Механізоване відділення в обороні.
Під вимогами до оборони розуміють ті основні якості, якими вона повинна володіти, щоб забезпечити виконання поставленого завдання.
Сучасна оборона ведеться в умовах широкого застосування наступаючим противником високоточної зброї, авіації, вертольотів вогневої підтримки і масованого застосування танків. Тому оборона повинна бути стійкою і активною, здатною відбити удари противника із застосування всіх видів зброї.
Під стійкістю оборони слід розуміти здатність відділення (танка) протистояти потужним ударам противника і всім засобам ураження, утримувати позиції в самих складних умовах обстановки.
Активність є одною з найважливіших умов досягнення стійкості оборони. Вона полягає в постійному ураженні противника всіма вогневими засобами на дальніх підступах, перед переднім краєм і при вклиненні в оборону, в прагненні нав’язати противнику свої умови, примусити його вести бойові дії в невигідних для нього умовах, в проведенні широкого маневру вогнем з швидким знищенням противника, що вклинився в оборону.
Стійкість і активність оборони взаємопов’язані. Стійкість і активність оборони досягаються: витримкою і стійкістю військ, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; швидким знищенням противника, що вклинився в оборону; умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним обладнанням і ретельним маскуванням; виконанням міроприємств по захисту від запалювальної зброї; підготовкою особового складу до ведення бойових дій на зараженій місцевості на протязі тривалого часу; чіткою взаємодією, всебічним забезпеченням бою і вмілим управлінням підрозділами.
Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або в умовах безпосереднього зіткнення з ним.
Перехід до оборони відділення (танка) може здійснюватись в різних умовах обстановки. В більшості випадків відділення (танк) буде переходити до оборони і організовувати її під вогнем противника. В інших випадках, коли противник не буде впливати на відділення (танк), перехід до оборони буде здійснюватись завчасно. В зв’язку з цим перехід до оборони в першому випадку прийнято називати переходом в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а в другому випадку – умовах відсутності зіткнення з ним. В умовах безпосереднього зіткнення з противником відділення (танк) повинно буде в ході бою захопити вигідний для оборони рубіж і під вогнем противника в складних умовах проводити всі міропріемства, пов’язані з організацією оборони.
Складність такого переходу до оборони полягає в тому, що потрібно продовжувати бій і в той же час вибирати позицію, обладнувати її в інженерному відношенні, ставити завдання підлеглим, організовувати систему вогню.
При організації оборони в умовах відсутности безпосереднього зіткнення з противником є можливість більш ретельно вивчити підступи до оборони, організувати систему вогню, більш повно обладнати позицію в інженерному відношенні, поставити загороди перед переднім краєм, при необхідності провести розчистку секторів обстрілу і виконати інші роботи.
Відділення обороняє ділянку місцевості (траншеї) або окоп, який називається позицією. Позиція може бути до 100м по фронту і повинна мати криволінійний або ламаний контур. Загальна довжина окопу на відділення складає в цьому випадку 120-130 метрів. Прямолінійна ділянка окопу називається фасом. Його довжина може досягати 15-20м.
На позиції відділення автоматники, кулеметник і гранатометник розташовуються непомітно для противника. Всі підступи до позиції відділення перед фронтом і на флангах повинні знаходитись під дійсним (особливо фланговим) вогнем, а перешкоди і загороди повинні добре проглядатись і прострілюватись. Відділення повинно бути готовим до маневру на загрозливий напрям, ведення вогню вночі і в інших умовах обмеженої видимості.
На позиції відділення обладнуються основні і запасні вогневі позиції для БМП (БТР), кулемета, гранатомета та інших вогневих засобів.
Вогневі позиції повинні мати добрі сектори обстрілу і, по можливості, непомітні шляхи проходу і висування. За призначенням вогневі позиції поділяються на основні – для виконання основної бойової задачі; тимчасові – для виконання окремих часткових завдань; запасні - на випадок необхідності здійснення маневру або вимушеного залишення основної позиції; оманні – для введення противника в оману.
Вогневі позиції вибираються з врахуванням завдань, що виконуються і умов місцевості, вони обладнуються в інженерному відношенні і ретельно маскуються.
Вогнева позиція БМП (БТР) може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду неї на віддалі до 50м з таким розрахунком, щоб вогнем БМП (БТР) забезпечувалось прикриття відділення на позиції.
Для БМП (БТР) готується одна (дві) запасних позиції. Вона вибирається, як правило, в місці, яке забезпечує скрите її положення, з таким розрахунком, щоб можна було вести спостереження за противником і вогонь на граничну дальність, прикрити вогнем особовий склад відділення при інженерному обладнанні позиції, забезпечити кругову оборону, можливість ведення зосередженого вогню, а також скриті шляхи для маневру з однієї вогневої позиції на іншу.
В опорному пункті взводу відділення може обороняти позицію, знаходячись в центрі, на правому чи лівому фланзі. Проміжки між відділеннями можуть бути до 50м. на позиції відділення (особовий склад) розміщується так, щоб між солдатами були інтервали до 15м. Командир відділення звичайно знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу. Як правило командир відділення розміщується в центрі позиції, поруч з ним знаходиться кулеметник і гранатометник.
До переходу противника в наступ на позиції відділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець, який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу залежно від обстановки проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні БМП (БТР) або відпочиває.
Для виклику особового складу за бойовою тривогою від спостерігача до місця відпочинку влаштовується надійна найпростіша сигналізація.
Якщо від відділення виділений черговий вогневий засіб (чергова БМП, БТР, кулемет, гранатомет), він, як правило розташовується на тимчасовій або запасній вогневій позиції. В БМП (БТР) знаходиться механік-водій (водій) та навідник-оператор (кулеметник бронетранспортера) в готовності до негайного відкриття вогню.