють додатковою петлею чи прибинтовують).
На кінцівці нижче джгута чи закрутки повинен зникнути пульс. Проте надмірно туге накладання джгута чи закрутки може спричинити передавлювання нервів. Влітку джгут або закрутку можна накладати не більше ніж на 2, а взимку – 1 годину, оскільки тривале стискання кінцівки може призвести її змертвіння й навіть до смерті потерпілого. Час накладання джгута треба записувати кульковою ручкою на шкірі біля рани, білизні чи класти під джгут (закрутку) записку із зазначенням цього часу. Перед тим як зняти джгут (закрутку), потрібно пальцями перетиснути артерію, Кров підходить до рани. Через 5…10 хвилин джгут накладають за тими ж правилами, але дещо вище.