Лекція № 3 загальна характеристика суб'єктів ідприємницької діяльності
1. Поняття та ознаки суб'єктів підприємницької діяльності
2. Види субєктів підприємницької діяльності
Запитання для самоконтролю
1. Що таке суб'єкт господарювання?
2. Якими ознаками характеризується суб'єкт підприємницької діяльності?
3. Які види суб'єктів підприємницької діяльності передбачено чинним законодавством?
4. Що таке юридична особа?
5. Якими ознаками характеризується юридична особа?
6. у яких організаційно-правових формах можуть діяти юридичніособи?
7. З якого моменту юридична особа вважається створеною?
8. За яких підстав ліквідується юридична особа?
9. Що таке філія юридичної особи?
10. Які функції виконує представництво юридичної особи?
Питання 1.
У Господарському кодексі України міститься визначення поняття суб'єкта господарювання, яке, з огляду на певну змістовну спорідненість термінів «господарювання» і «підприємницька діяльність», можна застосувати щодо суб'єктів підприємницької діяльності. Згідно зі ст. 55 ГК суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єкт підприємницької діяльності характеризується такими осовними ознаками:
- здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, сутність якої визначено у ст. 3 ГК;
- має господарську компетенцію (сукупність господарських .прав та обов'язків), яка rpунтується на нормах Конституціїаїни (ст. 42), ЦК (статті 50, 90, 91, 94, 96 та ін.), ГК (статті 49,55,56,59 та ін.);
- має відокремлене майно (на праві власності, господарського відання, оперативного управління - ч. 3 ст. 55 ГК);
- відповідає за своїми зобов'язаннями в межах свого майна, крім випадків, передбачених законодавством). Це положення конкртизоване у ст. 128 ГК, а також у статтях 52, 96 ЦК. Важливою ознакою суб'єкта підприємницької діяльності є також його обов'язкова державна реєстрація (ч. 1 ст. 58 ГК), крім філій та представництв (ч. 2 ст. 58 ГК).
2. Види суб'єктів підприємницької діяльності
Для класифікації суб'єктів підприємницької діяльності можна скористатись положеннями ч. 2 ст. 55 ГК, яка містить перелік СГ.
Отже, до суб'єктів господарювання належать:
1 ) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленному законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ЗУ від 04.02.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» у ст. 55 ГК було вилучено п. 3, згідно з яким субєктами господарювання визнавалися також філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій, утворені ними для здійснення господарської діяльності. Отже, нині ці структурні одиниці не належать до суб'єктів господарювання. Тому у разі закріплення за цими структурними одиницями майна юридичної особи, що їх створила, відповідальність цим майном несуть не самі структурні одиниці, а юридична особа.
Провідну роль у сфері суспільного виробництва відіграють гоcnодарські організації - юридичні особи. Загальні положення про юридичні особи містяться У ЦК. У літературі зверталась увага на те, що підрозділ 2 «юридичні особи» розділу 2 книги 1 ЦК містить низку конструктивних техніко-юридичних недоліків, що породжує відповідні теоретичні і практичні проблеми реалізації зазначених положень під час створення організацій з правами юридичної особи. Деякі з цих недоліків розглядатимуться нижче. Йдеться, зокрема, про поняття юридичної особи, передбачене ст. 80 ЦК, за якою юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. При цьому в ЦК не дається визначення поняття «організація», що викликає питання щодо розрізнення юридичної соби від організацій, які неє юридичними особами (наприклад, філії та п редставництва ст. 95 ЦК).
Юридичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності мають низку характерних ознак, які, по-перше, дозволяють виокремити юридичні особи серед суб'єктів господарювання і, по-друге, індивідуалізувати та відрізняти кожну юридичну особу від інших юридичних осіб.
До ознак юридичної особи належать:
_ організаційна єдність, що виявляється у визначеній установчими документами внутрішній структурі та відповідній побудові органів управління юридичної особи і забезпечує її функціонування у сфері господарювання як єдине ціле;
- наявність відокремленого майна, яке складають виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі юридичної особи. Майнова відокремленість забезпечує право юридичної особи самостійно здійснювати підприємницьку діяльність;
- самостійна майнова відповідальність.
Юридична особа несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна. Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦК учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), "крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників(засновників), що пов'язані з її створенням тільки у разі наступного схвалення їхніх дій органом юридичної особи;
-наявність цивільної правоздатності і дієздатності. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Правоздатність юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається спеціальними цілями її діяльності, що передбачені установчими документами. Оридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею ліцензії. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 91 ЦК).
Юридична особа набуває цивільних прав і обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст 92 ЦК).
право бути позивачем та відповідачем у суді;
найменування ст. 90 ЦК
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи, характер її діяльності.
Юридична особа може мати крім повного найменування й скорочене.
Юридична особа, що є підприємницьким товариством може мати комерційне (фірмове) найменування, зареєстроване в установленному законом порядку.
Найменування вказується в її установчих документах та вноситься до ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України).
Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Не допускається використання в найменуванні таких назв, що є державними символами;
- місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені.
Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах (ст. 93 цк);
- печатка, штампи, які виготовляються з дозволу органів внутрішніх справ і містять повне найменування юридичноїособи, її ідентифікаційний код;
Зображення Державного ГербаУкраїни може бути розміщене тільки на печатках органів державної влади і державного управління;
- розрахунковий рахунок, який відкривається у встановленому порядку в банках. Суб' єкти підприємницької діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть відкривати і валютні рахунки;
-статут юридичної особи фіксує основні її ознаки, а також внутрішню структуру, статутний фонд, порядок управління тощо.
Види юридичних осіб.
Юридичні особи можуть бути різних видів, які виокремлюються за певними ознаками.
Юридичні особи, залежно від порядку їхстворення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК).
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів у загальному порядку, встановленому ст. 87 ЦК. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республики Крим або органу місцевого самоврядування. При цьому порядок створення юридичної особи приватного права та юридичної особи публічного права у ЦК чітко не визначений, а посилання ч. 3 ст. 81 і ч. 2 ст. 167 ЦК на Конституцію України, яка не регулює питання створення юридичних осіб публічного права є не доречним.
Залежно від форм власності, на базі якої вони функціонують розрізняють державні, комунальні, колективні, приватні та змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності) юридичні особи.
До державних належать державні казенні підприємства, державні господарські об'єднання. До комунальних належать комунальні підприємства.
До колективних – господарські товариства, виробничі кооперативи, добровільні гoдapcькi об'єднання, унітарні підприємства, створені кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними організаціями.
До приватних - індивідуальні підприємства.
До змішаних - орендні підприємства, спільні підприємства, а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити господарські організації різних форм власності.
Залежно від прав засновників виділяють:
- юридичні особи, на майно яких засновники мають право власності чи інше майнове право. До них належать підприємства;
-юридичні особи, по відношенню до яких засновники мають зобовязальні права: господарські товариства та кооперативи;
- юридичні особи, по відношенню до яких засновники не мають прав: об'єднання юридичних осіб як союзи підприємців.
Юридичні особи можуть діяти у різних організаційно-правових формах. Організаційно-правова форма - це форма юридичної особи – СПД, що характеризує специфіку його створення, майнового статусу, характеру його прав і прв засновників (учасників) на майно, та особливості їхньої відповідальності за зобов'язаннями суб'єкта.
Згідно ст45 ГК підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційно-правових формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Відповідно до ст. 83 ЦК юридичні особи можуть створюватися у форму товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товаририства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Відповідно до ст. 84 ЦК товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи. Це положення суперечить положенням ГК (глави 6, 7, 8, 11 та ін.), згідно з якими в Україні крім господарських товариств і виробничих кооперативів можуть діяти приватні, державні, комунальні та інші підприємства.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілуміж учасниками (ст. 85 ЦК).
Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню(ст. 86 ЦК).
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які, не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Створення Юридичних осіб.
Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. У випадках, встановлених законодавством про захист економічної конкуренції, юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу).
Створення суб'єктів підприємницької діяльності проходить ряд стадій: ініціативну, організаційну та легалізаційну.
Ініціативна виходить від власника (власників) засобів виробництва та іншого майна, тобто фізичних або юридичних, що мають засновницьку право- і дієздатність. Організаційна стадія має свої відмінності в залежності від того, в якому порядку (розпорядчому, дозвільному чи нормативно-явочному) створюватиметься юридична особа.
Державні унітарні підприємства утворюються компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку. Створення комерційних банків потребує попередньої згоди НБУ. Більшість юридичних осіб корпоративного типу утворюються в нормативно-явочному порядку, тобто на підставі спеціального закону, який визначає правовий статус СП підприємництва, порядок їх утворення та припинення (наприклад, Закон України «Про господарські товари»).
Для створеиня юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не передбачений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановленно законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( СТ. 87 ЦК), що означає легалізацію юридичної особи як СПД. З цього моменту юридична особа набуває цивільної правоздатності і дієздатності. Юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, таємнцю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.